Кабінет Міністрів України та Уряд Чеської Республіки (далі - Договірні Сторони),

маючи намір зміцнювати і надалі розвивати дружні відносини між державами Договірних Сторін та поглиблювати співробітництво органів, уповноважених здійснювати боротьбу зі злочинністю,

поважаючи суверенітет, незалежність, рівність і територіальну цілісність держав Договірних Сторін та принцип невтручання у внутрішні справи держав Договірних Сторін,

прагнучи ефективно протидіяти поширенню транснаціональної організованої злочинності та тероризму,

беручи до уваги Конвенцію Організації Об’єднаних Націй про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин від 20 грудня 1988 року, Конвенцію Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності від 15 листопада 2000 року та протоколи до неї, а також Конвенцію Організації Об’єднаних Націй проти корупції від 31 жовтня 2003 року,

усвідомлюючи ризики для безпеки, пов’язані з явищем нелегальної міграції,

будучи переконаними, що міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю має вирішальне значення, і бажаючи спростити і впорядкувати це співробітництво,

усвідомлюючи необхідність захисту основоположних прав і свобод осіб, які можуть бути обмежені лише таким чином, який є необхідним і доцільним у демократичному суспільстві,

дотримуючись своїх міжнародних зобов’язань та національного законодавства,

домовилися про таке:

1. Метою цієї Угоди є поглиблення і зміцнення співробітництва у сфері боротьби зі злочинністю, уключаючи запобігання, виявлення та припинення кримінальних правопорушень, установлення осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, а також співробітництво в забезпеченні публічного порядку і безпеки та протидії нелегальній міграції.

2. Договірні Сторони співпрацюватимуть також в інших сферах, передбачених цією Угодою.

3. Ця Угода не охоплює співробітництво у сфері надання міжнародної правової допомоги у кримінальних справах.

Співробітництво в боротьбі зі злочинністю в межах цієї Угоди охоплює всі протиправні діяння, які є кримінальними правопорушеннями згідно з національним законодавством обох Договірних Сторін або кримінальними правопорушеннями згідно з національним законодавством запитуючої Договірної Сторони.

1. Договірні Сторони поінформують одна одну дипломатичними каналами про органи, які уповноважені здійснювати співробітництво в межах цієї Угоди (далі - компетентні органи), не пізніше дати набрання чинності цією Угодою. Одночасно вони повідомлять контактні адреси, номери телефонів і факсів або інші контактні дані таких органів. Договірні Сторони невідкладно інформуватимуть одна одну про зміни, що стосуються органів, компетентних співпрацювати в межах цієї Угоди.

2. Компетентні органи Договірних Сторін негайно повідомляють один одного про будь-які зміни в даних, повідомлених відповідно до другого речення пункту 1 цієї статті.

1. Співробітництво в межах цієї Угоди здійснюється на підставі запиту, якщо інше не передбачено цією Угодою. Запит про надання інформації, засобів, заходів, яких необхідно вжити, або про іншу форму співробітництва в межах цієї Угоди подається в письмовій формі. Запит, надісланий факсом, електронною поштою або іншими засобами електронного зв’язку, вважається запитом, поданим у письмовій формі. У разі передачі персональних даних повинен бути обраний безпечний метод передачі даних, уключаючи канали Інтерполу або Європолу. У невідкладних випадках запит може бути переданий усно з негайним підтвердженням у письмовій формі.

2. Компетентний орган запитуваної Договірної Сторони задовольняє запит відповідно до пункту 1 якнайшвидше. Якщо компетентному органу запитуваної Договірної Сторони зрозуміло, що для обробки запиту потрібно більше часу, то він без невиправданої затримки інформує про це компетентний орган запитуючої Договірної Сторони і повідомляє про орієнтовний термін обробки запиту.

3. Компетентний орган запитуваної Договірної Сторони може запросити додаткову інформацію, якщо це необхідно для виконання запиту.

4. Якщо запитуваний орган не є компетентним опрацьовувати запит, він якнайшвидше направляє запит до компетентного органу та повідомляє про це запитуючий орган.

Компетентні органи Договірних Сторін можуть в окремих випадках надавати один одному інформацію без запиту, якщо вони вважають, що така інформація становить значний інтерес для іншої Договірної Сторони і відповідає предмету цієї Угоди.

