1. Схвалити Концепцію проекту Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", що додається.

2. Міністерству економічного розвитку і торгівлі разом з Державною службою з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, Антимонопольним комітетом, Міністерством юстиції, Міністерством фінансів, Фондом державного майна та Державним агентством з управління державними корпоративними правами та майном розробити з урахуванням положень Концепції, схваленої цим розпорядженням, та подати у тримісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

На сьогодні товариства з обмеженою відповідальністю є найбільш поширеною організаційно-правовою формою для малого та середнього бізнесу. Правовий механізм створення, провадження діяльності, припинення товариства з обмеженою відповідальністю є не достатньо гнучким для пристосування до потреб великої кількості підприємств, які суттєво відрізняються, зокрема, кількістю працівників, обсягом активів та видом діяльності.

Товариства з додатковою відповідальністю менш поширені, оскільки забезпечують своїм учасникам менш привабливий режим, який передбачає накладення на них додаткової відповідальності за виконання боргових зобов’язань у разі його ліквідації. Однак згідно із законодавством окремі види підприємницької діяльності можуть провадитися виключно в організаційно-правовій формі товариства з додатковою відповідальністю.

Діяльність товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю (далі - товариства) регулюється положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про господарські товариства". На даний час механізм регулювання діяльності таких товариств не відповідає сучасним вимогам щодо його гнучкості та ефективності, а саме має, зокрема, такі недоліки:

права учасників товариств не достатньо врегульовані або взагалі відсутній механізм їх реалізації та захисту, а саме оплата вартості частки учасника товариства, який подав заяву про вихід із товариства, здійснюється протягом року. Водночас такий учасник не має можливості скористатися своїм правом доступу до фінансових документів товариства, протидіяти виведенню активів із товариства, що призводить до значного зменшення вартості частки такого учасника до настання строку її оплати;

відсутній правовий механізм виключення учасника з товариства, що призводить до формування атмосфери взаємної недовіри та конфліктів між учасниками товариства;

відсутні норми щодо створення в товаристві наглядової ради, що істотно знижує рівень інвестиційної привабливості для іноземних інвесторів. Учасники товариства здійснюють значні витрати на забезпечення участі своїх представників у загальних зборах, які проводяться протягом короткострокового періоду, або ризикують утратити контроль над діяльністю товариства;

відсутній дієвий механізм здійснення контролю за діяльністю виконавчого органу та притягнення до відповідальності його членів, що призводить до надмірного втручання учасників товариства в управлінські процеси або до збільшення кількості випадків зловживання посадовими особами товариства;

відсутній механізм вчинення правочинів, щодо вчинення яких є заінтересованість, що призводить до вилучення прибутків та інвестованих учасниками товариства коштів недобросовісними посадовими особами товариства або його учасниками, які володіють більшістю часток, формування атмосфери взаємної недовіри між учасниками товариства, виведення активів у разі виявлення перших ознак фінансових проблем та позбавлення кредиторів шансів отримати навіть часткове задоволення своїх вимог.

Зазначене призводить до уповільнення розвитку малого та середнього бізнесу, ліквідації наявних підприємств у разі виникнення відносно незначних конфліктів між учасниками товариства, незаконного набуття контролю над товариством та незаконного вилучення активів, а отже, до зниження темпів розвитку підприємництва та уповільнення інвестиційних процесів.

З огляду на наведене існує необхідність запровадження сучасного ефективного механізму правового регулювання діяльності товариств.

Метою цієї Концепції є визначення на законодавчому рівні шляхів удосконалення механізму правового регулювання створення, провадження діяльності та припинення товариств, приведення законодавства у відповідність із нормами та концептуальними підходами, що визначені законодавчими актами Європейського Союзу та країн-членів ЄС.