1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Угода


УГОДА
МІЖ УРЯДОМ УКРАЇНИ ТА УРЯДОМ ЯПОНІЇ ПРО БЕЗПЕКУ ІНФОРМАЦІЇ
( Угоду подано на ратифікацію Розпорядженням КМ № 95-р від 07.02.2025 )
( Угоду ратифіковано Законом № 4368-IX від 17.04.2025 )



Дата вчинення:

16.11.2024



Дата ратифікації Україною:

17.04.2025



Дата набрання чинності для України:

21.06.2025
( Сканована копія )
Преамбула
Уряд України та Уряд Японії (надалі іменовані "Сторони" та окремо - "Сторона"),
бажаючи забезпечити взаємну охорону секретної інформації, обмін якою здійснюється між ними,
домовились про таке:
Стаття 1. Визначення термінів
Для цілей цієї Угоди:
a."секретна інформація" - інформація у будь-якій формі, включаючи усну, візуальну, електронну, магнітну чи документальну форми або обладнання чи технології, яка потребує охорони від несанкціонованого розкриття в інтересах національної безпеки Сторони-джерела і підлягає позначенню грифом секретності та створена компетентними органами Сторони-джерела або для їх використання, або під їх юрисдикцією;
b. "компетентні органи" - державні органи у відношенні України та урядові агенції у відношенні Японії, які для цілей цієї Угоди відповідно визначені кожною Стороною як органи, відповідальні в межах своєї відповідної компетенції згідно з національним законодавством за провадження діяльності, пов’язаної з секретною інформацією, включаючи її захист;
c. "підрядник" - фізична особа або установа, в тому числі субпідрядник, який виконує договір зі Стороною-одержувачем;
d. "принцип необхідного знання" - потреба мати доступ до секретної інформації та переданої секретної інформації для виконання офіційно визначених службових обов’язків;
e. "допуск" - оформлене право на безпечне поводження із секретною інформацією та переданою секретною інформацією, надане особі згідно з відповідними процедурами кожної Сторони;
f. "Сторона-джерело" - Сторона, включаючи компетентні органи під її юрисдикцією, яка передає секретну інформацію Стороні-одержувачу;
g. "Сторона-одержувач" - Сторона, включаючи компетентні органи під її юрисдикцією, якій секретна інформація передається Стороною-джерелом;
h. "гриф секретності" - ідентифікація, присвоєна Стороною інформації для зазначення необхідного рівня охорони, якою повинна бути забезпечена інформація;
i. "третя сторона" - будь-який уряд, фізична особа, фірма, інституція, організація, інша установа третьої країни або міжнародна організація, що не є стороною цієї Угоди; та
j. "передана секретна інформація" - секретна інформація, яка передається між компетентними органами Сторін. Секретна інформація стає переданою секретною інформацією після отримання Стороною-одержувачем відповідно до національного законодавства.
Стаття 2. Охорона переданої секретної інформації
Передана секретна інформація охороняється відповідно до умов, встановлених у цій Угоді, за умови, що такі умови узгоджуються з національним законодавством Сторони-одержувача.
Стаття 3. Зміни в національному законодавстві
Кожна Сторона повідомляє іншу Сторону про будь-які зміни у своєму національному законодавстві, що можуть впливати на охорону переданої секретної інформації за цією Угодою. У такому випадку Сторони проводять консультації як це передбачено статтею 19 для розгляду можливості внесення змін до цієї Угоди. Тим часом передана секретна інформація продовжує охоронятися відповідно до положень цієї Угоди, за умови, що такі положення узгоджуються з національним законодавством Сторони-одержувача, якщо інше не погоджено письмово Стороною-джерелом.
Стаття 4. Грифи секретності та позначення
1. Секретна інформація, що має надаватися за цією Угодою, позначається одним з таких грифів секретності:
для Уряду України секретна інформація позначається грифами Особливої важливості, Цілком таємно або Таємно;
для Уряду Японії секретна інформація позначається грифами GOKUHI див. зображення див. зображення
2. Якщо на секретній інформації немає можливості фізично проставити гриф, Сторона-джерело повідомляє Сторону-одержувача про її гриф секретності. Якщо Сторона-одержувач вимагає цього, Сторона-джерело повідомляє про гриф секретності у письмовій формі.
