З мотивів невідповідності Конституції України Указом Президента України від 14 серпня 2008 року N 711 "Про зупинення дії постанови Кабінету Міністрів України від 30 липня 2008 року N 692" згідно з пунктом 15 частини першої статті 106 Конституції України зупинено дію постанови Кабінету Міністрів України від 30 липня 2008 року N 692 "Деякі питання державного управління у сфері міграційної політики", крім пункту 6.

У зв'язку з цим та відповідно до пункту 15 частини першої статті 106, статті 150 Конституції України, статей 13, 40 Закону України "Про Конституційний Суд України" звертаюсь до Конституційного Суду України для вирішення питання про конституційність зазначеної постанови Кабінету Міністрів України, яка на даний момент не опублікована.

Названим актом Кабінету Міністрів України:

перейменовано Державний департамент у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб у Державний департамент міграційної служби (пункт 1) ;

на Міністерство внутрішніх справ України покладено виконання завдань з реалізації державної політики у сфері міграції (пункт 2) ;

до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України передано пункти тимчасового розміщення біженців, до складу головних управлінь, управлінь зазначеного Міністерства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - органи міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (пункт 3) , а також доручено здійснити пов'язані з цим відповідні заходи (пункти 4, 5) .

Постанову N 692 видано Кабінетом Міністрів України всупереч положенням Конституції України.Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України) . Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Конституції України) . За частиною другою статті 19 Основного Закону держави органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Згідно з частиною третьою статті 17 Конституції України організація і порядок діяльності відповідних військових формувань та правоохоронних органів держави, що забезпечують державну безпеку і захист державного кордону України, визначаються законом. За приписом пункту 22 частини першої статті 85 Основного Закону держави визначення функцій Міністерства внутрішніх справ України належить до повноважень Верховної Ради України. Пункт 10 частини першої статті 92 Конституції України передбачає, що засади регулювання міграційних процесів визначаються виключно законами України.

Згідно з правовою позицією, сформульованою у Рішенні Конституційного Суду України від 19 червня 2001 року N 9-рп/2001 у справі щодо стажу наукової роботи, Україна є правовою державою (стаття 1 Конституції України) , а в правовій державі існує сувора ієрархія нормативних актів, відповідно до якої постанови та інші рішення органів виконавчої влади мають підзаконний характер і не повинні викривляти сутність і зміст законів. Визнавши таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 1999 року N 923 "Про перелік посад наукових працівників державних наукових установ, організацій та посад науково-педагогічних працівників державних вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на одержання пенсії та грошової допомоги при виході на пенсію відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2000 року N 1191) , Конституційний Суд України у зазначеній справі звернув увагу на те, що Кабінет Міністрів України перевищив свої повноваження, встановлені частиною третьою статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і порушив вимоги частини другої статті 19, частини третьої статті 113 і частини першої статті 117 Конституції України.