Цей Закон містить основні положення, що регулюють виробництво, реалізацію та використання насіння і садивного матеріалу сільськогосподарських, декоративних, лікарських та лісових рослин, на які затверджено державні стандарти, і правові відносини між виробниками та споживачами насіння і садивного матеріалу, а також охороняють їх права.

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

насіння - генеративні і вегетативні органи рослин, що використовуються для відтворення сорту (саме насіння, саджанці, живці, цибулини, бульби, меристема тощо);

категорії насіння:

оригінальне - насіння, одержане науковими установами в первинних ланках насінництва шляхом послідовного добору родовідних рослин і оцінки їх нащадків з метою відтворення і збереження сорту;

елітне - розмножене насіння відібраних у розсадниках первинних ланок кращих нащадків родовідних рослин, яке найбільш повно передає спадкові ознаки та властивості сорту і за сортовими та посівними якостями відповідає вимогам державного стандарту на еліту;

репродуктивне - насіння першої та наступних репродукцій.

До насіння зазначених категорій прирівнюється відповідний садивний матеріал картоплі, винограду, плодових, горіхоплідних, ягідних, декоративних, лікарських, лісових культур з урахуванням особливостей їх розмноження;

сортові якості - сукупність показників, що характеризують належність насіння до відповідного сорту;

посівні якості - сукупність показників якості насіння, що характеризують його придатність до посіву;

партія насіння - будь-яка кількість однорідного насіння, якість якого засвідчена одним документом;

некондиційне насіння - насіння, що не відповідає за якісними показниками вимогам державного стандарту;

насінництво - галузь рослинництва, завданням якої є розмноження насіння високопродуктивних сортів, збереження і поліпшення їх чистосортності, біологічних і урожайних властивостей;

система насінництва - комплекс взаємопов'язаних організаційних, наукових і агротехнічних заходів, спрямованих на забезпечення виробництва, реалізації та використання насіннєвого і садивного матеріалу сільськогосподарських, декоративних, лікарських та лісових рослин;

Реєстр сортів рослин України - реєстр, до якого занесено сорти, допущені до господарського використання;

Державний реєстр виробників насіннєвого і садивного матеріалу - перелік господарств незалежно від форм власності, яким надано право виробляти і реалізовувати насіння;

маркування насіння - умовне позначення, слово, торговельна марка, символ або малюнок, розміщені на упаковці, прикріплені до неї, вкладені в середину;

апробація - польова оцінка якості сортових посівів.

До об'єктів насінництва згідно з цим Законом належать:

сорт (гібрид, популяція, сортосуміш, клон, лінія);

насіння;

насінницькі посіви та насадження.

До суб'єктів насінництва належать фізичні та юридичні особи, яким надано право займатися виробництвом, реалізацією та використанням насіння відповідно до цього Закону.

Законодавство України про насіння складається з цього Закону, Закону України "Про охорону прав на сорти рослин", інших законодавчих актів, а також нормативно-правових актів органів державної влади і управління.

1. Система насінництва сільськогосподарських культур складається з ланок первинного, елітного і репродуктивного насінництва, страхових фондів насіння та державних насіннєвих ресурсів.

2. Особливості виробництва насіння окремих сільськогосподарських культур або їх груп, декоративних, лікарських і лісових рослин враховуються під час створення систем їх насінництва, що регулюються відповідними нормативними актами Міністерства сільського господарства і продовольства України, Міністерства лісового господарства України і Української академії аграрних наук.

3. Міністерство сільського господарства і продовольства України забезпечує розвиток насінництва сільськогосподарських культур, спрямований на повне забезпечення потреб виробників насінням, перевірку його якості, здійснює заходи щодо державної підтримки насінництва, удосконалення економічного механізму взаємовідносин між виробниками і споживачами насіння, а також виконання міжнародних договорів України з насінництва, веде Державний реєстр виробників насіннєвого і садивного матеріалу.

4. Міністерство лісового господарства України забезпечує розвиток насінництва лісових культур, перевірку їх якості, здійснює заходи щодо удосконалення економічного механізму взаємовідносин між виробниками і споживачами насіння, а також виконання міжнародних договорів України з насінництва.

5. Українська академія аграрних наук за державним контрактом організовує вирощування і реалізацію оригінального насіння та еліти сільськогосподарських культур, а також розмноження і впровадження у виробництво нових перспективних сортів, вивчає попит світового ринку насіння, вступає у взаємовідносини з органами насінництва інших держав, розробляє прогресивні технології вирощування та обробки насіння, а також із зацікавленими міністерствами - методики виробництва насіння та інші нормативні документи.

