1. Схвалити Концепцію Державної економічної програми поводження з відпрацьованим ядерним паливом вітчизняних атомних електростанцій на період до2025року, що додається.

Визначити Міністерство енергетики державним замовником Програми.

2. Міністерству енергетики разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити і подати у шестимісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної економічної програми поводження з відпрацьованим ядерним паливом вітчизняних атомних електростанцій на період до 2025 року.

В Україні експлуатуються 13 атомних енергоблоків з реакторами типу ВВЕР-1000 та два енергоблоки з реакторами типу ВВЕР-440. Атомними електростанціями забезпечується близько 60 відсотків генерації електричної енергії країни.

Утворення у процесі експлуатації атомних електростанцій відпрацьованого ядерного палива є невід’ємною частиною ядерно-паливного циклу.

Після використання у складі паливного завантаження відпрацьоване ядерне паливо вивантажується з активної зони реактора та розміщується у приреакторних басейнах витримки, в яких воно перебуває не менше п’яти років до досягнення рівня залишкового тепловиділення, прийнятного для подальшого перевезення на технологічне зберігання та переробку або на довгострокове зберігання у сховищі сухого типу, після завершення строку якого має бути прийняте рішення щодо кінцевого етапу поводження з відпрацьованим ядерним паливом.

Проектна ємність басейнів витримки розрахована на приймання обмеженої кількості відпрацьованого ядерного палива. Відповідно до надходження нових партій відпрацьованого ядерного палива попередньо завантажені стелажі зберігання мають бути звільнені.

Після вивантаження з басейнів витримки стосовно відпрацьованого ядерного палива на вітчизняних атомних електростанцій проводяться такі дії:

відпрацьоване ядерне паливо Запорізької АЕС зберігається у пристанційному сховищі сухого типу, що експлуатується з 2001 року, яке представляє собою відкритий огороджений майданчик на території атомної електростанції для зберігання всього обсягу відпрацьованого ядерного палива протягом 50 років, що утвориться під час проектного строку експлуатації станції, - 9120 відпрацьованих тепловидільних збірок, які поступово розміщуються у 380 вентильованих металобетонних контейнерах зберігання (тип ВКЗ-ВВЕР-1000). Умови ліцензії на експлуатацію дозволяють зберігати у цьому сховищі відпрацьоване ядерне паливо, утворене тільки на Запорізькій АЕС;

відпрацьоване ядерне паливо реакторів типу ВВЕР-440 Рівненської АЕС вивозиться на технологічне зберігання та переробку до російського

виробничого об’єднання "Маяк". Високоактивні радіоактивні відходи, утворені внаслідок переробки, будуть повернуті для довгострокового зберігання та захоронення в Україну;

відпрацьоване ядерне паливо реакторів типу ВВЕР-1000 Рівненської, Хмельницької та Южно-Української атомних електростанцій вивозиться на технологічне зберігання до російського державного підприємства "Гірничо-хімічний комбінат". Переробку відпрацьованого ядерного палива планується розпочати після 2020 року. Продукти переробки будуть повернуті для довгострокового зберігання та захоронення в Україну.

Діюча схема поводження з відпрацьованим ядерним паливом вітчизняних атомних електростанцій цілком не забезпечує енергетичну безпеку країни, адже існує монопольна залежність від послуг підприємств Російської Федерації, у разі відмови яких приймати на тимчасове зберігання відпрацьоване ядерне паливо вітчизняних атомних електростанцій постане загроза зупинення експлуатації енергоблоків Рівненської, Хмельницької та Южно-Української атомних електростанцій.

Така ситуація виникла на початку 90-х років минулого століття, коли підприємства Російської Федерації протягом майже трьох років не приймали відпрацьоване ядерне палива з вітчизняних атомних електростанцій. Так, енергоблоки вітчизняних атомних електростанцій у зв’язку з переповненням приреакторних басейнів витримки майже припинили роботу.

