Кабінет Міністрів України та Уряд Литовської Республіки (далі - Сторони) домовились про таке:

Для цілей цієї Угоди:

"працівник представництва" означає будь-якого працівника направляючої держави:

a) який не є громадянином або не проживає постійно в приймаючій державі; та

b) який працює в дипломатичному представництві або консульській установі в приймаючій державі, і який акредитований Міністерством закордонних справ приймаючої держави;

"член сім’ї" означає будь-яку особу, яка:

a) спільно проживає та/або перебуває на утриманні працівника представництва;

b) визнається такою направляючою державою відповідно до її національного законодавства; та

c) є прийнятною для приймаючої держави та акредитована нею у такому статусі;

"міжнародні договори" означає Віденську конвенцію про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року, Віденську конвенцію про консульські зносини від 24 квітня 1963 року, Консульську конвенцію між Україною та Литовською Республікою від 28 березня 1995 року;

"національне законодавство" означає закони та правила, що застосовуються на території Держави.

1. Приймаюча держава дозволяє члену сім’ї направляючої держави здійснювати оплачувану діяльність в приймаючій державі відповідно до цієї Угоди та національного законодавства.

2. Приймаюча держава, відповідно до цієї Угоди та національного законодавства, не обмежує вид оплачуваної діяльності, якою може займатися член сім’ї.

При цьому розуміється, що:

a) для здійснення оплачуваної діяльності, яка вимагає окремої кваліфікації, член сім’ї повинен мати відповідну кваліфікацію; та

b) члену сім’ї може бути відмовлено у працевлаштуванні та здійсненні певної оплачуваної діяльності у випадках, коли з міркувань безпеки або згідно з національним законодавством певна робота дозволена лише для громадян приймаючої держави.

3. Член сім’ї зобов'язаний:

a) сплачувати податок на дохід з доходу, отриманого від оплачуваної діяльності та інші податки, що застосовуються в приймаючій державі;

b) продовжувати спільно проживати з працівником представництва протягом строку виконання ним своїх повноважень;

1. До початку здійснення членом сім’ї оплачуваної діяльності, дипломатичне представництво або консульська установа направляючої держави надсилає до Міністерства закордонних справ приймаючої держави, разом із відповідною вербальною нотою, повідомлення про намір здійснювати оплачувану діяльність. Типова форма повідомлення про намір здійснювати оплачувану діяльність наведена у Додатку A до цієї Угоди.

2. Міністерство закордонних справ приймаючої держави у розумні строки письмово повідомляє дипломатичне представництво або консульську установу направляючої держави про результати розгляду повідомлення про намір здійснювати оплачувану діяльність.

3. Якщо член сім’ї, від імені якого направляюча держава вже подала в порядку, встановленому цією Угодою, повідомлення про намір здійснювати оплачувану діяльність, виявляє бажання займатися іншою оплачуваною діяльністю, вимагається нове подання повідомлення як це передбачено пунктом 1 цієї Статті.

4. Дипломатичне представництво або консульська установа направляючої держави повідомляє Міністерство закордонних справ приймаючої держави про зміни, пов’язані зі статусом члена сім’ї, який здійснює оплачувану діяльність.

1. Право на здійснення оплачуваної діяльності, наданого члену сім’ї за цією Угодою, закінчується:

a) коли працівник представництва припиняє виконувати свої офіційні функції; або

b) коли член сім’ї перестає бути членом сім’ї у розумінні цієї Угоди.

2. Здійснення будь-якої діяльності на підставі цієї Угоди не дає члену сім’ї право на продовження проживання у приймаючій державі, а також на продовження цієї ж діяльності або здійснення іншої оплачуваної діяльності у приймаючій державі після закінчення права на її здійснення на підставі цієї Угоди.

Якщо член сім’ї користується імунітетом від цивільної та адміністративної юрисдикції приймаючої держави відповідно до застосовних міжнародних договорів, направляюча держава відмовляється від такого імунітету стосовно відповідної оплачуваної діяльності, здійснюваної таким членом сім’ї в приймаючій державі. У такому випадку направляюча держава також відмовляється від імунітету стосовно виконання будь-якого судового рішення, винесеного щодо члена сім’ї і пов’язаного зі здійснюваною ним оплачуваною діяльністю в приймаючій державі.