З мотивів невідповідності Конституції України Указом Президента України від 22 січня 2010 року N 54 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 року N 1584-р" згідно з пунктом 15 частини першої статті 106 Конституції України зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 року N 1584-р "Про призначення Гошовського З.Й. керівником торговельно-економічної місії у складі Посольства України в Словацькій Республіці".

У зв'язку з цим та відповідно до пункту 15 частини першої статті 106, статті 150 Конституції України, статей 13, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" звертаюсь до Конституційного Суду України для вирішення питання про відповідність Конституції України (конституційність) названого розпорядження Кабінету Міністрів України, яке на цей час не опубліковано.

Оспорюваним розпорядженням Кабінету Міністрів України Гошовського З.Й. призначено керівником торговельно-економічної місії у складі Посольства України в Словацькій Республіці. Таке призначення здійснено Кабінетом Міністрів України без погодження Президентом України відповідної кандидатури для призначення на посаду керівника торговельно-економічної місії у складі Посольства України в Словацькій Республіці, а тому не відповідає Конституції України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Конституції України Президент України здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 15 січня 2009 року N 2-рп/2009 зазначив, що Президент України та Кабінет Міністрів України мають окремі конституційні повноваження у сфері зовнішньополітичної діяльності, але лише Президент України як глава держави наділений повноваженням здійснювати керівництво цією діяльністю. Це, означає, що глава держави не тільки здійснює загальне спрямування зовнішньополітичного курсу держави згідно з визначеними Верховною Радою України засадами зовнішньої політики України, але й застосовує відповідні засоби впливу на діяльність суб'єктів зовнішньополітичної діяльності з метою забезпечення національних інтересів і безпеки України. Реалізація цього конституційного повноваження обумовлює участь глави держави у доборі кадрів, у тому числі через попереднє погодження кандидатур на відповідні посади.