Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Стратегію залучення міжнародної технічної допомоги на 2005-2007 роки, що додається.

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. N 15 "Про затвердження Стратегії залучення міжнародної технічної допомоги на 2004-2007 роки" (Офіційний вісник України, 2004 р., N 2, ст. 45).

Проголошення Президентом України та Кабінетом Міністрів України пріоритетних завдань розвитку держави, визначених у Плані дій Україна - ЄС на 2005-2008 роки та Програмі діяльності Кабінету Міністрів України "Назустріч людям", а також оприлюднення донорами намірів щодо збільшення обсягів допомоги створили передумови для підготовки Стратегії залучення міжнародної технічної допомоги, яка б відповідала першочерговим цілям та завданням, визначеним у цих документах.

Стратегія залучення міжнародної технічної допомоги на 2005-2007 роки повинна консолідувати зусилля донорів та орієнтувати їх стосовно пріоритетних напрямів та завдань, для реалізації яких Кабінет Міністрів України планує залучити міжнародну технічну допомогу як додаткове джерело ресурсного забезпечення здійснення заходів Програми діяльності Кабінету Міністрів України "Назустріч людям" та Плану дій Україна - ЄС на 2005-2008 роки.

Міжнародна технічна допомога залучається згідно із цією Стратегією за видами та у формах, прийнятих у сучасній міжнародній практиці, і спрямовується на забезпечення сталого розвитку України. Стратегія реалізовуватиметься шляхом технічного та техніко-економічного співробітництва з державами-донорами та міжнародними організаціями (далі - донори) відповідно до міжнародних договорів України.

Метою Стратегії є визначення напрямів та завдань щодо залучення міжнародної технічної допомоги на 2005-2007 роки для проведення необхідних реформ, утвердження соціально орієнтованої, інноваційної моделі розвитку економіки України, реалізації амбітних цілей найскорішої інтеграції в європейські та євроатлантичні структури, вступу до СОТ, підвищення рівня та наближення стандартів життя українських громадян до європейських.

Реалізація цієї Стратегії забезпечить подальше економічне зростання, що дасть змогу поступово скоротити обсяги допомоги. Досвід, набутий Україною в процесі залучення міжнародної технічної допомоги, та досягнутий рівень економічного розвитку дають можливість розпочати розроблення механізмів для перетворення України з держави-реципієнта у державу-донора, що сприятиме розвиткові експортного потенціалу, стимулюванню зовнішньоекономічних зв'язків шляхом закріплення українських товаровиробників на нових ринках та підвищенню їх конкурентоспроможності. Цей стратегічний напрям визначений як одне з пріоритетних завдань Кабінету Міністрів України, яким передбачено розроблення механізму надання Україною технічної допомоги, насамперед країнам "третього світу", які є перспективними для освоєння їх ринків українськими виробниками товарів, робіт і послуг. Набуття Україною статусу держави-донора сприятиме збільшенню її політичної ваги на міжнародній арені.

Допомога, що надається донорами у рамках технічного та техніко-економічного співробітництва, сприяє дотриманню курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію, дає можливість залучити додаткові ресурси для розв'язання стратегічних завдань розвитку, зменшити навантаження на державний бюджет, створити додаткові робочі місця.

Світовий досвід, якого набуває Україна в результаті залучення міжнародної технічної допомоги, сприяє підвищенню інституційної спроможності органів державної влади, приватного сектору економіки та об'єднань громадян щодо формування демократичного суспільства та самодостатньої соціально орієнтованої ринкової економіки, прискорює міжнародну інтеграцію.

З часу набуття Україною незалежності основними донорами, передусім США, Канадою, ФРН, Нідерландами, Великобританією, Швецією, Швейцарією, Японією, Європейським Союзом, ООН, виділено понад 5 млрд. доларів США для реалізації проектів міжнародної технічної допомоги.

На початковому етапі (1991-1997 роки) донори приділяли увагу питанням розбудови основних засад та інфраструктури ринкової економіки, у наступному періоді (1997-2004 роки) - поглибленню структурних, правових реформ, демократизації суспільства, забезпеченню сталого економічного піднесення, екологічної та ядерної безпеки, поліпшенню якості життя людей у регіонах, відродженню культури та духовності.

Так, донорами надано істотну допомогу у підвищенні спроможності органів державної влади щодо розроблення державної бюджетної та податкової політики, у дерегуляції підприємницької діяльності, розширенні можливості підприємців отримувати мікрокредити, зміцненні банківського сектору, вдосконаленні законодавства, розвитку ринково орієнтованого сільськогосподарського сектору, поліпшенні фінансового стану енергетики, ефективному використанні енергоресурсів, значному підвищенні рівня безпеки атомних електростанцій, зміцненні репродуктивного здоров'я населення, профілактиці різних хвороб, зокрема ВІЛ/СНІДу та туберкульозу, створенні засад сучасної сімейної медицини.

