У зв'язку з першою річницею Конституції України, керуючись принципами гуманізму, та відповідно до статті 92 Конституції України Верховна Рада України

Стаття 1. Звільнити від покарання у вигляді позбавлення волі та інших покарань, не зв'язаних з позбавленням волі, засуджених за злочини, що не є тяжкими:

а) неповнолітніх;

б) жінок, які мають дітей віком до 16 років або дітей-інвалідів;

в) чоловіків, які мають дітей віком до 16 років або дітей-інвалідів, мати яких померла або позбавлена батьківських прав;

г) вагітних жінок;

д) чоловіків віком понад 55 років та жінок - понад 50 років;

е) ветеранів війни;

є) інвалідів першої та другої груп, а також хворих на туберкульоз активної форми (підгрупи "А" і "Б" першої групи та підгрупа "А" п'ятої групи диспансерного обліку) і на онкологічні захворювання (друга, третя і четверта клінічні групи);

ж) учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Стаття 2. Звільнити від покарання осіб, перелічених у статті 1 цього Закону, засуджених за тяжкі злочини до позбавлення волі та інших покарань, не зв'язаних з позбавленням волі, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше половини призначеного строку покарання.

Стаття 3. Звільнити від покарання осіб, крім перелічених у статті 1 цього Закону, засуджених за умисні злочини, що не є тяжкими, до позбавлення волі та інших покарань, не зв'язаних з позбавленням волі, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше третини призначеного строку покарання.

Стаття 4. Звільнити від покарання осіб, крім перелічених у статті 1 цього Закону, засуджених за злочини, вчинені з необережності, до позбавлення волі, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше третини призначеного строку покарання.

Стаття 5. Звільнити від покарання осіб, крім перелічених у статті 1 цього Закону, засуджених вперше за тяжкі злочини до позбавлення волі на строк до шести років включно та інших мір покарання, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше половини призначеного строку покарання.

Стаття 6. Звільнити з дисциплінарних батальйонів осіб, засуджених вперше, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше третини призначеного строку покарання.

Стаття 7. Звільнити з місць позбавлення волі осіб, засуджених вперше, невідбута частина покарання у яких на день набрання чинності цим Законом становить менше одного року.

Стаття 8. Скоротити невідбуту частину покарання наполовину особам, засудженим до позбавлення волі, які не підлягають звільненню від покарання на підставі статей 1-6 цього Закону:

а) засудженим за умисні злочини, що не є тяжкими, незалежно від призначеного строку покарання, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше третини призначеного строку покарання;

б) засудженим за тяжкі злочини на строк до десяти років включно, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше половини призначеного строку покарання.

Стаття 9. Закрити слідчі справи і справи, не розглянуті судами, про порушення, вчинені до набрання чинності цим Законом особами, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, крім справ про порушення, пов'язані з незаконним усиновленням (удочерінням) дітей, оформленням опікунства над ними.

Стаття 10. Амністія не поширюється на осіб:

а) які визнані за вироком суду, що набрав законної сили, особливо небезпечними рецидивістами;

б) яким смертну кару в порядку помилування замінено на позбавлення волі;

в) які мають дві і більше судимості за вчинення тяжких злочинів;

г) яких засуджено за особливо небезпечні злочини проти держави, бандитизм, умисне вбивство при обтяжуючих обставинах;

д) які засуджені за вчинення тяжкого злочину і відбули менше половини призначеного вироком суду основного покарання;

е) до яких протягом 1987-1997 років було застосовано амністію або помилування незалежно від зняття чи погашення судимості і які знову вчинили злочини;

є) які не пройшли призначеного судом повного курсу примусового лікування від алкоголізму чи наркоманії або лікування від венеричної хвороби;

ж) які злісно порушують режим в період відбування покарання;

з) яких за злісне порушення режиму було переведено до іншої виправно-трудової установи з більш суворим режимом;

и) яким виправні роботи замінено на позбавлення волі, а також тим, щодо яких судом було скасовано умовне засудження чи відстрочку виконання вироку і вони були направлені для відбування покарання, призначеного вироком, якщо після винесення постанови (ухвали) суду про направлення до виправно-трудової установи вони перебували під вартою менше одного року на день набрання чинності цим Законом;

і) які засуджені за дії, що дезорганізують роботу виправно-трудових установ; контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів; виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів при обтяжуючих обставинах; умисне вбивство (крім умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання, або вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони, або умисного вбивства матір'ю своєї новонародженої дитини); умисне тяжке тілесне ушкодження при обтяжуючих обставинах; згвалтування при обтяжуючих обставинах; захоплення заложників; відкрите викрадення державного, колективного майна або індивідуального майна громадян (грабіж) при обтяжуючих обставинах; розбій з метою заволодіння державним, колективним майном або індивідуальним майном громадян при обтяжуючих обставинах; вимагательство державного, колективного майна або індивідуального майна громадян при обтяжуючих обставинах; втеча з місця позбавлення волі або з-під варти; заподіяння тілесних ушкоджень судді або працівникові правоохоронного органу; умисне знищення або пошкодження майна, що належить судді чи працівникові правоохоронного органу; посягання на життя судді, працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків, а також члена громадського формування з охорони громадського порядку або військовослужбовця у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з охороною громадського порядку; особливо злісне хуліганство; угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна; блокування транспортних комунікацій при обтяжуючих обставинах; розкрадання вогнепальної зброї, бойових припасів або вибухових речовин; розкрадання радіоактивних матеріалів; незаконні вироблення, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а так само незаконний збут наркотичних засобів або психотропних речовин; розкрадання наркотичних засобів або психотропних речовин; розкрадання прекурсорів, а також за злочини, передбачені пунктом "б" статті 232, пунктами "б" і "в" статті 234, пунктом "а" статті 236, пунктом "в" статті 238, пунктом "в" статті 241, пунктом "а" статті 243, пунктами "в" і "г" статті 249, пунктом "в" статті 251, пунктом "б" статті 254, пунктом "б" статті 254-1, пунктом "в" статті 254-2, пунктом "б" статті 254-3 Кримінального кодексу України.

Стаття 11. Цей Закон застосовується до осіб, засуджених судами України, а також судами колишнього СРСР на території України, незалежно від місця відбування ними покарання.

Стаття 12. Виконання цього Закону покладається:

а) на суди: