Схвалити Концепцію розвитку Національної гвардії на період до 2020 року, що додається.

Цинічне порушення Російською Федерацією норм міжнародного права, знехтування принципами непорушності державних кордонів, анексія Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, відкрита збройна агресія проти України, напружена суспільно-політична ситуація в державі, підвищення рівня зовнішньої та внутрішньої загрози національній безпеці, зокрема активізація терористичної діяльності, призводять до необхідності ефективного реагування на зазначені зміни в оперативній обстановці під час виконання Національною гвардією покладених на неї завдань.

За результатами проведеного комплексного огляду сектору безпеки і оборони, оцінки стану воєнної безпеки держави встановлено, що на сьогодні в умовах реальних та потенційних загроз Національна гвардія має обмежену спроможність до виконання визначених завдань з охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, охорони ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання державної власності, важливих державних об’єктів, участі в заходах щодо припинення збройних конфліктів та інших провокацій на державному кордоні, а також підтримки операцій Збройних Сил у кризових ситуаціях, що загрожують національній безпеці в особливий період.

Існує нагальна потреба в продовженні нарощування здатності Національної гвардії виконувати покладені на неї завдання, що відповідає пріоритетам державної політики, визначеним абзацом шістнадцятим частини другої статті 8 Закону України "Про основи національної безпеки України" , абзацом четвертим частини першої статті 6 Закону України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" , а також Указами Президента України від 14 березня 2016 р. № 92 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 березня 2016 року "Про Концепцію розвитку сектору безпеки і оборони України" та від 6 червня 2016 р. № 240 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2016 року "Про Стратегічний оборонний бюлетень України".

Основними причинами виникнення проблеми є:

незавершеність процесу переоснащення Національної гвардії спеціальною технікою, сучасним озброєнням, спеціальними засобами, засобами зв’язку для ефективного виконання покладених завдань;

недосконалість системи логістики, медичного забезпечення та реабілітації;

незавершеність переходу на контрактний принцип комплектування Національної гвардії з дотриманням прийнятих НАТО принципів реалізації кадрової політики;

незавершеність формування військових частин (підрозділів) оперативного призначення, загонів спеціального призначення Національної гвардії;

неналежний рівень бойової та спеціальної підготовки військовослужбовців для виконання завдань в умовах суттєвих змін у безпековому середовищі, низький рівень підготовки військовозобов’язаних та резервістів унаслідок непроходження ними протягом тривалого часу зборів;

незавершеність процесу побудови ефективної системи оперативного (бойового) управління, зв’язку, розвідки та спостереження відповідно до прийнятих стандартів держав - членів ЄС та НАТО;

недосконалість нормативно-правового забезпечення щодо окремих питань виконання завдань з охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, охорони ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання державної власності, важливих державних об’єктів, а також організації взаємодії під час реалізації визначених законом функцій з іншими складовими сектору безпеки і оборони, у тому числі з урахуванням нових викликів;

неузгодженість процедур оборонного планування з бюджетним процесом, недосконалість механізму програмного управління оборонними ресурсами;

недостатній обсяг фінансування з урахуванням зростаючого обсягу завдань Національної гвардії;

необхідність відновлення військових запасів озброєння, військової техніки, боєприпасів, інших матеріально-технічних засобів (далі - військові запаси).

Для розв’язання проблеми необхідно здійснити програмні комплексні заходи, що передбачають:

підвищення якості спеціальної та бойової підготовки військовослужбовців, резервістів та підрозділів Національної гвардії;

організацію логістичного забезпечення відповідно до зростаючих потреб Національної гвардії;

створення необхідних непорушних військових запасів;

оснащення військових частин і підрозділів Національної гвардії новітніми та модернізованими зразками озброєння, військової та спеціальної техніки, спеціальними засобами та обладнанням;

покращення медичного забезпечення особового складу Національної гвардії, у тому числі шляхом розроблення та запровадження єдиних військово-медичних стандартів щодо діяльності військово-медичних служб складових сектору безпеки і оборони;

узгодження нормативно-правового забезпечення з питань охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, охорони ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання державної власності, важливих державних об’єктів, а також організації взаємодії під час реалізації визначених законом функцій з іншими складовими сектору безпеки і оборони з новими викликами та загрозами;

удосконалення організаційно-штатної структури органів військового управління, систем оперативного (бойового) управління, зв’язку, розвідки та спостереження, інформаційної системи управління ресурсами;

підвищення мотивації для проходження військової служби в Національній гвардії.

Метою Концепції є розбудова Національної гвардії як мобільного, боєздатного військового формування з правоохоронними функціями, здатного у взаємодії з іншими складовими сектору безпеки і оборони виконувати визначені правоохоронні і оборонні завдання з протидії загрозам національній безпеці.

Можливі два варіанти розв’язання проблеми, що передбачають:

перший - забезпечення розвитку спроможностей Національної гвардії з виконання покладених на неї завдань в межах виділених бюджетних асигнувань.

Основними недоліками зазначеного варіанта є:

відставання Національної гвардії від інших складових сектору безпеки і оборони через повільні темпи нарощування власних спроможностей;

неможливість створення нових елементів логістики для задоволення потреб Національної гвардії;

неможливість відновлення військових запасів;

неможливість підтримання належного рівня взаємодії Національної гвардії з іншими складовими сектору безпеки і оборони під час виконання спільних завдань;

обмежена спроможність Національної гвардії реагувати в межах повноважень на нові виклики і загрози національній безпеці;

другий (оптимальний) - комплексне розв’язання проблеми шляхом надання державної підтримки, залучення допомоги органів державної влади та міжнародної допомоги для поетапного здійснення заходів щодо розвитку Національної гвардії, спрямованих на забезпечення здатності Національної гвардії у взаємодії з іншими складовими сектору безпеки і оборони виконувати завдання за призначенням.

Перевагами такого варіанта є:

забезпечення системного сталого нарощування спроможності Національної гвардії виконувати визначені завдання та функції;

стале планове відновлення непорушних військових запасів;

ефективна взаємодія Національної гвардії з іншими складовими сектору безпеки і оборони під час виконання спільних завдань із забезпечення реалізації правоохоронних функцій з протидії загрозам національній безпеці;

раціональний розподіл видатків, призначених для розвитку Національної гвардії, а також залучення міжнародної допомоги;

наближення за показниками управління, підготовки, технічного оснащення та матеріального забезпечення до стандартів, установлених для аналогічних формувань відповідних держав - членів ЄС та НАТО.

Розв’язання проблеми здійснюється шляхом виконання комплексу завдань і заходів за такими пріоритетними напрямами:

оснащення військових частин та підрозділів Національної гвардії новітнім та модернізованим озброєнням, військовою та спеціальною технікою, спеціальними засобами та обладнанням з урахуванням їх потреб;

забезпечення розвитку системи бойової та спеціальної підготовки;

удосконалення системи управління Національною гвардією;

реформування системи логістики (технічного та тилового забезпечення) відповідно до зростаючих потреб Національної гвардії;

узгодження системи кадрового відбору з новими завданнями Національної гвардії, пов’язаними із суттєвими змінами в безпековому середовищі;

удосконалення системи медичного забезпечення, реабілітації та психологічної підтримки особового складу Національної гвардії;

відновлення інфраструктури Національної гвардії та військових містечок, розгортання автономних військових баз з відповідною інфраструктурою для розташування військових частин та соціально-побутових об’єктів для військовослужбовців та членів їх сімей;

удосконалення правових засад функціонування Національної гвардії.

Реалізація Концепції здійснюється двома етапами.

На першому етапі (2017 рік) передбачається: