Кабінетом Міністрів України 26 серпня 2009 року видано постанову N 895 "Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на прибуток".

Названою постановою встановлено, що під час формування показників податкової звітності з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року віднесення до складу валових витрат сум від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, отриманого від перерахунку заборгованості в іноземній валюті відповідно до підпункту 7.3.3 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", є виправданим для платників цього податку лише стосовно погашеної платником податку заборгованості в іноземній валюті (абзац перший пункту 1) . Водночас передбачено, що у такому ж порядку враховуються у складі валових витрат суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, отримані від перерахунку іноземної валюти, яка обліковується на банківських рахунках платника податку або у його касі (абзац другий пункту 1) . У зв'язку з цим постановою N 895 також доручено Державній податковій адміністрації України у разі відмови платника податку на прибуток здійснювати уточнення у податковій звітності з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року сум від'ємного значення об'єкта оподаткування, сформованого за рахунок перерахунку непогашеної заборгованості в іноземній валюті, провести протягом місяця з дня надходження такої звітності перевірку достовірності визначення сум податкового зобов'язання з податку на прибуток за цей період, а також провести роз'яснювальну роботу серед платників податку на прибуток щодо застосування зазначеної постанови ( пункт 2) .

Така зміна постановою N 895 порядку оподаткування податком на прибуток операцій із розрахунків в іноземній валюті, встановленого статтею 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не відповідає Конституції України, за якою кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (частина перша статті 67) ; система оподаткування, податки і збори встановлюються законом (пункт 1 частини другої статті 92) , а відтак - і конституційним приписам, за якими єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України, до повноважень якої і належить прийняття законів (стаття 75, пункт 3 частини першої статті 85, стаття 91 Конституції України) .