Вчора відбулося засідання Ради національної безпеки і оборони України, на якому обговорено економічну ситуацію в державі. Вона залишається складною, напруженою.

У поточному році ми вперше зупинили тривалий спад виробництва. Проте це ще не обернулося ні збільшенням бюджетних надходжень, ні поліпшенням стану справ в економіці загалом.

Водночас маємо надвитратну, непомірно велику видаткову частину бюджету, принципи формування якої мало змінилися з часів старої адміністративної економіки.

Усе це вже давно і настійно вимагає проведення бюджетної реформи. Однак спроби приступити до неї не знайшли підтримки у частини депутатів Верховної Ради минулого скликання.

Для збереження стабільності доводиться вдаватися до значних внутрішніх та зовнішніх запозичень. Обсяги державного боргу наближаються до критичної межі. До всього цього додається і вплив світової фінансової кризи.

В оздоровленні економіки провідна роль належить Кабінету Міністрів, іншим органам державного управління у центрі й на місцях. Я вимагав і вимагаю від них забезпечення умов для піднесення виробництва, жорсткої економії коштів, посилення боротьби з несплатою податків.

Але цілком очевидно, що усунути загрозу кризи зусиллями лише виконавчої влади неможливо.

Сьогодні - і я хочу, щоб про це знали всі - центр роботи з розв'язання пекучих економічних проблем перемістився у стіни парламенту. Ще з початку року тут знаходяться подані урядом 42 проекти законодавчих актів, реалізація яких могла б значно поліпшити фінансову ситуацію.

А також, що надзвичайно важливо, створити основу для розробки і прийняття реального бюджету на наступний рік. Такого бюджету, який забезпечував би економічне зростання, вирішення соціальних питань.

У попереднього складу Верховної Ради до цих документів так і не дійшли руки. Не до них і новообраному парламенту - вже другий місяць він паралізований кризою, пов'язаною з формуванням керівних органів.

Марнується час, запасу якого у нас немає. Стає реальною перспектива неприйняття цією сесією законів, конче необхідних для оздоровлення економіки.

Особливу стурбованість у мене викликає те, що фінансова криза вдарить по стабільності гривні. Що, у свою чергу, призведе до підвищення цін і нового спаду виробництва.

Я не можу, не маю права допустити такого розвитку подій. І тому не збираюся чекати, доки у Верховній Раді вляжуться пристрасті навколо розподілу керівних посад.