Відповідно до Конституції України правосуддя в Україні здійснюється тільки судом.

Судоустрій України визначається Конституцією України, цим Законом та іншими законодавчими актами України.

Діяльність суду при здійсненні правосуддя спрямована на всемірне зміцнення законності і правопорядку, запобігання злочинам та іншим правопорушенням і має завданням охорону від усяких посягань:

закріплених у Конституції України суспільного ладу, його політичної та економічної систем;

соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян, проголошених і гарантованих Конституцією і законами України;

прав і законних інтересів державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, інших громадських організацій.

Усією своєю діяльністю суд виховує громадян у дусі відданості Батьківщині, у дусі точного і неухильного виконання Конституції і законів України, додержання дисципліни праці, чесного ставлення до державного і громадського обов'язку, поваги до прав, честі і гідності громадян.

Застосовуючи міри кримінального покарання, суд не тільки карає злочинців, але також має своєю метою їх виправлення і перевиховання.

Правосуддя в судах загальної юрисдикції в Україні здійснюється шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних та інших справ, передбачених законом.

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності громадян перед законом і судом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.

Громадяни України мають право на судовий захист від посягань на честь і гідність, життя і здоров'я, на особисту свободу і майно.

Громадяни інших союзних республік користуються на території Української РСР правом на судовий захист нарівні з громадянами Української РСР.

Правосуддя в Україні здійснюється у відповідності до Конституції та законів України.

Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються судами як частина національного законодавства України..

Суди загальної юрисдикції утворюються Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України чи голови вищого спеціалізованого суду або Міністра юстиції України.

Справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, колегією суддів або суддею і народними засідателями, а також судом присяжних у випадках, визначених процесуальним законом.

Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

Перегляд справ в апеляційному, касаційному порядку і за нововиявленими та іншими обставинами, передбаченими Конституцією України та законами України, здійснюється судом колегіально у складі не менше трьох професійних суддів відповідно до процесуального закону.

Народні засідателі при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.

Судді і народні засідателі є незалежними і підкоряються тільки законові.

Судочинство в Україні провадиться українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості. Особам, що беруть участь у справі і не володіють мовою, якою провадиться судочинство, забезпечується право повного ознайомлення з матеріалами справи, участь у судових діях через перекладача і право виступати в суді рідною мовою.

Розгляд справ у всіх судах України є відкритим. Слухання справи у закритому засіданні допускається за рішенням суду у випадках, передбачених процесуальним законом.

Ніхто не може бути обмеженим у праві на отримання в суді усної чи письмової інформації щодо результатів розгляду його судової справи.

При розгляді справ перебіг судового процесу фіксується технічними засобами у порядку, визначеному процесуальним законом.

Обвинуваченому забезпечується право на захист.

Кожен має право користуватися правовою допомогою при вирішенні справ у суді.

Правову допомогу при вирішенні справ у судах в Україні надають адвокати, а також інші особи. Порядок та умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів, а також інших осіб, які мають право на зайняття правовою діяльністю і беруть участь у судочинстві, визначаються законами.

У випадках, передбачених законом, правова допомога надається безоплатно.

Прокуратура здійснює в суді представництво інтересів громадян або держави у випадках, визначених законом, та підтримує державне обвинувачення у суді в порядку, визначеному процесуальним законом.

У судочинстві в цивільних і кримінальних справах у порядку, встановленому законодавством України, допускається участь представників громадських організацій і трудових колективів.

За представниками громадських організацій і трудових колективів з числа робітників, колгоспників і службовців на час виконання ними обов'язків у суді зберігається середній заробіток за місцем постійної роботи.

Представникам громадських організацій, які не є робітниками, колгоспниками і службовцями, відшкодовуються витрати, зв'язані з виконанням їх обов'язків у суді. Порядок і розміри відшкодування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Організаційне забезпечення діяльності судів при суворому додержанні принципу їх незалежності та підкорення лише законові здійснюється Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції в Автономній Республіці Крим, обласними, Київським і Севастопольським міськими управліннями юстиції, якщо інше не передбачено законом.

Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції:

1) розробляють і вносять до відповідних державних органів пропозиції з питань організації апеляційних та місцевих судів щодо змін у мережі судів та їх штату, якщо інше не передбачено законом;

2) організують роботу з кадрами судів щодо підвищення їх кваліфікації і перепідготовки, здійснюють добір і у встановленому порядку разом з Верховним Судом України представляють кандидатури для обрання суддями;

3) забезпечують ведення судової статистики та аналіз статистичних даних;

4) організують матеріально-технічне забезпечення апеляційних та місцевих судів, якщо інше не передбачено законом, створюють належні умови для належного функціонування судів і діяльності суддів.

Систему судів загальної юрисдикції відповідно до Конституції України складають місцеві суди, апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди, Верховний Суд України.

Місцеві суди діють у межах району, міста (крім міст районного підпорядкування), району в місті, декількох районів чи району та міста одночасно, якщо інше не передбачено законом.

У назві місцевого суду використовується назва населеного пункту, в якому він знаходиться.

Судді місцевих судів обираються Верховною Радою України безстроково у порядку, встановленому законом. Судді місцевих судів, які вперше пройшли конкурсний відбір, призначаються Президентом України строком на п'ять років у порядку, встановленому законом.

Місцевий суд складається не менш як з трьох суддів.

Із числа суддів місцевого суду Міністром юстиції України за поданням Ради суддів України затверджується голова суду та заступник голови суду строком на п'ять років, якщо інше не передбачено законом.

Кількість суддів у кожному місцевому суді визначається Президентом України на підставі подання Голови Верховного Суду України чи голови вищого спеціалізованого суду або Міністра юстиції України.

Місцевий суд розглядає як суд першої інстанції, а також у зв'язку з нововиявленими обставинами цивільні, господарські, адміністративні, кримінальні та інші справи у передбачених законом випадках, за винятком справ, віднесених законом до підсудності інших судів.

У передбачених законом випадках місцевий суд розглядає справи про адміністративні правопорушення.

Місцевий суд вивчає і узагальнює судову практику, а також здійснює інші повноваження, надані йому законом.

Голова місцевого суду:

1) головує в судових засіданнях; призначає суддів як головуючих у судових засіданнях; розподіляє інші обов'язки між суддями;

2)

організує роботу із народними засідателями;

3) веде особистий прийом, організує роботу суду по прийому громадян і розгляду пропозицій, заяв і скарг;

4) керує вивченням і узагальненням судової практики і веденням судової статистики; вносить подання в державні органи, громадські організації і службовим особам про усунення порушень закону, причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушень;

6) керує роботою канцелярії суду;

7) організує роботу по підвищенню кваліфікації працівників суду;

8) організує роботу по роз'ясненню законодавства населенню, поданню правової допомоги товариським судам;

9) здійснює інші повноваження, надані йому законом.

При районному (міському) народному суді утворюється рада народних засідателів.

Організація, завдання і порядок діяльності ради народних засідателів визначаються Положенням, затверджуваним Президією Верховної Ради Української РСР.

Апеляційні суди діють в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, якщо інше не передбачено законом.

У назві апеляційних судів використовується назва населених пунктів, в яких вони знаходяться.

Апеляційні суди складаються з обраних Верховною Радою України безстроково чи призначених Президентом України у межах п'ятирічного строку суддів.

Народні засідателі цих судів обираються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською і Севастопольською міськими радами, на території яких знаходиться відповідний суд, строком на п'ять років за поданням голови апеляційного суду у необхідній кількості.

Зі складу суддів апеляційного суду загальними зборами відповідного суду обираються голова суду та заступники голови суду відповідно до кількості судових палат суду або заступник голови суду у разі відсутності судових палат.

В апеляційному суді розпорядженням голови цього суду можуть утворюватися судові палати, якщо інше не передбачено законом.

Судові палати в апеляційних судах очолюються заступниками голови суду.

У апеляційних судах може утворюватися президія як консультативно-дорадчий орган при голові апеляційного суду. Кількість членів і склад президії апеляційного суду затверджуються зборами суддів цього суду за поданням його голови.

