Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі "Цімейко проти України"

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Ладо Чантурія (<…>), Голова,

Стефані Моро-Вікстром (<…>),

Микола Гнатовський (<…>), судді,

та Мартіна Келлер (<…>), заступник Секретаря секції,

з огляду на:

заяву (№ 32960/13), яку 17 травня 2013 року подав до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція) громадянин України п. Богдан Андрійович Цімейко (далі — заявник), 1958 року народження, що проживає у м. Києві та якого представляв п. М.В. Каменєв — юрист, який практикує у м. Києві,

рішення повідомити Уряд України (далі — Уряд), який представляла виконувач обов’язків Уповноваженого пані Ольга Давидчук з Міністерства юстиції, про скарги за статтями 11 і 13 Конвенції, а також визнати решту скарг у заяві неприйнятними,

після обговорення за зачиненими дверима 06 червня 2024 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

1. Справа стосується скарги заявника на перешкоджання йому у проведенні публічних заходів і на відсутність у нього засобів юридичного захисту у зв’язку з цим (статті 11 і 13 Конвенції).

2. Заявник був власником підприємства "С." і головою страйкового комітету, який представляв вкладників збанкрутілого банку "O.".

3. На 28 жовтня 2012 року були призначені вибори до Верховної Ради України. 23, 25 і 26 жовтня 2012 року декілька громадських організацій повідомили Київську міську державну адміністрацію про свій намір провести мирні зібрання перед Центральною виборчою комісією.

4. 27 жовтня 2012 року Окружний адміністративний суд міста Києва встановив загальне обмеження на проведення масових заходів перед Центральною виборчою комісією у період з 28 жовтня по 12 листопада 2012 року. Суд послався на статтю 39 Конституції України та статтю 182 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Підприємство "С." оскаржило цю постанову.

6. 29 жовтня 2012 року заявник прибув до Центральної виборчої комісії з наміром провести мирне зібрання. Працівники міліції повідомили йому, що згідно з постановою від 27 жовтня 2012 року йому було заборонено це робити, і він пішов геть. Працівники міліції склали щодо заявника протокол про адміністративне правопорушення за статтею 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення порядку організації та проведення масових заходів), проте суди звільнили його від адміністративної відповідальності у зв’язку з відсутністю в його діях corpus delicti, зазначивши, що працівники міліції не вказали, яким чином заявник порушив це положення.

7. 20 грудня 2012 року Київський апеляційний адміністративний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу підприємства "С." і залишив без змін постанову від 27 жовтня 2012 року, додатково пославшись на рішення Київської міської ради від 24 червня 1999 року "Про затвердження Порядку організації та проведення в м. Києві недержавних масових громадських заходів політичного, релігійного, культурно-просвітницького, спортивного, видовищного та іншого характеру".

8. 22 лютого 2013 року Вищий адміністративний суд України відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою підприємства "С.".

9. Щочетверга з 2006 по 2012 роки заявник проводив мирні зібрання перед Національним банком України.

10. 02 лютого і 15 жовтня 2012 року заявник повідомляв Київську міську державну адміністрацію про намір провести мирне зібрання перед Національним банком України у зв’язку з протестом проти, як стверджувалося, неефективного розслідування кримінальної справи щодо посадової особи Національного банку України та проти стверджуваних незаконних дій працівників міліції стосовно бізнесу заявника.

11. 29 жовтня 2012 року Окружний адміністративний суд міста Києва, посилаючись на статтю 182 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив обмеження права на мирні зібрання, які громадські організації "Т.", "К.", "А.", "В." та "П." мали намір провести перед Національним банком України у період з 30 жовтня по 31 грудня 2012 року.

12. 01 і 08 листопада 2012 року заявник у супроводі групи людей прибув до Національного банку України з наміром провести звичайне щочетвергове мирне зібрання. Працівники міліції розігнали демонстрантів, посилаючись на постанову від 29 жовтня 2012 року (див. пункт 11).

13. Працівники міліції склали щодо заявника протокол про адміністративне правопорушення за статтею 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення порядку організації та проведення масових заходів), але суди звільнили його від адміністративної відповідальності, встановивши, що він не порушував законодавства, і постанова від 29 жовтня 2012 року до нього не застосовувалася.

14. У 2013 році заявник поскаржився до прокуратури, вимагаючи порушення кримінальної справи у зв’язку з діями працівників міліції, які перешкодили йому провести мирні зібрання 01 і 08 листопада 2012 року. Кримінальне провадження за скаргою заявника декілька разів закривалося та відновлювалося. 12 лютого 2020 року Печерський районний суд скасував постанову прокуратури про закриття провадження та зобов’язав відновити розслідування. Подальший перебіг провадження невідомий.

15. 05 грудня 2012 року Окружний адміністративний суд міста Києва обмежив підприємство "С." та всіх інших осіб у реалізації права на мирні зібрання перед Національним банком України у період з 06 грудня 2012 року по 31 березня 2013 року.

16. Суд посилався на статтю 39 Конституції України, статтю 182 Кодексу адміністративного судочинства України, Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28 липня 1988 року "Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрації в СРСР", а також рішення від 24 червня 1999 року (див. пункт 7). 19 березня 2013 року Київський апеляційний адміністративний суд залишив цю постанову без змін, зазначивши, що підприємство "С." не повідомило державній адміністрації кількість осіб, які мали брати участь у його заході, що завадило органам державної влади належним чином підготуватися до мирного зібрання. 9 квітня 2013 року Вищий адміністративний суд України відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою підприємства "С.".

17. 28 лютого 2013 року Окружний адміністративний суд міста Києва заборонив проведення усіх мирних зібрань перед Генеральною прокуратурою України у період з 01 березня по 30 квітня 2013 року, посилаючись на статтю 182 Кодексу адміністративного судочинства України. Заявник подав апеляційну скаргу, але безуспішно.

18. Заявник скаржився, посилаючись на статтю 11 Конвенції, на перешкоджання йому у проведенні публічних заходів перед Центральною виборчою комісією 29 жовтня 2012 року та перед Національним банком України 01 і 08 листопада 2012 року, а також з 06 грудня 2012 року по 31 березня 2013 року. Він також скаржився за цим же положенням на те, що постанова суду від 28 лютого 2013 року обмежила право на проведення усіх мирних зібрань перед Генеральною прокуратурою України. Заявник також скаржився, що він не мав ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку із зазначеними скаргами (стаття 13 Конвенції).