Державна служба фінансового моніторингу України та Підрозділ фінансової розвідки Гібралтару (далі - окремо Сторона або разом Сторони),

ВРАХОВУЮЧИ їх зацікавленість у розвитку співробітництва між Сторонами у сфері боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, пов’язаними предикатними злочинами, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення,

ВВАЖАЮЧИ, що спільним інтересом держав Сторін є сприяння переслідуванню осіб, підозрюваних у відмиванні доходів, одержаних злочинним шляхом, пов’язаних предикатних злочинах, фінансуванні тероризму та фінансуванні розповсюдження зброї масового знищення,

У ПОВНІЙ МІРІ ВІДПОВІДАЮЧИ Принципам інформаційного обміну між підрозділами фінансової розвідки Егмонтської групи,

ДОМОВИЛИСЯ про таке:

1.1. Сторони, відповідно до національного законодавства держав Сторін, співпрацюють щодо збору, обробки та аналізу інформації, яка є у їх розпорядженні, про фінансові операції, стосовно яких є підозра, що вони стосуються легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, пов’язаних предикатних злочинів, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

1.2. З цією метою Сторони, за принципом взаємності, обмінюються за вчасною ініціативою або на запит будь-якою інформацією, яка наявна або може бути отримана, що може мати відношення до виявлення Сторонами фінансових операцій, пов’язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, пов’язаних предикатних злочинів, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також фізичних або юридичних осіб, які залучені до здійснення таких операцій.

1.3. Для забезпечення своєчасного та ефективного виконання запитів, Сторони докладають усіх зусиль для надання у запитах відповідної фактичної та правової інформації, включаючи опис справи, що аналізується, та потенційний зв’язок із державою запитуваної Сторони. Вони також вказують на необхідність у терміновості.

1.4. Сторони зазначають підстави для запитів, сторони, від імені яких направляються запити, та мету використання інформації.

2.1. Інформація, якою обмінюються Сторони, використовується лише для цілей, для яких вона запитувалась та надавалась. Будь-яке розповсюдження інформації іншим сторонам або будь-яке використання такої інформації сторонами іншими, ніж початково погодженими, передбачає отримання попереднього дозволу запитуваної Сторони. У будь-якому випадку така інформація може використовуватися лише для розвідувальних цілей. Сторона, яка отримує інформацію, може використовувати таку інформацію лише стосовно злочинів, що розслідуються, описаних у запиті (у випадку запиту). Інформація, отримана від відповідної Сторони, не підлягає розголошенню будь-якій третій стороні або використанню у адміністративних, слідчих або судових цілях без попередньої письмової згоди Сторони, що надала таку інформацію.

2.2. За запитом та, у міру можливості, Сторони надають одна одній відомості щодо використання наданої інформації, а також підсумки проведеного на основі наданої інформації аналізу.

3.1. Сторони не допускають використання або розкриття будь-якої інформації та/або документів, отриманих в рамках цього Меморандуму про взаєморозуміння (Меморандум), в інших цілях ніж ті, що визначені цим Меморандумом, без попередньої письмової згоди Сторони, яка надала таку інформацію.

3.2. Попередня згода на подальше використання або розповсюдження інформації, яка підлягає обміну, надається Сторонами негайно та у найбільш можливій мірі. У такій згоді не може бути відмовлено, якщо це не виходить за межі застосування положень у сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму Сторони, що надає інформацію, не може зашкодити розслідуванню кримінальної справи, не буде чітко непропорційним законним інтересам фізичної або юридичної особи або держави Сторони, яка надає інформацію, або відповідає основоположним принципам національного законодавства держави Сторони, що надає інформацію.

3.3. Будь-яка відмова від надання попередньої згоди має бути мотивована та обґрунтована, а Сторони розглянуть альтернативні шляхи (наприклад, через канали взаємної правової допомоги) для забезпечення того, щоб інформація, яка підлягає обміну, могла бути використана компетентними правоохоронними органами та прокурорами.