Кількість суддів у кожному апеляційному суді визначається Президентом України на підставі подання Голови Верховного Суду України чи голови вищого спеціалізованого суду або Міністра юстиції України.

Апеляційні суди діють як суди апеляційної інстанції щодо рішень місцевих судів, як суди першої інстанції у адміністративних, кримінальних та цивільних справах, що віднесені до їх підсудності законом, а також переглядають справи у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Апеляційні суди вивчають та узагальнюють судову практику, а також здійснюють інші повноваження, надані їм законом.

В апеляційних судах можуть утворюватися відповідні судові палати для розгляду справ в апеляційному порядку, а також судові палати для розгляду справ у першій інстанції.

Голова апеляційного суду має право у разі необхідності своїм розпорядженням залучати суддів однієї судової палати для розгляду справ іншої спеціалізації або в іншій інстанції.

Голова апеляційного суду поряд із виконанням повноважень судді:

1) затверджує персональний склад судових палат;

2) утворює колегії суддів для розгляду судових справ у разі відсутності судових палат;

3) організує роботу по вивченню і узагальненню судової практики, аналізу судової статистики;

4) скликає загальні збори суду і вносить на розгляд загальних зборів питання, що потребують їх вирішення;

5) розподіляє обов'язки між заступниками голови суду;

6) організує роботу щодо підвищення кваліфікації суддів відповідного суду і працівників апарату суду;

7) організує роботу із народними засідателями та присяжними;

8) організує роботу суду щодо приймання громадян і розгляду пропозицій, заяв і скарг;

9) здійснює інші повноваження, надані йому законом.

Заступник голови апеляційного суду поряд з виконанням повноважень судді здійснює відповідно до своїх обов'язків керівництво роботою структурних підрозділів апарату суду та інші повноваження, надані йому законом чи доручені головою суду.

Заступник голови апеляційного суду, який є одночасно головою судової палати, також:

1) утворює колегії суддів для розгляду судових справ;

2) здійснює керівництво роботою відповідних палат;

3) здійснює відповідно до розподілу обов'язків керівництво роботою структурних підрозділів апарату суду.

У разі відсутності голови апеляційного суду його повноваження здійснює заступник голови суду, який має найбільший суддівський стаж, а у разі відсутності заступників голови суду - суддя даного суду, який має найбільший суддівський стаж.

Військові суди здійснюють правосуддя у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, передбачених законодавством України.

Діяльність військових судів спрямована на охорону від будь-яких посягань безпеки України, боєздатності і боєготовності її Збройних Сил та інших військових формувань, захист прав і свобод військовослужбовців та інших громадян, а також прав і законних інтересів військових частин, установ, організацій.

В Україні діють військові суди гарнізонів як місцеві суди, військові суди регіонів і Військово-Морських Сил як апеляційні суди.

Військовий суд гарнізону утворюється на території, на якій розташовано один або кілька військових гарнізонів.

Судді військових судів обираються Верховною Радою України безстроково у порядку, встановленому законом. Судді, які вперше пройшли конкурсний відбір, призначаються Президентом України строком на п'ять років у порядку, встановленому законом.

Суддями військових судів можуть бути громадяни України, які відповідають вимогам, встановленим статтею 7 Закону України "Про статус суддів", перебувають на військовій службі і мають військове звання офіцерського складу.

Військовий суд діє у складі суддів, із числа яких Міністром юстиції України за поданням Ради суддів України затверджуються голова суду та заступник голови суду строком на п'ять років.

Кількість суддів у кожному військовому суді визначається Президентом України на підставі подання Голови Верховного Суду України або Міністра юстиції України.

Кількість народних засідателів по кожному військовому суду визначається головою військового суду регіону, Військово-Морських Сил за погодженням з відповідним військовим командуванням.

Народні засідателі військових судів обираються відкритим голосуванням на зборах військовослужбовців військових частин строком на п'ять років з числа громадян України, які перебувають на військовій службі і досягли 25-річного віку.

При здійсненні правосуддя народні засідателі військових судів користуються всіма правами судді.

Порядок проведення зборів військовослужбовців визначається Міністерством юстиції України за погодженням з Міністерством оборони України.