Під час виконання освітніх програм міжнародної технічної допомоги тисячі фахівців державних та недержавних установ, а також студентів та викладачів вищих навчальних закладів пройшли навчання та здобули досвід практично в усіх галузях сучасної економіки. За результатами реалізації проектів міжнародної технічної допомоги досягнуто успіхів у розвитку громадянського суспільства, демократизації виборчого процесу, усвідомленні та реалізації більшістю громадян права вільно висловлювати свою думку, яка має бути відповідно врахована у демократичному і прозорому процесі. Провідні заклади культури і мистецтва отримали сучасне обладнання.

У 2000 році Україна після складного перехідного періоду стала на шлях економічного зростання. Завдяки результатам проведених реформ та докорінним змінам у соціально-економічних відносинах були закладені основи стабільного зростання обсягу валового внутрішнього продукту і прогноз на майбутнє виглядав оптимістичним.

Проте протягом останніх років через відсутність прогнозованої, послідовної політики держави, запровадження олігархічної моделі економіки збільшився її тіньовий сектор, зросла корупція, економіка залишалася диспропорційною. Позитивні тенденції сталого економічного зростання останніх років були результатом дії зовнішніх факторів і тимчасових переваг на світових ринках, що не супроводжувалося адекватним зростанням реальних доходів громадян. Унаслідок масових проявів корупції, податкового тиску, нерівних та несправедливих умов ведення бізнесу створилося несприятливе середовище для розвитку підприємництва та залучення приватних інвестицій в Україну. Регіональна політика характеризувалася надмірною централізацією влади, невизначеністю ролі регіонів, слабкістю місцевого самоврядування. Держава не забезпечила надання громадянам якісних та доступних освітніх та медичних послуг, соціальні стандарти були дуже низькими.

З метою запровадження докорінних змін в усіх сферах соціально-економічного розвитку Президентом України та Кабінетом Міністрів України розпочато здійснення заходів з метою досягнення нової якості життя громадян, запровадження соціальних, економічних та демократичних європейських стандартів життєдіяльності людини, суспільства та держави.

Серед першочергових заходів, визначених Президентом України та Кабінетом Міністрів України, існує ряд завдань, розв'язання яких потребує, зокрема, залучення міжнародної технічної допомоги.

Усвідомлюючи свою міру відповідальності за єдність Європи, українська влада прагне перевести взаємовідносини з ЄС на рівень перспективи членства, впровадити в Україні європейську модель державного управління, європейські соціальні, економічні і політичні стандарти. Для цього громадяни України повинні отримати нові можливості на здобуття освіти, інтелектуальний розвиток через культурний обмін, доступ до інформації, використання свободи пересування. З метою прискорення реалізації проголошеного курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію слід передусім виконати складне завдання щодо забезпечення вступу України до СОТ до кінця 2005 року, здійснити заходи для адаптації законодавства України до законодавства ЄС, створення між ними зони вільної торгівлі, формування в суспільстві проєвропейської більшості, укріплення засад ринкових інститутів, підвищення спроможності національної економіки витримати конкурентний тиск у зв'язку з розширенням ЄС.

Основними проблемами, які повинні бути розв'язані невідкладно, є виведення з тіні національної економіки, викорінення корупції та умов її виникнення, що включає поліпшення адміністрування податків на основі запровадження принципів прозорості та рівноправності їх справляння, ліквідацію необґрунтованих податкових пільг, сприяння справедливій конкуренції. Слід відновити основи макроекономічної стабільності, забезпечити формування збалансованого бюджету, стабілізаційна роль якого повинна бути посилена шляхом коригування введення жорстких бюджетних обмежень, реалізації чітких принципів державних запозичень. Необхідно впровадити міжнародні стандарти прозорості бюджетного процесу та звітності про результати його виконання.

Для підвищення конкурентоспроможності національної економіки передбачається впровадити інноваційну модель розвитку, що включає становлення інформаційного суспільства із застосуванням високих технологій, комерціалізацію результатів науково-технічної діяльності, розширення можливостей суспільства генерувати, розповсюджувати та використовувати знання, поліпшення якості освіти та підготовки кадрів, створення інформаційних мереж для обміну знаннями та технологіями.

