1. Схвалити Концепцію впровадження механізмів стабільного фінансування заходів з енергоефективності (створення Фонду енергоефективності), що додається.

2. Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади у місячний строк розробити та подати в установленому порядку Кабінетові Міністрів України проект плану заходів щодо реалізації Концепції, схваленої цим розпорядженням.

На макроекономічному рівні однією з основних проблем енергетичного сектору в Україні є неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів у сфері опалення житлового сектору, в якому втрачається 60 відсотків енергії або 3 млрд. доларів США щороку. Зазначені втрати протягом 2015-2016 років відшкодовуються з державного бюджету, а також споживачами комунальних послуг. Україна значною мірою залежить від імпорту енергоносіїв, що в сучасних геополітичних умовах призводить до високих ризиків енергозалежності.

За даними статистичних спостережень, наведеними в енергетичних балансах, за останні шість років кінцеве споживання енергії у побутовому секторі залишається стабільним. При цьому в структурі кінцевого споживання енергії саме частка побутового сектору є найбільшою. Зокрема, за даними, наведеними в Енергетичному балансі України за 2014 рік, обсяг загального споживання енергії у побутовому секторі становив 20,384 млн. тонн нафтового еквіваленту, що становить майже 33 відсотки рівня загального кінцевого споживання енергії у 2014 році. У 2008 році обсяг споживання енергії у житловому секторі становив 22,845 млн. тонн нафтового еквіваленту.

У побутовому секторі рівень споживання природного газу незмінно становить найбільшу частку - майже 58 відсотків.

У житлових будинках квартирного типу зосереджено 98,2 відсотка загальної площі усього вітчизняного житлового фонду. При цьому більшість будинків в Україні були побудовані до 1970 року (61 відсоток).

Обсяг щорічного споживання природного газу для опалення в Україні оцінюється у 18,6 млрд. куб. метрів (річна оцінка споживання газу проведена з урахуванням помірної температури в опалювальний сезон). При цьому потенціал скорочення щорічного споживання природного газу для опалення в Україні у разі досягнення поточного рівня втрат в ЄС становить 11,4 млрд. куб. метрів газу (60 відсотків імпорту України): теплова санація будинків - 7,3 млрд. куб. метрів газу, заміна індивідуальних котлів - 1,7 млрд. куб. метрів газу, модернізація котелень - 1,1 млрд. куб. метрів газу, модернізація мереж - 1,3 млрд. куб. метрів газу.

Показник питомого енергоспоживання в Україні у 2-3 рази вищий ніж відповідний показник у розвинутих державах - членах ЄС. Зокрема, середнє питоме енергоспоживання в багатоквартирних житлових будинках становить 264 кВт•год/кв. метр, тоді як у європейських країнах відповідний показник в середньому не перевищує 90 кВт•год/ кв. метр.

Надмірне споживання енергії спричиняє значні витрати та ризики у сферах енергетичної безпеки, торговельного балансу, економічної та соціальної активності, охорони навколишнього природного середовища.

Так, в результаті зростання цін і тарифів на комунальні послуги у квітні - травні 2015 р. кількість домогосподарств, яким були призначені субсидії на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, перевищила 5 млн. Очікується, що у 2016-2017 роках зазначений показник буде значно більший. Разом з тим у відповідної категорії споживачів енергії відсутня мотивація для зниження обсягу споживання енергоресурсів, оскільки відсутність обліку спожитої енергії не дає змоги визначити реальний обсяг її споживання та відповідно оцінити переваги від його скорочення. При цьому можливості споживачів для інвестування в термомодернізацію власного житла обмежені.

З огляду на викладене питання щодо підвищення енергоефективності та енергозбереження сектору житлово-комунального господарства, зокрема наявного житлового фонду, залучення інвестицій у фінансування проектів комплексної термомодернізації житлових будинків та створення і впровадження загальнодержавного механізму регулювання є надзвичайно актуальними.

Першим важливим кроком України до стимулювання здійснення заходів енергоефективності в житловому секторі стало запровадження у 2015 році механізму відшкодування з державного бюджету частини суми кредитів, залучених населенням та об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків на придбання енергоефективних обладнання та матеріалів у рамках виконання Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2016 роки.

Державним бюджетом України на 2016 рік передбачено фінансування для продовження зазначеного механізму в обсязі 893 млн. гривень (з урахуванням невикористаних залишків спеціального фонду державного бюджету у 2015 році).

Однак за результатами оцінки експертів загальна потреба в інвестиціях в термомодернізацію житлового фонду становить більше ніж 830 млрд. гривень.

Виконання протягом 2014-2016 років Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2016 роки свідчить про заінтересованість споживачів у здійсненні заходів з енергозбереження.

Разом з тим, зважаючи на обмеження ресурсів державного та місцевих бюджетів (у разі додаткового прийняття місцевих та регіональних програм підтримки), забезпечити безперебійне та стабільне фінансування проектів з енергоефективності у житлових будинках можливо завдяки залученню додаткового фінансування міжнародних фінансових та донорських організацій.

Створення Фонду енергоефективності (далі - Фонд) на принципах прозорого та ефективного використання фінансових ресурсів з урахуванням європейських підходів до партнерства держави та міжнародних фінансових організацій дасть змогу залучити додаткове фінансування таких організацій для модернізації житлового фонду України.