Відповідно до Декларації про державний суверенітет України цей Закон визначає дію на території Української РСР Закону СРСР "Про податки з підприємств, об'єднань і організацій".

На території Української РСР в 1991 році діє Закон СРСР "Про податки з підприємств, об'єднань і організацій" в повному обсязі з урахуванням змін і доповнень, передбачених цим Законом.

Платниками податку на прибуток є суб'єкти господарювання, установи, організації (крім Національного банку України, колгоспів, радгоспів, кооперативів по вирощуванню сільськогосподарської продукції, селянських (фермерських) господарств), їх філіали і відділення, міжнародні неурядові організації, що здійснюють господарську, підприємницьку, іншу комерційну діяльність на території Української РСР, а також філіали, відділення, представництва підприємств, розташовані за межами Української РСР, - надалі іменуються "підприємства".

1. Прибуток підприємств в межах граничного рівня рентабельності, який визначається в порядку, встановленому Законом СРСР "Про податки з підприємств, об'єднань і організацій", оподатковується за ставкою 35 процентів.

2. Для окремих видів платників встановлюються такі ставки податку на прибуток:

а) дослідно-виробничих підприємств наукових установ АН УРСР щодо прибутку, одержаного від реалізації дослідної продукції, - 10 процентів, щодо прибутку, одержаного від реалізації продукції, що випускається, - 35 процентів;

б) державних несільськогосподарських підприємств агропромислового комплексу, незалежно від підпорядкованості, - 25 процентів;

в) державно-кооперативних (кооперативно-державних) будівельних, ремонтно-будівельних, промислових, інших підприємств корпорації Украгропромбуду та державних будівельних організацій системи Міністерства сільського господарства Української РСР - 5 процентів, кооперативно-державних проектно-розвідувальних організацій корпорації Украгропромбуду - 15 процентів;

г) міжгосподарських підприємств і організацій, інших державних сільськогосподарських підприємств, підприємств торфової промисловості та радгоспів, що не входять до агропромислового комплексу, - 1,5 процента;

д) комерційних банків, в тому числі кооперативних банків і фінансово-розрахункових центрів, страхових організацій - 35 процентів;

е) підприємств побутового обслуговування населення і комунального господарства, підприємств, що входять до складу місцевого господарства, - до 35 процентів. Конкретні ставки податку для цієї категорії платників встановлюють місцеві Ради народних депутатів;

є) малих підприємств ставки оподаткування встановлюються залежно від виду підприємства і галузі народного господарства, до якої вони належать;

ж) кооперативів, їх спілок та об'єднань, а також філіалів і відділень:

по заготівлі вторинної сировини - 35 процентів;

торговельно-закупівельних, громадського харчування, посередницьких і видовищних кооперативів - 65 процентів;

по переробці сільськогосподарської продукції - 25 процентів;

по вирощуванню сільськогосподарської продукції - 1,5 процента;

інших видів діяльності - 45 процентів за підсумками роботи за перший квартал і 35 процентів, починаючи з другого кварталу цього року.

Кооперативи, що здійснюють декілька видів діяльності (багатопрофільні), сплачують податок на прибуток за ставками, встановленими для того виду діяльності, який є для них основним за сумою виручки від реалізації продукції (робіт, послуг).

Якщо декілька видів діяльності оподатковуються ставкою одного розміру, то виручка по них підсумовується при визначенні основної частки.

3. Податок на прибуток зараховується до союзного, республіканського і місцевих бюджетів у порядку і розмірах, встановлених чинним законодавством Української РСР.

4. По орендних підприємствах суми податку, які зараховуються до відповідних бюджетів, і орендна плата, що вноситься за рахунок прибутку, не повинні перевищувати граничного розміру вилучення прибутку, обчисленого виходячи із відповідної ставки податку.

Орендна плата по орендних підприємствах і кооперативах, створених на базі державних підприємств, організацій, їх структурних одиниць, підрозділів і філіалів, перераховується в доход республіканського бюджету по підприємствах союзного і республіканського підпорядкування, до місцевого бюджету - по підприємствах місцевого підпорядкування.

5. Плата за трудові ресурси в 1991 році на території Української РСР не справляється.

Перелік пільг, передбачених статтею 6 Закону СРСР, доповнюється такими додатковими пільгами щодо податку на прибуток:

1. Від сплати податку звільняються:

а) учнівські та студентські підприємства, прибуток учнівських та студентських цехів, бригад, дільниць, інших підприємств за умови, що чисельність учнів та студентів у загальній чисельності працюючих становить не менше 80 процентів;