Необхідно створити умови для активізації економічної ініціативи людей, громад, регіонів, які в ході адміністративно-територіальної реформи повинні отримати більше самостійності, у тому числі з питань бюджету, власності, державної влади, вдосконалення механізму надання суспільних послуг та міжнародного співробітництва.

За останні роки погіршилася якість освіти. Діти з різних регіонів, міст і сіл не мають рівного доступу до освіти, доступ дітей з небагатих родин до кредитів на навчання залишається дуже обмеженим. В школах не використовуються достатньою мірою сучасні інформаційні технології. Україна, на відміну від Польщі та Росії, не бере участі у міжнародних порівняльних дослідженнях навчальних досягнень учнів, які проводятьсяа ООН, ЮНЕСКО та Організацією економічного співробітництва і розвитку.

Одним з проблемних питань, що потребує негайного вирішення, є необхідність удосконалення законотворчого процесу.

Для утвердження системи судочинства як ефективного правового механізму розв'язання конфліктів, активізації підприємницької діяльності повинна бути завершена судова реформа та фактично утверджена незалежність судової гілки влади, що забезпечує прозорість та об'єктивність судового процесу.

На даний час частка продукції малих та середніх підприємств у валовому внутрішньому продукті залишається низькою порівняно з аналогічною часткою розвинутих держав. Основними факторами, що стримують розвиток малих та середніх підприємств, є зарегульованість процедур реєстрації та ведення бізнесу, відсутність ділових та управлінських навичок у підприємців, а також обмежені можливості щодо отримання кредитів.

Існує нагальна необхідність здійснення глибоких, якісних перетворень в енергетичній сфері, диверсифікації надходження паливно-енергетичних ресурсів, що значною мірою обумовлює національну безпеку держави, а також економічного стимулювання енергозбереження. Низька ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів є наслідком деформованої структури виробництва та енергоспоживання, використання застарілих виробничих фондів енергетики. Потребує підвищення ядерна безпека атомних електростанцій. Недостатній рівень безпеки праці у вугледобувній промисловості призводить до аварій та загибелі шахтарів. Водночас Україна готова зробити внесок у збереження стабільного енергопостачання Європи, запропонувати для розвитку свій великий транзитний потенціал, зокрема перспективною є участь партнерів з держав ЄС у створенні газотранспортного консорціуму.

Для позитивних змін в агропромисловому комплексі потрібно завершити формування цілісної інфраструктури аграрного ринку та ринку землі, провести докорінну перебудову економічних та фінансово-кредитних відносин на селі. Необхідно створити повноцінний ринок землі, запровадити сучасні земельно-орендні та іпотечні відносини, ефективні механізми захисту прав власності на землю.

Реалізація рішень, прийнятих на Саміті тисячоліття ООН у 2000 році, надає особливої актуальності питанням безпеки людини та навколишнього природного середовища, зокрема щодо побутового та промислового забруднення, невиснажливого використання природних ресурсів, зміни клімату, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та підвищення рівня безпеки об'єкта "Укриття", зменшення рівня захворюваності населення.

Існуюча система охорони здоров'я потребує істотного реформування. Недостатньо приділяється уваги профілактиці здоров'я громадян та пропагуванню здорового способу життя. Зареєстровано високий показник інфікованих на ВІЛ/СНІД та туберкульоз.

У зв'язку з розширенням ЄС виникає потреба в упорядкуванні міграційних процесів, налагодженні транскордонного співробітництва розвитку міжнародних транспортних коридорів. Необхідно посилити роботу, спрямовану на запобігання збільшенню кількості незаконних мігрантів, зокрема тих, що прибувають через східні кордони, торгівлі людьми, а також здійснити заходи щодо боротьби з організованою злочинністю, відмиванням грошей і незаконним обігом наркотиків.

Підтримуючи цілі розвитку, проголошені Декларацією тисячоліття ООН, Україна розробила завдання на період до 2015 року з подолання бідності, поліпшення якості та забезпечення рівного доступу до освіти, а також відтворення навколишнього природного середовища.

Протягом останніх років спостерігалася активізація діяльності об'єднань громадян та аналітичних центрів. Проте слід залучати громадськість до процесу прийняття рішень органами державної влади, зокрема шляхом проведення публічних слухань, громадських обговорень та консультацій, урахування результатів досліджень об'єднань громадян.

З метою зміцнення обороноздатності держави та прискорення вступу України до НАТО необхідно активізувати процеси реформування Збройних Сил.

Для якнайшвидшого вирішення зазначених питань та забезпечення інноваційного розвитку Україна потребує чітко скоординованої допомоги.