Пріоритетом державної політики для зміни зазначеної схеми є будівництво та введення в експлуатацію в Україні власного сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива Рівненської, Хмельницької та Южно-Української атомних електростанцій - централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій.

Цей пріоритет визначено Законом України "Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій".

За розрахунковими даними експлуатуючої організації діючих українських атомних електростанцій - державного підприємства "НАЕК "Енергоатом", експлуатація власного сховища відпрацьованого ядерного палива сухого типу у складі інфраструктури Запорізької АЕС дозволяє на сьогодні заощаджувати близько 100 млн. доларів США щороку за рахунок виключення витрат за послуги російських підприємств із зберігання та переробки відпрацьованого ядерного палива шести енергоблоків станції з реакторами типу ВВЕР-1000.

Порівняно з існуючою схемою поводження з відпрацьованим ядерним паливом введення в експлуатацію централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива дозволить збільшити заощадження ще на 130-150 млн. доларів США на рік за рахунок повної відмови від вивезення відпрацьованого ядерного палива вітчизняних атомних електростанцій до Російської Федерації.

Розрахункова вартість довготривалого зберігання відпрацьованого ядерного палива у централізованому сховищі відпрацьованого ядерного палива становить 435 доларів США за кілограм.

У світовій практиці цей показник сягає 600 доларів США за кілограм (за відкритими даними МАГАТЕ, OECD).

Інші держави, що використовують ядерну енергетику, мають різні схеми поводження з відпрацьованим ядерним паливом власних атомних електростанцій, що відповідає нормам Об’єднаної конвенції поводження з відпрацьованим ядерним паливом та поводження з радіоактивними відходами.

Зокрема, США, Канада, Німеччина, Швеція, Швейцарія, Фінляндія мають власні сховища для довгострокового зберігання відпрацьованого ядерного палива, а атомні електростанції Франції, Японії, Великобританії, Індії, Росії вивозять відпрацьоване ядерне паливо на радіохімічні заводи для переробки.

Директивою Ради 2011/70/EURATOM від 19 липня 2011 р. визначено, що кожна країна, яка використовує ядерну енергетику, повинна мати національну (державну) програму поводження з відпрацьованим ядерним паливом.

В Україні на цей час така державна програма, яка б встановлювала рамкові умови для комплексу заходів поводження з відпрацьованим ядерним паливом, як це передбачено документами ЄС, відсутня.

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання програмним методом

Наявність діючої схеми поводження з відпрацьованим ядерним паливом обумовлена насамперед тим, що така схема була запроваджена в часи СРСР, коли атомні електростанції і підприємства з переробки відпрацьованого ядерного палива розміщувалися на території однієї держави.

Використання ядерної енергії в Україні здійснюється із чітким дотриманням рекомендацій МАГАТЕ, міжнародних зобов’язань, державного законодавства, норм та правил. Наявність ефективної нормативно-правової бази є запорукою безпечної експлуатації атомних електростанцій.

Разом з тим питання реалізації комплексу всіх заходів із поводження з відпрацьованим ядерним паливом вітчизняних атомних електростанцій та розроблення концептуального документа щодо подальшого поводження з відпрацьованим ядерним паливом у довгостроковій перспективі потребує створення окремого нормативно-правового поля.

Необхідність розв’язання проблеми програмним методом визначена пунктом 5 Указу Президента України від 13 квітня 2016 р. № 141 "Про додаткові заходи щодо перетворення об’єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему та відродження територій, що зазнали радіоактивного забруднення унаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням Директиви Ради 2011/70/EURATOM від 19 липня 2011 року.

Метою Державної економічної програми поводження з відпрацьованим ядерним паливом вітчизняних атомних електростанцій на період до 2025 року є розв’язання комплексних галузевих проблем поводження з відпрацьованим ядерним паливом вітчизняних атомних електростанцій, підвищення економічної ефективності схеми поводження з відпрацьованим ядерним паливом, встановлення рамкових умов та напрямів щодо безпечного та економічно ефективного поводження з відпрацьованим ядерним паливом діючих вітчизняних атомних електростанцій.