Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Програму зайнятості населення на 2005 рік (далі - Програма), що додається.

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям:

забезпечити виконання завдань Програми і визначених нею заходів;

щокварталу не пізніше 30 числа першого місяця, що настає за звітним кварталом, інформувати Міністерство праці та соціальної політики про стан виконання завдань Програми і визначених нею заходів.

Міністерству праці та соціальної політики:

узагальнювати інформацію центральних та місцевих органів виконавчої влади і до 25 числа другого місяця, що настає за звітним кварталом, подавати її Кабінетові Міністрів України;

забезпечити координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади з виконання завдань Програми і визначених нею заходів.

3. Покласти персональну відповідальність за виконання завдань Програми і визначених нею заходів на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади.

4. Фонду державного майна:

відповідно до законодавства вжити заходів для забезпечення виконання власниками приватизованих підприємств передбачених планами приватизації та договорами купівлі-продажу об'єктів приватизації умов щодо збереження робочих місць;

інформувати Міністерство праці та соціальної політики про стан виконання власниками приватизованих підприємств умов щодо збереження робочих місць у строки, передбачені абзацом третім пункту 2 цієї постанови.

5. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям внести протягом місяця необхідні зміни до територіальних програм зайнятості населення на 2005 рік з метою приведення їх у відповідність із завданями Програми і визначеними нею заходами.

Цю Програму розроблено на виконання положень Закону України "Про зайнятість населення" та завдань, що випливають з Програми діяльності Кабінету Міністрів України "Назустріч людям", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2005 р. N 115.

Метою Програми є забезпечення регулювання ринку праці за допомогою правового, організаційного та економічного механізму для створення умов забезпечення зайнятості населення та його соціального захисту від безробіття.

Основними завданнями Програми є:

сприяння повній, продуктивній та вільно обраній зайнятості населення, спрямованій на підвищення його рівня життя;

забезпечення створення нових робочих місць;

забезпечення регулювання та детінізації ринку праці, сприяння зайнятості населення, посилення соціального захисту від безробіття;

координація діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, пов'язаної з виконанням завдань Програми та визначених нею заходів.

Програму розроблено виходячи з основних показників економічного та соціального розвитку України на 2005 рік з урахуванням параметрів розвитку ринку праці та основних напрямів державної політики зайнятості.

У Програмі визначено завдання Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям стосовно розширення сфери застосування праці за рахунок створення нових робочих місць, а також показники ринку праці.

Необхідною умовою виконання Програми є взаємоузгодження політики зайнятості та економічної політики держави, консолідація зусиль усіх гілок влади, об'єднань роботодавців і профспілок у сприянні вирішенню питань зайнятості населення. Програма передбачає посилення відповідальності як центральних і місцевих органів виконавчої влади, так і соціальних партнерів за стан реалізації політики зайнятості.

Виконання завдань Програми тісно пов'язане з:

піднесенням економіки та збільшенням соціально орієнтованої частки ВВП, що забезпечить створення умов для:

- збереження існуючих продуктивних та створення нових робочих місць;

- посилення мотивації до легальної продуктивної зайнятості;

- розширення самостійної зайнятості населення та розвитку підприємницької ініціативи;

- професійно-кваліфікаційної збалансованості попиту та пропонування робочої сили;

- підтримки територій (регіонів) з несприятливою ситуацією на ринку праці, сприяння зайнятості населення у монофункціональних містах і шахтарських регіонах, сільського населення в умовах реорганізації агропромислового комплексу, військовослужбовців, вивільнюваних унаслідок реформування Збройних Сил України та інших військових формувань;

- детінізації трудової міграції за межі країни та посилення соціального захисту громадян України, які працюють за кордоном;

посиленням ступеня відповідальності за використання праці працівників шляхом забезпечення роботодавцями:

- додержання законодавства про працю та детінізації відносин у сфері зайнятості;

- підтримки якості найманої робочої сили.

Основними напрямами розширення сфери застосування праці є:

реструктуризація державних підприємств шляхом залучення інвестицій для розвитку, модернізації продуктивних старих і створення нових робочих місць;

забезпечення ефективного функціонування приватизованих підприємств у післяприватизаційний період (з урахуванням збереження продуктивних старих і створення нових робочих місць);

заохочення підприємців до створення нових робочих місць шляхом запровадження сприятливого інвестиційного режиму;

створення нових робочих місць на підприємствах незалежно від форми власності шляхом запровадження системи державного замовлення;

надання державної підтримки територіям (регіонам) з несприятливою ситуацією на ринку праці, зокрема у сільській місцевості та вугільних регіонах, шляхом запровадження особливих режимів інвестування та кредитування;

проведення політики ефективної підтримки самостійної зайнятості населення та сімейного підприємництва;

використання вакансій та незайнятих робочих місць;

економічне заохочення підприємств до створення нових робочих місць для зареєстрованих безробітних, підтримка їх підприємницької ініціативи;

створення робочих місць з неповним робочим часом на допоміжних роботах;

розширення сфери застосування оплачуваних громадських та сезонних робіт.

Пріоритетними галузями у створенні нових робочих місць є:

аграрний сектор економіки, зокрема підприємства із зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, агросервісного обслуговування сільськогосподарського виробництва. Для створення робочих місць у сільському господарстві необхідно розробити ефективний дотаційний механізм підтримки цієї сфери господарської діяльності;

вугільна та торфодобувна промисловість, де розв'язанню проблеми зайнятості вивільнених працівників та членів їх сімей сприятиме економічне заохочення суб'єктів господарювання до створення нових робочих місць шляхом здешевлення кредитів;

авіа- та суднобудування, зокрема будівництво нових типів конкурентоспроможних літаків і суден;

машинобудування, зокрема забезпечення потреб агропромислового комплексу високотехнологічною технікою та обладнанням;

приладобудування, зокрема виробництво та впровадження телекомунікаційного обладнання цифрових автоматичних станцій;

система забезпечення мереж міжнародних транспортних коридорів та функціонування їх інфраструктури;

деревообробна та легка промисловість, де реалізуються інвестиційні проекти з модернізації застарілих виробництв;

сфера малого підприємництва (розвиток гнучких форм зайнятості, легалізація підприємницької діяльності, у тому числі шляхом удосконалення спрощеної системи оподаткування, обліку, звітності та запровадження єдиного соціального внеску для суб'єктів господарювання).

Найбільшу кількість нових робочих місць передбачається створити в Донецькій, Одеській, Харківській, Львівській, Луганській і Дніпропетровській областях та м. Києві (майже 50 відсотків загальної кількості нових робочих місць, запланованих до створення у 2005 році).

Очікується збільшення кількості суб'єктів малого підприємництва на рівні 6-7 відсотків, а також збільшення чисельності працюючих у ньому до 10 відсотків.

У 2005 році передбачається розширення сфери застосування праці шляхом створення нових робочих місць (додаток 1).

У результаті позитивних змін в економіці у 2005 році очікується подальше зростання рівня зайнятості і зниження рівня безробіття. Рівень зайнятості, визначений за методологією Міжнародної організації праці, буде варіювати у межах 57,5-58,6 відсотка, а рівень безробіття 8-7,7 відсотка (додаток 2).

Програма виконується шляхом реалізації заходів щодо поліпшення ситуації у сфері зайнятості, а також територіальних (регіональних) програм зайнятості населення на поточний рік (додаток 3).