Проблемними питаннями співробітництва з донорами залишаються недостатня участь України у визначенні змісту проектів і програм під час їх підготовки, низька ефективність окремих форм співробітництва, що пропонуються донорами, переважне використання послуг іноземних експертів у деяких проектах. Участь українських експертів у проектах міжнародної технічної допомоги сприятиме підвищенню спроможності українських фахівців приймати управлінські рішення на рівні міжнародних стандартів та поширенню здобутих знань.

В останні роки відбулося усвідомлення можливостей міжнародної технічної допомоги як допоміжного інструменту економічного розвитку. В переважній більшості випадків вдалося разом з донорами визначити основні напрями допомоги, підвищити відповідальність за її зміст та результати реалізації проектів, що великою мірою відповідали пріоритетам політики, та сформувати проектні портфелі. Запроваджений у 2002 році систематичний моніторинг дає змогу простежувати та аналізувати заходи, що здійснюються у рамках проектів. Разом з тим для досягнення більшої ефективності та прозорості процесу надання допомоги необхідно забезпечити тісну координацію з донорами щодо розроблення проектів, обговорення їх цілей, завдань, проведення моніторингу, застосування критеріїв оцінки проміжних та кінцевих результатів їх реалізації, а також інформування громадськості.

Залучення міжнародної технічної допомоги у 2005-2007 роках здійснюватиметься за такими напрямами:

1) підвищення конкурентоспроможності національної економіки, забезпечення сталих темпів економічного зростання, впровадження інноваційної моделі її розвитку;

2) забезпечення вступу України до СОТ, здійснення європейської та євроатлантичної інтеграції;

3) створення сприятливого підприємницького середовища, розвиток малого та середнього бізнесу;

4) поглиблення демократичних перетворень, формування інститутів розвинутого громадянського суспільства;

5) досягнення цілей розвитку, визначених у Декларації тисячоліття ООН, зокрема поліпшення соціальних умов та здоров'я громадян України, гуманітарний розвиток;

6) підвищення рівня екологічної, ядерної та радіаційної безпеки, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та соціально-економічна реабілітація забруднених регіонів;

7) гарантування безпеки та захисту держави і громадян;

8) розвиток державної регіональної політики, проведення адміністративно-територіальної реформи.

За визначеними напрямами залучення міжнародної технічної допомоги передбачається розв'язання таких завдань:

1) підвищення конкурентоспроможності національної економіки, забезпечення сталих темпів економічного зростання, впровадження інноваційної моделі її розвитку:

а) перехід до економіки, що ґрунтується на наукоємних технологіях:

забезпечення розвитку сприятливого для інновацій середовища, створення ринкової інноваційної інфраструктури;

розроблення та впровадження високих наукоємних конкурентоспроможних технологій у промисловості, обмін новітніми технологіями в агропромисловому комплексі;

посилення спроможності до генерування та розповсюдження знань шляхом поліпшення якості та забезпечення рівного доступу всіх верств населення до освіти, післядипломного навчання;

активізація технологічного переоснащення всіх галузей виробництва шляхом застосування нових форм та механізмів, об'єднання зусиль науки, освіти та бізнесу, комерціалізації нових технологій, у тому числі використання лізингу, франчайзингу, венчурного фінансування та розвиток електронної комерції;

б) у сфері макроекономіки і фінансів:

запровадження стратегічного планування у практику діяльності органів виконавчої влади, удосконалення системи державного прогнозування та розроблення програм соціально-економічного розвитку;

запровадження середньострокового бюджетного планування;

реформування податкової системи та модернізація державної податкової служби;

проведення аналізу впливу податкової системи на економіку держави, сектор виробництва, підприємництво, інвестування та інноваційну сферу, визначення оптимального податкового навантаження;

забезпечення розвитку ринку фінансових послуг, удосконалення системи його регулювання та моніторингу;

перехід небанківських фінансових установ на ведення фінансової звітності за міжнародними стандартами;

створення інформаційної бази даних про небанківські фінансові установи;

правове забезпечення захисту прав споживачів фінансових послуг;

забезпечення розвитку корпоративного управління, вивчення досвіду ЄС та розроблення Кодексу корпоративного управління відповідно до принципів і стандартів ЄС;

удосконалення системи регулювання ринку цінних паперів, похідних фінансових інструментів;

розроблення нормативно-правової бази, що регулює питання захисту прав міноритарних акціонерів;

запровадження прозорих ефективних процедур продажу об'єктів різних груп;

поліпшення технічних умов ведення Єдиного реєстру об'єктів державної власності;

створення кредитної інформаційної компанії;