У зв'язку з 50-ю річницею Перемоги у Великій Вітчизняній війні, керуючись принципами гуманізму та відповідно до пункту 11-1 статті 114-5 Конституції України

1. Звільнити від покарання у вигляді позбавлення волі та від інших покарань, не зв'язаних з позбавленням волі, учасників бойових дій та інвалідів війни.

2. Звільнити від покарання учасників війни, засуджених за тяжкі злочини до позбавлення волі на строк до п'яти років включно, якщо на день набрання чинності Указом вони відбули не менше однієї третини призначеного строку покарання.

3. Звільнити від покарання у вигляді позбавлення волі та від інших покарань, не зв'язаних з позбавленням волі, засуджених за злочини, що не є тяжкими (крім випадків, коли їх дії спричинили загибель кількох осіб або завдали істотної шкоди державним чи громадським інтересам):

а) учасників війни;

б) дружин та вдів інвалідів війни, а також вдів, чоловіки яких загинули у Великій Вітчизняній війні, війні в Афганістані та воєнних конфліктах в інших зарубіжних країнах;

в) неповнолітніх;

г) жінок, які мають дітей віком до 16 років або дітей-інвалідів;

д) чоловіків, які мають дітей віком до 16 років або дітей-інвалідів, мати яких померла або позбавлена батьківських прав;

е) вагітних жінок;

ж) чоловіків віком понад 60 років та жінок - понад 55 років;

з) інвалідів першої і другої груп;

і) осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також осіб, які потерпіли від наслідків цієї аварії.

4. Звільнити від покарання осіб, перелічених у статті 3 Указу (крім учасників війни), засуджених за тяжкі злочини до позбавлення волі на строк до трьох років включно, якщо на день набрання чинності Указом вони відбули не менше однієї третини призначеного строку покарання.

5. Звільнити від покарання осіб, крім перелічених у статтях 1, 2, 3, 4 Указу, засуджених за умисні злочини, що не є тяжкими, до позбавлення волі на строк до п'яти років включно, а також до направлення в дисциплінарний батальйон, якщо на день набрання чинності Указом вони відбули не менше однієї третини призначеного строку покарання.

6. Звільнити від покарання осіб, крім перелічених у статтях 1, 2, 3, 4 Указу, засуджених за злочини, вчинені з необережності (крім випадків, коли їх дії спричинили загибель кількох осіб), на строк до семи років позбавлення волі включно, якщо на день набрання чинності Указом вони відбули не менше однієї третини призначеного строку покарання.

7. Скоротити на одну третину невідбуту частину покарання учасникам війни, які не підлягають звільненню від покарання на підставі цього Указу, якщо на день набрання чинності Указом вони відбули не менше половини призначеного строку покарання.

8. Закрити слідчі справи і справи, не розглянуті судами, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Указом особами, які підлягають звільненню від покарання відповідно до статей 1 і 3 Указу.

9. Амністія не поширюється на осіб:

а) які визнані особливо небезпечними рецидивістами;

б) яким смертну кару в порядку помилування замінено позбавленням волі;

в) які раніше двічі засуджувались за умисні злочини до позбавлення волі, в тому числі з відстрочкою виконання вироку, умовно з іспитовим строком, умовно з обов'язковим залученням до праці, направлення в дисциплінарний батальйон та виправних робіт без позбавлення волі, і судимість за останній злочин не знято або не погашено у встановленому порядку, якщо вони знову вчинили умисні злочини;

г) які були засуджені до позбавлення волі умовно з іспитовим строком або з відстрочкою виконання вироку і в період іспитового строку чи відстрочки виконання вироку знову вчинили умисні злочини, а також ті, яким судом було скасовано умовне засудження чи відстрочку виконання вироку і вони були направлені для відбування покарання, призначеного вироком, якщо після винесення ухвали (постанови) суду про направлення до виправно-трудової установи вони перебували під вартою менше одного року на день набрання чинності Указом;

д) які були засуджені до виправних робіт без позбавлення волі і під час відбування виправних робіт знову вчинили умисні злочини, а також ті, яким виправні роботи замінено на позбавлення волі, якщо після винесення ухвали (постанови) суду про направлення до виправно-трудової установи вони перебували під вартою менше одного року на день набрання чинності Указом;

е) які після умовно-дострокового звільнення від покарання в порядку, передбаченому статтями 52 і 53 Кримінального кодексу України, вчинили в період, що припадає на невідбуту частину покарання, новий умисний злочин, а також засуджені, до яких протягом 1985-1995 років застосовувались амністія або помилування і які знову вчинили умисні злочини;

ж) дії яких спричинили загибель кількох осіб або завдали істотної шкоди державним чи громадським інтересам;

з) які злісно порушують режим під час відбування покарання;

і) які на день набрання чинності Указом не пройшли призначеного судом повного курсу примусового лікування від алкоголізму чи наркоманії, або лікування від венеричної хвороби;

к) які за злісні порушення режиму були переведені в інші виправно-трудові установи з більш суворим режимом, якщо після винесення ухвали (постанови) суду про таке переведення пройшло менше одного року на день набрання чинності Указом;

л) які засуджені за особливо небезпечні злочини проти держави; бандитизм; дії, що дезорганізують роботу виправно-трудових установ; контрабанду; контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів; масові безпорядки; пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів; виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів; порушення правил про валютні операції; розкрадання державного або колективного майна в особливо великих розмірах; умисне вбивство (крім умисного вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання,або вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони, або умисного вбивства матір'ю своєї новонародженої дитини); умисне тяжке тілесне ушкодження; згвалтування при обтяжуючих обставинах; захоплення заложників; крадіжку з проникненням у житло; відкрите викрадення державного, колективного майна або індивідуального майна громадян (грабіж) при обтяжуючих обставинах; вимагательство державного, колективного майна або індивідуального майна громадян; розбій з метою заволодіння державним, колективним майном або індивідуальним майном громадян; одержання хабара при обтяжуючих обставинах; посягання на життя працівника міліції або народного дружинника, а також військовослужбовця у зв'язку з їх діяльністю по охороні громадського порядку; особливо злісне хуліганство; угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна при обтяжуючих обставинах; розкрадання вогнестрільної зброї, бойових припасів або вибухових речовин; незаконне вироблення, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів або психотропних речовин; розкрадання наркотичних засобів або психотропних речовин; розкрадання прекурсорів, а також за злочини, передбачені пунктом "б" статті 232, пунктами "б" і "в" статті 234, пунктом "а" статті 236, пунктом "в" статті 238, пунктами "б" і "в" статті 240, пунктом "в" статті 241, пунктом "а" статті 243, пунктом "в" статті 249, пунктом "в" статті 251, пунктом "б" статті 254 Кримінального кодексу України.

10. Цей Указ застосовується до осіб, засуджених судами України, а також судами колишнього СРСР на території України, незалежно від місця відбування ними покарання.

11. Покласти виконання цього Указу:

а) на органи, що відають виконанням покарань, - щодо засуджених, які перебувають в місцях позбавлення волі.

Застосування Указу провадиться за постановою начальника виправно-трудової установи, погодженою із відповідною спостережною комісією або комісією (службою) у справах неповнолітніх та санкціонованою прокурором. До зазначеної постанови додаються довідка про заохочення і стягнення, особова справа засудженого та інші документи, необхідні для вирішення питання про застосування амністії;