1. Затвердити Положення про Державний комітет України у справах національностей та міграції (додається).

2. Визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 20 березня 1996 року N 196 ( 196/96) "Про Положення про Міністерство України у справах національностей та міграції".

1. Державний комітет України у справах національностей та міграції (Держкомнацміграції України) є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері міжнаціональних відносин, прав національних меншин та української діаспори, міграційних відносин, розвитку і функціонування української мови як державної та мов національних меншин на всій території України, здійснює керівництво дорученою сферою управління, несе відповідальність за стан її розвитку.

2. Держкомнацміграції України у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.

Комітет узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє та подає на розгляд Президентові України, Кабінету Міністрів України пропозиції щодо вдосконалення законодавства із зазначених питань.

У межах своїх повноважень Комітет організовує виконання актів законодавства України і здійснює систематичний контроль за їхньою реалізацією.

3. Основними завданнями Держкомнацміграції України є:

підготовка разом з іншими центральними органами виконавчої влади пропозицій щодо формування державної політики у сфері етнонаціонального розвитку України, міжнаціональних відносин і міграційної та мовної політики;

забезпечення оптимального співвідношення задоволення етнокультурних потреб розвитку української нації, а також усіх корінних народів і національних меншин України;

забезпечення відповідно до законодавства України прав на вільний розвиток національних меншин;

координація діяльності органів виконавчої влади щодо етнонаціонального, етномовного, етнодемографічного та етнокультурного розвитку України;

забезпечення прийому, облаштування і адаптації депортованих осіб різних національностей, які повертаються в Україну;

сприяння задоволенню національно-культурних, мовних і освітніх потреб українців, які проживають за межами держави, їхнім зв'язкам з Україною;

здійснення координації роботи та контролю за проведенням мовної політики, зміцнення позицій української мови як державної, забезпечення оптимального співвідношення функціонування державної мови та мов національних меншин України.

4. Держкомнацміграції України відповідно до покладених на нього завдань:

1) вивчає і аналізує тенденції етнонаціонального, етномовного, етнодемографічного і етнокультурного розвитку України, стан задоволення культурно-освітніх і мовних потреб української діаспори та міграційні процеси;

2) розробляє поточні та довгострокові прогнози в галузі міжнаціональних відносин, етномовних процесів та міграції, проекти актів законодавства з питань, що належать до його компетенції;

3) готує інформацію та періодично подає Кабінету Міністрів України пропозиції щодо етнонаціонального розвитку держави, міжнаціональних відносин, етномовних процесів та міграції;

4) сприяє діяльності національно-культурних об'єднань громадян в Україні;

5) реалізує разом з іншими центральними органами виконавчої влади міграційну політику та розробляє державні програми у сфері міграції, забезпечує їх здійснення, координує взаємодію органів виконавчої влади з питань міграції;

6) розподіляє кошти і матеріальні ресурси, призначені для виконання покладених на нього завдань;

7) надає організаційно-методичну допомогу місцевим органам виконавчої влади з питань міжнаціональних відносин, забезпечення прав національних меншин та осіб, які тимчасово проживають в Україні;

8) підтримує розвиток національно-культурних традицій, сприяє задоволенню потреб національних меншин в Україні та української діаспори в літературі, мистецтві, освіті, засобах масової інформації;

9) забезпечує реалізацію прав і соціальних гарантій біженців, координує взаємодію органів виконавчої влади під час розв'язання проблем біженців відповідно до законодавства України, веде централізований облік біженців та осіб, які звернулися із заявою про надання статусу біженців;

9-1) аналізує стан і тенденції розвитку та застосування української мови, готує на розгляд Ради з питань мовної політики при Президентові України пропозиції щодо створення необхідних умов для утвердження і функціонування її як державної в усіх сферах життя суспільства, піднесення її міжнародного авторитету; здійснює заходи, спрямовані на забезпечення оптимального співвідношення використання державної мови та мов національних меншин України;

10) подає Кабінету Міністрів України за погодженням з Міністерством закордонних справ України пропозиції щодо укладення міжнародних договорів України у сфері міжнаціональних відносин, забезпечення прав національних меншин та осіб, які тимчасово проживають в Україні, в установленому порядку проводить переговори і укладає міжнародні договори міжвідомчого характеру із зазначених питань;

11) сприяє розширенню контактів громадян України з особами українського походження, які проживають за кордоном;

12) запобігає проявам національної винятковості, нетерпимості до громадян будь-якої іншої національності, розпалюванню ворожнечі й ненависті на національному або мовному грунті;