1. Схвалити Концепцію проекту Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу", що додається.

2. Мін'юсту разом з Мінекономіки, Мінфіном і Державною судовою адміністрацією розробити з урахуванням положень Концепції, схваленої цим розпорядженням, і подати в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проект Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу".

Необхідність розроблення проекту Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу" зумовлена наявністю потреби у врегулюванні механізму встановлення граничного розміру компенсації витрат, пов'язаних з отриманням особою правової допомоги, що надається адвокатом або фахівцем у галузі права в цивільній чи адміністративній справі.

Так, пунктом 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України і пунктом 2 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України передбачається, що до набрання чинності відповідним законом питання встановлення граничного розміру компенсації витрат на правову допомогу вирішується Кабінетом Міністрів України. З огляду на це Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 27 квітня 2006 р. N 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" (Офіційний вісник України, 2006 р., N 18, ст. 1336), яка визначає, що граничний розмір витрат, пов'язаних з правовою допомогою стороні в цивільних та адміністративних справах, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, якщо компенсація сплачується за рахунок іншої сторони, не перевищує суми, яка обчислюється виходячи з того, що стороні виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи. Якщо компенсація в цивільних та адміністративних справах відповідно до закону сплачується за рахунок держави стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, граничний розмір не перевищує суми, що обчислюється виходячи з того, що стороні виплачується 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день.

Статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції 1963 року) передбачалося відшкодування витрат з оплати допомоги тільки адвоката шляхом присудження судом стороні, на користь якої постановлено рішення, з іншої сторони витрат, пов'язаних з оплатою допомоги адвоката, який брав участь у справі, у розмірі до 5 відсотків задоволеної частини позовних вимог. Такий розмір не перевищував встановленої таксою суми. Якщо допомогу адвокат відповідно до встановленого порядку надавав стороні безоплатно, суд зобов'язаний був стягнути з іншої сторони зазначену суму на користь юридичної консультації або в дохід держави.