Народні засідателі, які не виправдали виявленої довіри, можуть бути відкликані зборами військовослужбовців, що їх обрали.

Військові суди розглядають:

1) справи про всі злочини, вчинені військовослужбовцями Збройних Сил, Прикордонних військ, Служби безпеки України та інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України і Президентом України, а також військовозобов'язаними під час проходження ними зборів;

2) всі справи про шпигунство;

3) справи про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені особами начальницького складу виправно-трудових установ;

4) справи про злочини, вчинені певними категоріями осіб, що визначаються законодавством України;

5) справи про адміністративні правопорушення військовослужбовців;

6) справи за скаргами військовослужбовців на неправомірні дії військових службових осіб і органів військового управління;

7) справи про захист честі і гідності, сторонами у яких є військовослужбовці або військові організації.

8) інші справи, пов'язані із захистом прав і свобод військовослужбовців та інших громадян, а також прав і законних інтересів військових частин, установ, організацій.

У разі обвинувачення однієї особи або групи осіб у вчиненні кількох злочинів, якщо справа хоча б про один із злочинів підсудна військовому суду, а про інші - загальному суду, справа про всі злочини розглядається військовим судом.

У разі обвинувачення групи осіб у вчиненні одного або кількох злочинів, що не є військовими злочинами, якщо щодо хоча б одного з обвинувачених справа підсудна загальному суду, справа щодо всіх обвинувачених розглядається загальним судом.

Справи про злочини, вчинені особами, зазначеними у пунктах 1 і 3 частини першої цієї статті, в період проходження ними військової служби, розглядаються військовими судами і в тому разі, коли на момент розгляду справи вони звільнилися з військової служби.

Справи про злочини, вчинені особами до їх призову чи вступу на військову службу, розглядаються загальними судами.

Військові суди разом з кримінальними справами розглядають цивільні позови про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок злочину.

Військовий суд гарнізону є місцевим судом і як суд першої інстанції розглядає всі кримінальні справи за винятком тих, які підсудні військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил; справи за скаргами військовослужбовців на неправомірні дії військових службових осіб та органів військового управління; справи про захист честі і гідності, сторонами в яких є військовослужбовці або військові організації; інші справи, пов'язані із захистом прав і свобод військовослужбовців та інших громадян, а також прав і законних інтересів військових частин, установ, організацій; справи за скаргами на постанови про закриття кримінальної справи чи відмову в її порушенні у справах про злочини, підсудні військовим судам; а також питання, що виникають при виконанні рішень і вироків, постановлених військовими судами.

Військовий суд регіону, Військово-Морських Сил є апеляційним судом, який:

у межах своїх повноважень розглядає справи як суд першої інстанції, у порядку апеляційного оскарження і у зв'язку з нововиявленими обставинами;

здійснюючи нагляд за організацією судової діяльності військових судів гарнізонів, вивчає і узагальнює судову практику, аналізує судову статистику;

здійснює інші повноваження, надані йому законом.

Голова військового суду гарнізону:

1) головує в судових засіданнях, призначає суддів як головуючих у судових засіданнях, утворює склад суду для колегіального розгляду справ;

2) здійснює керівництво вивченням та узагальненням судової практики і веденням судової статистики, вносить подання в державні органи, громадські організації і службовим особам про усунення порушень закону, умов, що сприяли вчиненню правопорушень;

3) керує роботою канцелярії суду;

4) призначає і звільняє з посад робітників і службовців суду;

5) веде особистий прийом, організує роботу по прийому військовослужбовців та інших громадян, розгляду скарг, заяв і пропозицій;

6) організує роботу по підвищенню кваліфікації суддів, працівників апарату суду;

7) інформує командування військових об'єднань і гарнізонів з питань діяльності суду;

8) здійснює інші повноваження, надані йому законом.

Голова військового суду гарнізону в межах своєї компетенції видає накази з питань організації роботи суду.

Голова військового суду регіону, Військово-Морських Сил:

1) головує в судових засіданнях;

2) призначає суддів як головуючих у судових засіданнях, утворює склад суду для розгляду справ;