1. Схвалити Стратегію сприяння залученню приватних інвестицій у сільське господарство на період до 2023 року, що додається.

2. Міністерству аграрної політики та продовольства разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати у місячний строк Кабінетові Міністрів України проект плану заходів з реалізації Стратегії, схваленої цим розпорядженням.

Аграрний сектор, харчова та переробна промисловість забезпечують 18 відсотків валового внутрішнього продукту, 17 відсотків зайнятості населення в економіці України. Сільське господарство є однією з основних галузей економіки, що забезпечила в 2017 році більше 10 відсотків валового внутрішнього продукту держави.

Збільшується обсяг сільськогосподарської продукції, виробленої в Україні, на зовнішніх продовольчих ринках. Так, у період з 2010 по 2017 роки її частка в загальному обсязі експорту зросла більше ніж удвічі - з 21 до 44 відсотків.

Експорт сільськогосподарської продукції залишається одним із напрямів підтримки та зростання економіки України, позитивне сальдо зовнішньої торгівлі сільськогосподарськими товарами в 2017 році досягло 13,5 млрд. доларів США.

У 2017 році Україна посіла перше місце у світі за обсягом експорту олії соняшникової та шроту, третє місце - ріпаку, меду, горіхів волоських, четверте місце - кукурудзи, п’яте місце - пшениці, масла вершкового, шосте місце - сої, сьоме місце - м’яса птиці, дев’яте місце - сиру.

За даними Національної академії аграрних наук, більше 27 млн. гектарів, або 60 відсотків сільськогосподарських угідь України, складають родючі чорноземи, що разом із сприятливим кліматом, наявними лісовими та водними ресурсами забезпечує вигідні умови для сільськогосподарського виробництва.

Треба зауважити, що український аграрний сектор має недооцінений виробничий та експортний потенціал, який може зробити значний внесок в економічне зростання держави в цілому і розвиток сільської місцевості зокрема. За розрахунками експертів Світового банку, 30-відсоткове підвищення продуктивності в сільському господарстві може сприяти зростанню валового внутрішнього продукту України на 4 відсотки за п’ять років і на 12,5 відсотка протягом 10 років.

За останнє десятиліття виробництво сільськогосподарської продукції зросло, проте загальний рівень продуктивності аграрного сектору відстає від країн-партнерів. Хоча в сільському господарстві існує потенціал для підвищення урожайності, зокрема багаті природні ресурси, таке підвищення лише частково зменшить розрив у створенні доданої вартості між Україною та країнами-партнерами.

У зв’язку з низькою доданою вартістю в сільському господарстві, харчовій та переробній промисловості стримується зростання рівня експорту в грошовому еквіваленті, що спричинено переважно високою рентабельністю виробництва зернових та олійних культур і незначним обсягом залучення інвестицій у виробництво з більш високою доданою вартістю, що пов’язано з невизначеністю введення в обіг земель сільськогосподарського призначення та наявністю несприятливого бізнес-клімату для інвесторів в аграрному секторі.

Поточний рівень інвестицій у сільське господарство недостатній для забезпечення підвищення продуктивності сільськогосподарської продукції та її експортного потенціалу. У період з 2000 по 2013 роки обсяг внутрішніх та іноземних інвестицій у сільське господарство збільшився, але тенденція змінилася в 2014 році у зв’язку з підвищенням ризиків для інвесторів. Наприкінці 2017 року прямі іноземні інвестиції становили 621,9 млн. доларів США. Загалом інвестиції в сільське господарство залишаються на низькому рівні (частка сільського господарства становила в середньому лише 6 відсотків загальних капітальних вкладень за останні десять років, а частка галузі харчової промисловості в середньому - 5,5 відсотка загального обсягу інвестицій з 2007 року).

Основними викликами (перешкодами) для створення сприятливих умов для залучення приватних інвестицій у сільське господарство є:

структурні обмеження, такі як недосконала ринкова інфраструктура, антиконкурентне ринкове середовище;

складна процедура розподілу та отримання коштів державної підтримки;

місцева монополія на ринку азотних добрив, яка призводить до ринкової неефективності, підвищує витрати виробників на добрива та стримує інновації;

незавершена земельна реформа;

важкий доступ сільськогосподарських товаровиробників до фінансових інструментів;

недосконала транспортна логістика, зокрема це стосується перевезень сільськогосподарської продукції;

наявність санітарних і фітосанітарних бар’єрів;

деградація земель і ґрунтів, незбалансоване використання природних ресурсів, зміна клімату та екстремальні погодні явища (посухи тощо).

З огляду на викладене приватні інвестиції є інструментом, завдяки якому сільське господарство зробить свій внесок у розвиток економіки, створення нових або розширення наявних виробничих потужностей, робочих місць у сільській місцевості та забезпечення національної продовольчої безпеки.

Сільське господарство з урахуванням свого природного, ресурсного потенціалу та залучених інвестицій зможе сприяти активному розвитку виробництва продукції сільського господарства, харчової та переробної промисловості з доданою вартістю, досягненню виробниками світових стандартів якості продукції та технологій виробництва.

Забезпечення створення сприятливих умов для інвесторів та подальшого розвитку сільського господарства з урахуванням різних викликів, зокрема пов’язаних із зміною клімату, потребує визначення стратегії, яка базуватиметься на принципах прозорості, узгодженості та недискримінації, що дасть змогу підвищити рівень довіри інвесторів.

Реалізація цієї Стратегії сприятиме досягненню Україною цілей, визначених Порядком денним сталого розвитку на період до 2030 року, ухваленим на саміті сталого розвитку, що проходив 25 вересня 2015 року в м. Нью-Йорку, таких як подолання голоду, забезпечення національної продовольчої безпеки, поліпшення якості харчування, сприяння розвитку сільського господарства, поступальному, всеохоплюючому та сталому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості населення в аграрному секторі.

Метою Стратегії є вдосконалення організаційно-економічних та правових умов для сприяння залученню приватних інвестицій у сільське господарство (зокрема в рамках спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку системного проекту "Програма "Прискорення приватних інвестицій у сільське господарство України"), що дасть змогу збільшити експорт сільськогосподарської продукції, забезпечити національну продовольчу безпеку та стійке економічно ефективне та екологічно збалансоване зростання аграрної галузі.

Основними цілями Стратегії є:

гарантування стабільності, передбачуваності та прозорості аграрної політики та державної підтримки;