1. Компетентний орган будь-якої Договірної Сторони може відмовити повністю або частково в задоволенні запиту про співробітництво в межах цієї Угоди, якщо задоволення такого запиту може загрожувати суверенітету, безпеці або іншим життєво важливим інтересам держави його Договірної Сторони, або якщо такий запит суперечить міжнародним зобов’язанням чи національному законодавству держави його Договірної Сторони.

2. У разі відмови у виконанні запиту або його часткового задоволення компетентні органи Договірних Сторін негайно інформують про це один одного в письмовій формі.

3. Компетентні органи запитуваної Договірної Сторони можуть обумовити задоволення запиту з виконанням необхідних умов. Якщо компетентні органи запитуючої Договірної Сторони погоджуються з такими умовами, запит задовольняється.

1. Компетентні органи Договірних Сторін надають один одному допомогу шляхом обміну інформацією і даними з офіційних баз даних та реєстрів, уключаючи персональні дані, які можуть стосуватися, зокрема:

a) кримінальних правопорушень, осіб, які підозрюються в учиненні кримінального правопорушення або залучені до кримінально протиправної діяльності, зв’язків між особами, які підозрюються в учиненні кримінального правопорушення, способу організації груп, залучених до кримінально протиправної діяльності, та їхньої структури, обставин порушення законодавства про кримінальну відповідальність та вжитих заходів;

b) запланованих терористичних актів та терористичних груп, члени яких планують, учиняють або вже вчинили кримінальні правопорушення на територіях держав Договірних Сторін;

c) об’єктів, що використовувалися як знаряддя кримінального правопорушення або доходів, одержаних злочинним шляхом;

d) криміналістичного досвіду та інформації, результатів криміналістичних і кримінологічних досліджень, слідчої практики, методів і засобів роботи;

e) способів і нових форм учинення кримінальних правопорушень, що виходять за межі держав Договірних Сторін.

2. У межах боротьби з нелегальною міграцією компетентні органи Договірних Сторін надаватимуть один одному інформацію, що стосується, зокрема, міграційних потоків, їх розміру, структури та можливих напрямків, а також інформацію про протиправні дії з метою легалізації перебування на територіях держав Договірних Сторін.

3. Компетентні органи Договірних Сторін надаватимуть один одному інформацію, необхідну для цілей провадження у справах, пов’язаних із в’їздом на територію держав Договірних Сторін та перебуванням на ній, у тому числі про ідентифікацію особи, дату та місце перетинання державного кордону, дозвіл на перебування на території держави Договірної Сторони, місцеперебування, а також справжність і дійсність проїзних та офіційних документів.

4. Компетентні органи Договірних Сторін обмінюватимуться нормативно-правовими актами, аналітичними та іншими матеріалами, досвідом, технічною інформацією та спеціальною літературою.

За необхідності компетентні органи Договірних Сторін координують свою діяльність і надають один одному сприяння, зокрема:

a) у розшуку осіб, які підозрюються, обвинувачуються в учиненні кримінального правопорушення, засуджених, які переховуються від притягнення до кримінальної відповідальності або відбування покарання;

b) у розшуку осіб, зниклих безвісти, у тому числі у процедурах, пов’язаних з ідентифікацією осіб або їхніх останків;

c) у пошуку предметів, отриманих унаслідок учинення кримінального правопорушення або використаних для вчинення кримінальних правопорушень;

d) у відстеженні та поверненні активів, зокрема доходів, одержаних злочинним шляхом, та коштів, призначених для фінансування тероризму;

e) у разі проведення поліцейських опитувань;

f) у сфері експертної та криміналістичної діяльності, зокрема у виявленні, отриманні, оцінці та порівнянні слідів;

g) у сфері отримання та оцінки цифрових слідів і зашифрованих даних, а також у вжитті заходів щодо запобігання кіберзлочинності;

h) під час огляду підозрілих предметів, знешкодження вибухових пристроїв або при виявленні боєприпасів, вибухових речовин чи вибухонебезпечних предметів, а також при їх знешкодженні;

i) у підготовці та здійсненні транзиту, передачі осіб, у тому числі їх добровільного повернення;

j) шляхом ужиття інших відповідних заходів на запит іншої Договірної Сторони, уключаючи огляд та перевірку транспортних засобів, з метою запобігання кримінальним правопорушенням або боротьби з нелегальною міграцією;

k) для цілей провадження у справах, пов’язаних із в’їздом на територію держав Договірних Сторін та перебуванням на ній;

l) шляхом організації робочих зустрічей з метою підготовки індивідуальних заходів;

m) шляхом надання обладнання та службових тварин;

n) у плануванні та реалізації спільних програм запобігання злочинності.

