У зв'язку з п'ятою річницею незалежності України, керуючись принципами гуманізму та відповідно до пункту 20 статті 24 Конституційного Договору між Президентом України та Верховною Радою України "Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України (1к/95-ВР),

1. Звільнити від покарання у вигляді позбавлення волі та від інших покарань, не зв'язаних з позбавленням волі, засуджених вперше за злочини, що не є тяжкими:

а) неповнолітніх;

б) жінок, які мають дітей віком до 16 років або дітей - інвалідів;

в) чоловіків, які мають дітей віком до 16 років або дітей - інвалідів, мати яких померла або позбавлена батьківських прав;

г) вагітних жінок;

д) чоловіків віком понад 60 років та жінок - понад 55 років;

е) ветеранів війни;

є) інвалідів першої та другої груп, а також хворих на туберкульоз активної форми (підгрупи "А" і "Б" першої групи та підгрупа "А" п'ятої групи диспансерного обліку) і на онкологічні захворювання (друга, третя і четверта клінічні групи);

ж) учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

2. Звільнити від покарання осіб, перелічених у статті I цього Указу, засуджених вперше за тяжкі злочини до позбавлення волі на строк до п'яти років включно та виправних робіт без позбавлення волі, - якщо вони на день набрання чинності Указом відбули не менше однієї третини призначеного строку покарання.

3. Звільнити від покарання осіб, перелічених у статті I цього Указу, засуджених вперше до позбавлення волі за розкрадання державного або колективного майна (статті 81-84, 86-1 Кримінального кодексу України (2001-05)), крім вчиненого шляхом грабежу при обтяжуючих обставинах та розбою, незалежно від призначеного строку покарання, які не підлягають звільненню на підставі статей 1 та 2 цього Указу, - якщо вони на день набрання чинності Указом відбули не менше однієї третини призначеного строку покарання і на день застосування Указу покрили заподіяну злочином шкоду.

4. Звільнити від покарання осіб, крім перелічених у статті I цього Указу, засуджених вперше за умисні злочини, що не є тяжкими, до позбавлення волі на строк до п'яти років включно, - якщо вони на день набрання чинності Указом відбули не менше однієї третини призначеного строку покарання.

5. Звільнити від покарання осіб, крім перелічених у статті I цього Указу, засуджених вперше за злочини, вчинені з необережності, до позбавлення волі на строк до семи років включно, - якщо вони на день набрання чинності Указом відбули не менше однієї третини призначеного строку покарання.

6. Звільнити від покарання осіб, крім перелічених у статті I цього Указу, засуджених вперше за тяжкі злочини до позбавлення волі на строк до п'яти років включно, - якщо вони на день набрання чинності Указом відбули не менше половини призначеного строку покарання.

7. Звільнити з дисциплінарних батальйонів осіб, засуджених вперше, - якщо вони на день набрання чинності Указом відбули не менше однієї третини призначеного строку покарання.

8. Звільнити з місць позбавлення волі осіб, засуджених вперше, невідбута частина покарання у яких на день набрання чинності Указом становить менше одного року.

9. Скоротити невідбуту частину покарання наполовину особам, засудженим вперше до позбавлення волі, які не підлягають звільненню від покарання на підставі статей 1-8 цього Указу, - якщо вони на день набрання чинності Указом відбули не менше однієї третини призначеного строку покарання:

а) засудженим за умисні злочини, що не є тяжкими, та злочини, вчинені з необережності, - незалежно від призначеного строку покарання;

б) засудженим за тяжкі злочини, - на строк до семи років включно.

10. Закрити слідчі справи і справи, не розглянуті судами, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Указом особами, які підпадають під дію статті I Указу.

11. Амністія не поширюється на осіб:

а) яких раніше було засуджено і судимість з них не знято і не погашено у встановленому законом порядку;

б) дії яких спричинили загибель кількох осіб або завдали істотної шкоди державним чи громадським інтересам;

в) які не пройшли призначеного судом повного курсу примусового лікування від алкоголізму чи наркоманії, або лікування від венеричної хвороби;

г) які злісно порушують режим в період відбування покарання;

д) до яких протягом 1986-1996 років було застосовано амністію або помилування незалежно від зняття чи погашення судимості і які знову вчинили злочини;

е) яких за злісне порушення режиму було переведено до іншої виправно-трудової установи з більш суворим режимом, якщо після винесення постанови (ухвали) суду про таке переведення минуло менше одного року на день набрання чинності Указом;

є) яким виправні роботи замінено на позбавлення волі, а також тим, щодо яких судом було скасовано умовне засудження чи відстрочку виконання вироку і вони були направлені для відбування покарання, призначеного вироком, - якщо після винесення постанови (ухвали) суду про направлення до виправно-трудової установи вони перебували під вартою менше одного року на день набрання чинності Указом;

ж) які засуджені за особливо небезпечні злочини проти держави; бандитизм; контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів; пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів; виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів; умисне вбивство (крім умисного вбивстра, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання, або вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони, або умисного вбивства матір'ю своєї новонародженої дитини); умисне тяжке тілесне ушкодження при обтяжуючих обставинах; ухилення від сплати аліментів на утримання дітей; згвалтування при обтяжуючих обставинах; захоплення заложників; крадіжку з проникненням у житло; відкрите викрадення державного, колективного майна або індивідуального майна громадян (грабіж) при обтяжуючих обставинах; розбій з метою заволодіння державним, колективним майном або індивідуальним майном громадян; вимагательство державного, колективного майна або індивідуального майна громадян при обтяжуючих обставинах; одержання хабара при обтяжуючих обставинах; захват державних або громадських будівель чи споруд; заподіяння тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу; умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу; посягання на життя працівника міліції або народного дружинника, а також військовослужбовця у зв'язку з їх діяльністю по охороні громадського порядку; особливо злісне хуліганство; посягання на здоров'я громадян під привидом виконання релігійних обрядів; угон або захоплення залізничого рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна; блокування транспортних комунікацій при обтяжуючих обставинах; розкрадання вогнестрільної зброї, бойових припасів або вибухових речовин; розкрадання радіоактивних матеріалів; незаконні вироблення, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а так само незаконний збут наркотичних засобів або психотропних речовин; розкрадання наркотичних засобів або психотропних речовин; розкрадання прекурсорів; а також злочини, передбачені пунктом "б" статті 232, пунктам "б" і "в" статті 234, пунктом "а" статті 236, пунктом "в" статті 238, пунктом "б" і "в" статті 240, пунктом "в" статті 241, пунктом "а" статті 243, пунктами "в" і "г" статті 249, пунктом "в" статті 251, пунктом "б" статті 254, пунктом "б" статті 254-1, пунктом "в" статті 254-2, пунктом "б" статті 254-3 Кримінального кодексу України (2002-05).

12. Цей Указ застосовується до осіб, засуджених судами України, а також судами колишнього СРСР на території України, незалежно від місця відбування ними покарання.

13. Покласти виконання цього Указу:

а) на органи, що відають виконання покарань, - щодо засуджених, які перебувають в місцях позбавлення волі.

Застосування Указу провадиться за постановою начальника виправно-трудової установи, погодженою з відповідною спостережною комісією або комісією (службою) у справах неповнолітніх та санкціонованою прокурором. До зазначеної постанови додаються довідка про заохочення і стягнення, особова справа засудженого та інші документи, необхідні для вирішення питання про застосування амністії;