1. Схвалити Концепцію Державної програми збереження та використання пам'яток дерев'яної сакральної архітектури на 2006-2011 роки, що додається.

2. Мінкультури розробити та подати до 1 серпня 2005 р. Кабінетові Міністрів України проект Державної програми збереження та використання пам'яток дерев'яної сакральної архітектури на 2006-2011 роки.

Взяти до відома, що обсяг видатків, необхідних для виконання Програми, визначатиметься Мінкультури виходячи з реальних можливостей державного бюджету.

Пам'яткам дерев'яної сакральної архітектури належить особливе місце в історико-культурній спадщині України. У них поєднується стиль храмового будівництва і народні будівельні традиції, започатковані у давні дохристиянські часи.

Об'єкти дерев'яної сакральної архітектури збереглися практично на всій території України, переважна їх частина зосереджена у Львівській, Волинській, Івано-Франківській, Закарпатській та Чернівецькій областях.

В Україні налічується понад 1900 таких об'єктів, з яких на державному обліку перебуває лише близько 470.

Більшість дерев'яних культових споруд використовується не за призначенням, не має належного догляду та утримання (крім тих, що були перенесені до музеїв просто неба). Природне старіння та вразливість конструкцій, незадовільний технічний стан призвели до масового руйнування споруд. Важлива частина національної культурної спадщини виявилася однією з найбільш незахищених і потребує термінової державної підтримки. Зокрема, першочергової уваги потребують пам'ятки Карпатського регіону, які через природні фактори перебувають під загрозою знищення.

Метою Програми є розроблення та здійснення адміністративно-правових, науково-методичних, архітектурно-реставраційних, культурно-просвітницьких та фінансово-економічних заходів, які дадуть змогу забезпечити належне збереження, використання та популяризацію пам'яток дерев'яної сакральної архітектури.

Питання збереження та використання пам'яток дерев'яної сакральної архітектури може бути вирішено шляхом застосування комплексного підходу до проведення всебічного обстеження пам'яток, визначення їх технічного стану і режиму збереження, проведення комплексу протиаварійних заходів, реставрації та музеєфікації об'єктів, що мають особливу культурну цінність, включення їх до туристичних маршрутів.

Вирішення зазначених питань багато в чому залежить від подальшого використання дерев'яних культових споруд.