1. Кожна з Договірних Сторін може направляти офіцерів зв’язку / уповноважених представників на територію держави іншої Договірної Сторони за домовленістю з іншою Договірною Стороною.

2. Офіцери зв’язку / уповноважені представники діятимуть на території держави іншої Договірної Сторони з метою лише надання підтримки та консультативної допомоги. Вони надають інформацію та виконують свої завдання згідно з інструкціями, які отримують від Договірної Сторони, що направляє.

3. Офіцери зв’язку / уповноважені представники однієї Договірної Сторони, які направлені до третьої країни, можуть за взаємною згодою Договірних Сторін та за умови надання третьою країною письмової згоди також представляти інтереси іншої Договірної Сторони.

1. Компетентні органи Договірних Сторін можуть направляти консультантів до компетентних органів іншої Договірної Сторони, створювати спільні аналітичні та інші робочі групи, а також залучати відряджених працівників до патрулювання або контрольних груп для надання підтримки іншій Договірній Стороні або координації діяльності.

2. Працівники, зазначені в пункті 1 цієї статті, діють на території держави іншої Договірної Сторони з метою надання підтримки та консультативної допомоги. При виконанні своєї допоміжної та консультативної функції вони повинні виконувати вказівки компетентних органів Договірної Сторони, на територію держави якої вони направлені. Вони не здійснюватимуть жодних повноважень на території держави іншої Договірної Сторони.

Договірні Сторони співпрацюватимуть у сфері підготовки та освіти, і це співробітництво, зокрема, включатиме:

a) участь працівників однієї Договірної Сторони в навчальних курсах іншої Договірної Сторони;

b) проведення спільних семінарів, навчань та мовних курсів;

c) підготовку фахівців;

d) обмін експертами, а також навчальними концепціями та програмами;

e) участь спостерігачів у навчаннях.

1. Договірні Сторони співпрацюватимуть у виявленні жертв великих за масштабами аварій чи інших подій (далі - катастрофа). Це співробітництво включає, зокрема, обмін інформацією, що використовується для ідентифікації жертв, можливість особистого отримання та подальшої перевірки інформації, що використовується для ідентифікації жертв на території держави іншої Договірної Сторони, а також направлення спеціальної групи з ідентифікації жертв катастроф (далі - група ІЖК).

2. За необхідності будь-яка Договірна Сторона може звернутися до іншої Договірної Сторони з проханням направити групу ІЖК на територію держави запитуючої Договірної Сторони. Направлення окремих працівників групи ІЖК для виконання часткових завдань на території держави іншої Договірної Сторони здійснюється за згодою її компетентного органу.

3. Якщо група ІЖК або її окремі працівники діють на території держави іншої Договірної Сторони, працівники групи ІЖК уповноважені звертатися з проханням про співпрацю з працівниками Договірної Сторони, на території держави якої вони працюють.

4. Договірна Сторона, яка звернулася з проханням про направлення групи ІЖК іншої Договірної Сторони, уживає необхідних заходів для забезпечення безпеки групи ІЖК та її працівників.

5. Договірна Сторона, яка звернулася з проханням про направлення групи ІЖК іншої Договірної Сторони, забезпечить, щоб її працівник, як правило, був присутній у діяльності групи ІЖК.

6. Працівники групи ІЖК, які діють на території держави іншої Договірної Сторони, повинні мати розпізнавальні знаки відповідно до національного законодавства своєї Договірної Сторони.

7. Експерти, яких уключено до складу групи ІЖК та які не є працівниками компетентних органів Договірних Сторін, уважаються працівниками Договірної Сторони для цілей співробітництва згідно із цією статтею.