Президент Республіки Крим прийняв 10 березня 1994 року Указ за N 05 щодо проведення 27 березня 1994 року опитування громадян Республіки Крим з питань:

відновлення положення Конституції Республіки Крим від 6 травня 1992 року, яке визначало регулювання взаємовідносин між Республікою Крим та Україною на основі договору та угод;

відновлення положення Конституції Республіки Крим від 6 травня 1992 року, яке проголошувало право громадян Республіки Крим на подвійне громадянство.

Зазначені положення Указу Президента Республіки Крим не відповідають Конституції України та Закону України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми".

Під виглядом опитування громадян (яке проводиться для з'ясування лише громадської думки, як це передбачено статтею 47 Закону України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми") Президентом Республіки Крим фактично прийнято рішення про проведення дорадчого опитування громадян (консультативного референдуму). Результати такого референдуму, відповідно до законодавства України і Республіки Крим, мають розглядатися і враховуватися при прийнятті рішень відповідними державними органами.

Такий висновок випливає передусім з преамбули Указу.

Президент Республіки Крим відмітив у ній, що:

по-перше, приймаючи рішення, він спирається на принцип народовладдя, згідно з яким "єдиним джерелом державної влади Республіки Крим є народ";

по-друге, метою Указу є більш повне "врахування волі громадян Республіки Крим при вирішенні важливих державних питань";

по-третє, він керується статтями 2 і 34 Конституції Республіки Крим, у яких ідеться про здійснення народом державної влади та його участь в управлінні справами суспільства і держави.

Відповідно ж до статті 46 Закону України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" "виявлення волі громадян при вирішенні важливих питань загальнодержавного та місцевого значення" є дорадчим опитуванням громадян (консультативним референдумом).