З метою підвищення ефективності роботи, пов'язаної із залученням і використанням міжнародної технічної допомоги, та відповідно до пункту 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України

1. Установити, що відносини, які виникають у зв'язку із залученням та використанням міжнародної технічної допомоги, регулюються цим Указом, законами України, чинними міжнародними договорами України та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

2. Для цілей цього Указу терміни вживаються у такому значенні:

донор - держава, уряд іноземної держави, а також організація, установа, фонд, уповноважені урядом іноземної держави, міжнародна організація, що надає міжнародну технічну допомогу Україні;

міжнародна технічна допомога - ресурси, які відповідно до міжнародних договорів України надаються донорами на безоплатній основі Україні для здійснення програм, проектів міжнародної технічної допомоги з метою проведення реформ та реалізації програм соціально-економічного розвитку України;

проект міжнародної технічної допомоги - документ (проект, проектна угода), яким визначено систему послідовно пов'язаних дій, заходів, а також ресурси, спрямовані на досягнення цілей надання міжнародної технічної допомоги протягом встановлених строків;

програма міжнародної технічної допомоги - сукупність проектів міжнародної технічної допомоги, об'єднаних з метою досягнення загальнодержавних цілей під час проведення реформ та реалізації програм соціально-економічного розвитку України;

реципієнт - визначений у програмі, проекті міжнародної технічної допомоги резидент України, що одержує міжнародну технічну допомогу;

спеціально уповноважений орган - центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері міжнародної технічної допомоги;

виконавець - організація (організації), що забезпечує (забезпечують) реалізацію програм, проектів міжнародної технічної допомоги;

грант - фінансові ресурси, що надаються донором реципієнту на безповоротній основі та спрямовуються на реалізацію цілей, визначених програмою, проектом міжнародної технічної допомоги.

3. Установити, що міжнародна технічна допомога може надаватися у вигляді:

майна, перелік якого визначається у програмах, проектах міжнародної технічної допомоги;

прав інтелектуальної власності, включаючи авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, ноу-хау, технології тощо;

фінансових ресурсів у іноземній валюті або національній валюті України;

інших ресурсів, не заборонених законодавством України.

4. Установити, що міжнародна технічна допомога може надаватися у формі:

передачі у власність, користування майна і майнових прав;

консультацій із залученням експертів, у тому числі іноземних;

фінансування витрат на навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів реципієнта; обміну спеціалістами;

грантів.

5. Для одержання міжнародної технічної допомоги потенційні реципієнти подають запити до спеціально уповноваженого органу, який проводить експертизу запитів та за її результатами звертається до донорів з проханням прийняти рішення про фінансування програм, проектів міжнародної технічної допомоги.

Порядок подання запитів щодо одержання міжнародної технічної допомоги та проведення їх експертизи спеціально уповноваженим органом визначає Кабінет Міністрів України.

6. Програми, проекти міжнародної технічної допомоги підлягають державній реєстрації спеціально уповноваженим органом із включенням до Державного реєстру програм і проектів міжнародної технічної допомоги в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.