3. Сторона-одержувач позначає всю передану секретну інформацію, там де це можливо, із зазначенням найменування Сторони-джерела та відповідним грифом секретності Сторони-одержувача, як зазначено в пункті 4 цієї статті.
4. Відповідними грифами секретності є:
В Україні В Японії Примітка: відповідник англійською мовою
Особливої важливості див. зображення
TOP SECRET
Цілком таємно див. зображення
SECRET
Таємно див. зображення
CONFIDENTIAL
Стаття 5. Національні органи безпеки та компетентні органи
1. Національними органами безпеки є:
для України:
Служба безпеки України;
для Японії:
Міністерство закордонних справ.
2. Національні органи безпеки виконують функції пункту координації та зв’язку щодо виконання та тлумачення цієї Угоди.
3. Національні органи безпеки та компетентні органи контролюють виконання цієї Угоди в межах своєї компетенції.
4. Сторони повідомляють одна одну у письмовій формі про свої відповідні компетентні органи дипломатичними каналами.
Стаття 6. Принципи охорони переданої секретної інформації
1. Сторона-одержувач не надає передану секретну інформацію будь-якій третій стороні без попередньої письмової згоди Сторони-джерела.
2. Сторона-одержувач відповідно до свого національного законодавства забезпечує переданій секретній інформації рівень охорони, еквівалентний тому, що надається своїй власній секретній інформації з грифом секретності відповідного рівня.
3. Сторона-одержувач не повинна використовувати передану секретну інформацію для будь-якої цілі, крім тієї, для якої вона надається, без попередньої письмової згоди Сторони-джерела.
4. Сторона-одержувач дотримується прав інтелектуальної власності, таких як патенти, авторські права або комерційна таємниця, що застосовуються до переданої секретної інформації, відповідно до свого національного законодавства.
5. Кожна Сторона веде відповідно до національного законодавства облік осіб, яким надано допуск та яких уповноважено мати доступ до секретної інформації та переданої секретної інформації.
6. Сторона-одержувач встановлює процедури для ідентифікації, місцезнаходження, обліку та контролю переданої секретної інформації з метою нагляду за поширенням переданої секретної інформації та доступу до неї.
7. Сторона-джерело інформує Сторону-одержувача про будь-які наступні зміни грифів секретності секретної інформації, яку вона надала Стороні-одержувачу.
Стаття 7. Доступ до переданої секретної інформації
1. Жодна особа не повинна мати доступу до переданої секретної інформації лише на підставі звання, посади або допуску.
2. Доступ до переданої секретної інформації надається особам лише за "принципом необхідного знання" та яким надано допуск відповідно до національного законодавства та процедур Сторони-одержувача.
3. Сторона-одержувач вживає відповідно до національного законодавства належних заходів для забезпечення того, щоб висновок про надання допуску особі відповідав інтересам національної безпеки та ґрунтувався на усій відповідній інформації, яка визначає, чи є особа надійною та такою, що заслуговує на довіру, при поводженні з переданою секретною інформацією.
4. Сторона-одержувач вживає відповідних заходів для забезпечення того, щоб усі критерії, зазначені у попередньому пункті, було дотримано відповідно до свого національного законодавства та процедур у відношенні до будь-якої особи, якій має бути надано доступ до переданої секретної інформації.
5. Перед тим, як представник Сторони-джерела надасть секретну інформацію представнику Сторони-одержувача, Сторона-джерело має отримати запевнення від відповідного компетентного органу Сторони-одержувача, що запропонований отримувач відповідає "принципу необхідного знання" та має допуск необхідного рівня, що узгоджується з відповідним рівнем грифу секретності згідно зі Статтею 4.
Стаття 8. Процедури для здійснення візитів
1. Візити, що передбачають доступ осіб компетентного органу однієї Сторони до секретної інформації, якою володіє компетентний орган іншої Сторони, здійснюються лише за попередньою згодою компетентного органу іншої Сторони. Дозвіл на такі візити може надаватися лише особам, які відповідають "принципу необхідного знання" та мають допуск необхідного рівня відповідно до Статті 7.

................
Перейти до повного тексту