Страхові фонди оригінального насіння створюються відповідними суб'єктами насінництва в обсязі ста відсотків до потреби, супереліти - п'ятдесяти, еліти і репродуктивного насіння - не менше п'ятнадцяти відсотків потреби в насінні. Поновлення страхових фондів провадиться щорічно. Використання насіння страхових фондів не за призначенням у межах строків, визначених Міністерством сільського господарства і продовольства України, забороняється.

1. Для забезпечення насінням районів, що не виробляють власного насіння або мають обмежені можливості його виробництва, подання допомоги у разі знищення або пошкодження насінницьких посівів внаслідок стихійного лиха, забезпечення сортопоновлення, сортозаміни та реалізації насіння за міжнародними договорами створюються державні насіннєві ресурси.

2. Обсяги формування державних насіннєвих ресурсів щодо груп культур і сортів визначаються Міністерством сільського господарства і продовольства України (лісового насіння - Міністерством лісового господарства України) і затверджуються Кабінетом Міністрів України. Заготівля насіння в державні ресурси здійснюється на контрактній основі, а також за рахунок імпорту. Формування насіннєвих партій з товарного зерна забороняється.

3. Заготівлю насіння в державні ресурси і його зберігання забезпечують підприємства і організації за дорученням Міністерства сільського господарства і продовольства України (лісового насіння - Міністерства лісового господарства України).

4. Підприємствам та організаціям, які здійснюють заготівлю, обробку, зберігання та реалізацію насіння державних ресурсів, надаються пільгові кредити за рахунок коштів державного бюджету.

1. Юридичні і фізичні особи можуть розмножувати, заготовляти, реалізовувати та використовувати насіння сортів рослин лише за умови відповідності своїх виробничих можливостей атестаційним вимогам, що встановлюються Міністерством сільського господарства і продовольства України.

2. За наслідками атестації, проведеної Міністерством сільського господарства і продовольства України, дозвіл на виробництво і використання оригінального насіння надається науково-дослідним установам і учбовим господарствам вищих сільськогосподарських учбових закладів, елітного - дослідним та елітно-насінницьким господарствам науково-дослідних установ, учбовим господарствам вищих сільськогосподарських учбових закладів, а за наслідками атестації, проведеної органами управління сільським господарством Республіки Крим та областей, дозвіл на виробництво і використання репродуктивного насіння і гібридів першого покоління - спеціалізованим насінницьким господарствам, колективним сільськогосподарським підприємствам, селянським (фермерським) та іншим господарствам незалежно від форм власності.

3. Юридичні і фізичні особи, що за наслідками атестації одержали дозвіл на виробництво і використання насіння відповідних категорій, заносяться до Державного реєстру виробників насіннєвого і садивного матеріалу, який веде і видає Міністерство сільського господарства і продовольства України.

4. Положення про Державний реєстр виробників насіннєвого і садивного матеріалу затверджується Міністерством сільського господарства і продовольства України і Українською академією аграрних наук.

5. Юридичні і фізичні особи, що не мають дозволу на виробництво і використання насіння, можуть вирощувати його тільки для власного використання без права продажу.

1. Юридичні і фізичні особи, що одержали дозвіл на виробництво і використання насіння, мають право:

на договірних умовах купувати у інших виробників відповідні категорії насіння та батьківські форми гібридів для наступного розмноження і реалізації;

вимагати відшкодування завданих збитків від перехресного запилення посівів вирощуваного сорту іншим сортом внаслідок невиконання сусіднім виробником умов укладеного з ним договору щодо розміщення посівів перехреснозапильників;

встановлювати договірні ціни на вирощене насіння, що підлягає реалізації;

звертатись до органів державного управління і контролю в насінництві та до судових органів у разі порушення прав, наданих їм цим Законом.

2. Виробники насіння зобов'язані:

укладати угоди на використання сортів з власниками патентів на сорти, установами - оригінаторами сортів, на які не видаються патенти, або з авторами сортів;

вирощувати насіння згідно з обсягом, обумовленим державним контрактом, створювати його страхові фонди в обсягах, визначених статтями 6, 7 цього Закону;

додержувати технологічних і методичних вимог насінництва щодо збереження сортової чистоти, біологічних і урожайних властивостей сорту та посівних якостей насіння;

гарантувати відповідність насіння, що підлягає реалізації, сортовій чистоті і посівним якостям, зазначеним у документі на насіння;

своєчасно здавати зразки насіння для контролю якості до лабораторій Української державної насіннєвої інспекції;

зберігати дублікати зразків насіння протягом терміну, визначеного державним стандартом;

вести по кожному сорту насінницьку документацію за встановленими формами і зберігати її протягом трьох років;

додержувати встановленого порядку маркування і затарювання насіння, що підлягає реалізації.

3. Виробники насіння мають й інші права та обов'язки, передбачені цим Законом та нормативними актами з питань насінництва.