- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Указ
У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про амністію з нагоди річниці проголошення незалежності України
У зв'язку з річницею проголошення незалежності України та керуючись принципами гуманізму,
постановляю:
1. Звільнити від покарання у вигляді позбавлення волі, а також позбавлення волі умовно з обов'язковим залученням до праці засуджених за злочини, що не є тяжкими:
а) неповнолітніх;
б) жінок, які мають дітей віком до 16 років або дітей-інвалідів;
в) чоловіків, які мають дітей віком до 16 років або дітей-інвалідів, мати яких померла або позбавлена батьківських прав;
г) вагітних жінок;
д) учасників Великої Вітчизняної війни;
е) чоловіків віком понад 60 років та жінок - понад 55 років;
ж) інвалідів першої і другої груп;
з) осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
і) осіб - учасників війни в Афганістані та воєнних конфліктів у інших зарубіжних країнах.
2. Звільнити від покарання осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, засуджених за тяжкі злочини до позбавлення волі на строк до трьох років включно, якщо на день набрання чинності Указом вони відбули не менше однієї третини призначеного строку покарання.
3. Звільнити від покарання осіб, крім зазначених у статті 1 цього Указу, засуджених до позбавлення волі умовно з обов'язковим залученням до праці, якщо на день виконання Указу вони відбули не менше однієї третини призначеного строку покарання.
4. Звільнити від покарання осіб, які не підпадають під дію статті 1 цього Указу, засуджених за злочини, вчинені з необережності, на строк до п'яти років позбавлення волі включно, якщо на день виконання цього Указу вони відбули не менше однієї третини призначеного строку покарання.
5. Звільнити від покарання засуджених до виправних робіт без позбавлення волі, якщо це покарання не замінено на позбавлення волі, а також засуджених до інших покарань, не зв'язаних з позбавленням волі.
6. Звільнити від покарання осіб, засуджених до направлення в дисциплінарний батальйон, якщо на день виконання цього Указу вони відбули не менше однієї третини призначеного строку покарання.
7. Звільнити від покарання у вигляді позбавлення волі незалежно від строку покарання осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, засуджених за розкрадання державного або колективного майна (статті
81-
84,
86-1 Кримінального кодексу України), крім вчиненого шляхом розбою, якщо на день набрання чинності Указом заподіяну злочином матеріальну шкоду повністю покрито.
8. Звільнити від покарання осіб, засуджених умовно, а також засуджених до позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку, якщо ці особи не були направлені в місця позбавлення волі.
9. Закрити слідчі справи і справи, не розглянуті судами, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Указом особами, які підлягають звільненню від покарання відповідно до статті 1 цього Указу.
10. Амністія не поширюється на осіб:
а) які раніше засуджувались за умисні злочини до позбавлення волі, в тому числі з відстрочкою виконання вироку та умовно з іспитовим строком, і судимість з яких не знято або не погашено у встановленому законом порядку, якщо вони знову вчинили умисні злочини;
б) які звільнялись з місць позбавлення волі до повного відбуття призначеного судом строку покарання умовно-достроково, за амністією або у зв'язку з помилуванням і знову вчинили умисні злочини;
в) які злісно порушують режим під час відбування покарання.
11. Цей Указ застосовується до осіб, засуджених судами України, а також судами СРСР на території України, незалежно від місця відбування ними покарання.
12. Указ набирає чинності з дня його підписання.
13. Покласти виконання цього Указу:
а) на органи, що відають виконанням вироку, - щодо засуджених, які перебувають в місцях позбавлення волі, а також умовно засуджених до позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці, умовно звільнених з місць позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці.
Застосування Указу провадиться за постановою начальника виправно-трудової установи, начальника спецкомендатури, погодженою із відповідною спостережною комісією або комісією в справах неповнолітніх та санкціонованою прокурором. До зазначеної постанови додаються довідка про заохочення і стягнення, особова справа засудженого та інші документи, необхідні для вирішення питання про застосування амністії;
б) на суди:
щодо осіб, справи і матеріали про злочини яких знаходяться у провадженні судів і до набрання Указом чинності не розглянуті, а також осіб, справи про злочини яких розглянуто, але вироки не набрали законної сили;
щодо осіб, виконання вироків яким відстрочено у випадках і в порядку, передбачених законом, та умовно засуджених (питання про застосування амністії вирішує суд за поданням органу внутрішніх справ, який здійснює контроль за поведінкою засудженого);
щодо засуджених до штрафу, якщо на день набрання Указом чинності штраф не стягнуто (питання про застосування амністії вирішує суд, який виніс вирок);
щодо осіб, яким невідбуту частину покарання замінено більш м'яким покаранням до набрання Указом чинності (питання про застосування амністії вирішує суд за місцем відбування більш м'якого покарання);
щодо осіб, які засуджені судами України і відбувають покарання на території іншої держави СНД (питання про застосування амністії вирішує суд, який виніс вирок).
Питання про застосування амністії суд вирішує з власної ініціативи, з ініціативи державних органів і громадських організацій, а також засуджених;
в) на органи внутрішніх справ:
щодо осіб, які засуджені до позбавлення волі і які не перебувають під вартою, але вироки на яких набрали законної сили;
щодо умовно засуджених до позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці, яких не направлено до місця роботи;
щодо осіб, засуджених до покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі, а також до інших покарань, не зв'язаних з позбавленням волі;
г) на командування дисциплінарних батальйонів - щодо осіб, засуджених до направлення в дисциплінарний батальйон;
д) на органи дізнання та попереднього слідства - щодо осіб, справи і матеріали про злочини яких знаходяться у провадженні цих органів.
14. Рішення про застосування або незастосування амністії приймається щодо кожної особи індивідуально, після розмови з нею і на підставі ретельної оцінки матеріалів особової справи, даних про поведінку засудженого та його ставлення до праці за час відбування покарання.
................Перейти до повного тексту