1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Закон України


ЗАКОН УКРАЇНИ
Про застосування амністії в Україні
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 48, ст.263) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 620/96-ВР від 19.12.96 , ВВР, 1997, № 9, ст.69 № 1745-III від 18.05.2000 , ВВР, 2000, № 35, ст.281 № 491-V від 19.12.2006 , ВВР, 2007, № 9, ст.79 ) ( В редакції Закону № 3465-VI від 02.06.2011 , ВВР, 2011, № 51, ст.580 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 4652-VI від 13.04.2012 , ВВР, 2013, № 21, ст.208 № 221-VII від 18.04.2013 , ВВР, 2014, № 10, ст.119 № 792-VII від 27.02.2014 , ВВР, 2014, № 14, ст.257 № 1246-VII від 06.05.2014 , ВВР, 2014, № 27, ст.910 № 720-IX від 17.06.2020 )
Стаття 1. Амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.
( Частина перша статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законами № 792-VII від 27.02.2014, № 720-IX від 17.06.2020 )
Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.
Амністія не застосовується до осіб, визначених статтею 4 цього Закону.
Верховна Рада України вправі прийняти закон про амністію як щодо певної категорії осіб, так і щодо конкретно визначеної особи (індивідуальна амністія).
( Статтю 1 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 792-VII від 27.02.2014 )
Стаття 2. Законом про амністію може бути передбачено:
а) повне звільнення зазначених у ньому осіб від відбування призначеного судом покарання (повна амністія);
б) часткове звільнення зазначених у ньому осіб від відбування призначеного судом покарання (часткова амністія).
Закон про амністію не може передбачати заміну одного покарання іншим чи зняття судимості стосовно осіб, які звільняються від відбування покарання, крім випадків індивідуальної амністії.
( Частина друга статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 792-VII від 27.02.2014 )
Стаття 3. Рішення про застосування чи незастосування амністії приймається судом стосовно кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання.
Установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
Стаття 4. Амністія не може бути застосована до:
( Пункт "а" частини першої статті 4 виключено на підставі Закону № 1246-VII від 06.05.2014 )
б) осіб, яким смертну кару в порядку помилування замінено на позбавлення волі, і до осіб, яких засуджено до довічного позбавлення волі;
в) осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії;
( Пункт "в" частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 792-VII від 27.02.2014 )
г) осіб, яких засуджено за злочини проти основ національної безпеки України, терористичний акт, бандитизм, умисне вбивство при обтяжуючих обставинах;
( Пункт "ґ" частини першої статті 4 виключено на підставі Закону № 1246-VII від 06.05.2014 )

................
Перейти до повного тексту