1. Схвалити Концепцію Державної програми дослідження стану Криворізького залізорудного басейну для запобігання виникненню на його території катастрофи техногенного та природного характеру на 2013-2016 роки, що додається.

Визначити державним замовником Програми Міністерство промислової політики.

2. Міністерству промислової політики разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити і подати у шестимісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної програми дослідження стану Криворізького залізорудного басейну для запобігання виникненню на його території катастрофи техногенного та природного характеру на 2013-2016 роки.

Криворізький залізорудний басейн (далі - Криворізький басейн) є основною сировинною базою чорної металургії України, яка забезпечує понад 40 відсотків валютних надходжень до державного бюджету. Протягом 130 років інтенсивної розробки Криворізького басейну з надр добуто близько 17 млрд. тонн гірничої маси. Усі гірничі роботи проводяться в межах м. Кривого Рогу та прилеглої до нього території.

Внаслідок проведення гірничих робіт порушено понад 34 тис. гектарів земель. Із 585 кв. кілометрів території Криворізького басейну майже на 40 кв. кілометрах розміщені кар’єри та утворилася зона обвалу, на 70 кв. кілометрах - хвостосховища відходів збагачення залізних руд, у яких заскладовано понад 3 млрд. тонн подрібненої гірничої маси, більш як 70 кв. кілометрів перебувають під відвалами, в яких накопичилось понад 9 млрд. тонн розкривних порід. Висота відвалів досягає 120 метрів, дамб хвостосховищ - 35-90 метрів, що створює надмірне техногенне навантаження на земну поверхню.

Загальний об’єм відкритих і підземних гірничих робіт становить близько 20 млрд. куб. метрів, з них кар’єрних та шахтних виїмок - більш як 6 млрд. куб. метрів (у тому числі, за різними оцінками, 40-50 млн. куб. метрів підземних порожнин, що формують зони значного послаблення у масивах гірських порід). Гірничі виробки, що мають специфічну витягнуту у меридіональному напрямку форму, можуть стати хвилеводом у разі виникнення природних землетрусів або спровокувати техногенний землетрус. Напрямок техногенних порушень збігається з лінією природного геологічного розлому, що простягається з півострова Крим.

Особливу небезпеку становлять ділянки гірничих відводів шахт, закритих протягом першої половини ХХ століття, оскільки видобуток руди проводився на незначній глибині (20-300 метрів). Сьогодні до зазначених ділянок безпосередньо наблизилися житлові та промислові зони м. Кривого Рогу.

Можливі наслідки розташування у безпосередній близькості відвалів і хвостосховищ, з одного боку, та підземних порожнин, з іншого (за умови техногенного водонасичення верхньої зони порід), ні вітчизняною, ні світовою гірничою наукою на даний час не досліджені.

Останнім часом на території Криворізького басейну спостерігається збільшення кількості руйнівних явищ - провалів та зсувів земної поверхні, природних і техногенних землетрусів тощо.

У минулому столітті в м. Кривому Розі землетруси силою 3-3,7 бала виникали один раз на 8-10 років, а за останні 10 років зафіксовано вже три поштовхи силою 3,2-4 бали. Через закриття та затоплення деяких шахт порушено природний гідрогеологічний режим багатьох районів Криворізького басейну, що спричинило значне підтоплення міської території - більш як 9 тис. гектарів.

Внаслідок тривалого інтенсивного відпрацювання родовищ з урахуванням специфіки гірничих робіт (порушення геомеханічної рівноваги порід та земної поверхні у процесі розробки родовищ, формування ділянок техногенної тріщинуватості, складування відходів гірничого виробництва на значній території) і недостатнього фінансування заходів з охорони довкілля у межах Криворізького басейну утворилася зона техногенної екологічної небезпеки.

У масиві порід Криворізького басейну наявні кілька крупних тектонічних розломів, навколо яких утворилися мережа більш дрібних розломів, зони зім’яття, підвищеної тріщинуватості та подрібнення порід. Внаслідок зазначених порушень структура Криворізького басейну має вигляд блоків розміром від 5-7 до 15-20 кв. кілометрів, оточених зонами відкритої тріщинуватості, що позбавляють блоки жорсткого зчеплення та знижують геомеханічну жорсткість і сейсмічну стійкість усієї структури.

Проведення гірничих робіт і вилучення з надр мільярдів тонн гірничої маси призвело до значних техногенних порушень їх геологічної будови, площа яких перевищує розміри блоків, що формують структуру Криворізького басейну. Зазначені порушення проявляються на земній поверхні. Зона порушень, що простягається на 80 кілометрів, є безперервним чергуванням кар’єрів, шахт, зон зсуву та обвалу порід, локальних зон підроблення та зниження міцності порід без обвалу поверхні, шламосховищ, відвалів розкривних порід.

Як наслідок, масив гірських порід не є монолітним, він постійно зазнає зміщень, деформацій, повторного тріщиноутворення у процесі гірничодобувних робіт, що призводить до формування підземних порожнин, природних і техногенних розломів, зон масових деформацій і зсувів блоків гірських порід, зон підвищеного механічного напруження, у яких створюються умови для масових зсувів, обвалу порід і навіть виникнення техногенних землетрусів.

Внаслідок порушення гідрогеологічного режиму в межах Криворізького басейну утворились численні депресійні воронки в безпосередній близькості до діючих і закритих гірничодобувних підприємств.