Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі "Молоков проти України"

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Мартіньш Мітс (<...>), Голова,

Марія Елосегі (<...>),

Катержіна Шімачкова (<...>), судді,

та Мартіна Келлер (<...>), заступник Секретаря секції,

з огляду на:

заяву (№ 60865/16), яку 10 жовтня 2016 року подав до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) громадянин України п. Микола Миколайович Молоков (далі - заявник), 1991 року народження, поточне місце проживання якого невідоме-1; його представляв п. В. Мельничук - юрист, який практикує у м. Києві і який наразі проживає у м. Берліні,

рішення повідомити Уряд України (далі - Уряд), який представляла його Уповноважений, на останніх етапах провадження пані Маргарита Сокоренко,

зауваження сторін,

після обговорення за зачиненими дверима 21 вересня 2023 року постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

__________

-1 Заявника звільнили з установи виконання покарань 31 грудня 2015 року, після чого він проживав у м. Павлограді. Згідно з наданою його представником інформацією після російського вторгнення до України 24 лютого 2022 року заявник виїхав за кордон.

1. Справа стосується стверджуваного жорстокого поводження із заявником під час тримання під вартою та стверджуваної неналежності проведення розслідування на національному рівні (стаття 3 Конвенції).

2. Перший випадок стався 17 лютого 2015 року під час обшуку в камері заявника у Запорізькому слідчому ізоляторі (далі - СІЗО).

3. Згідно з твердженнями заявника декілька охоронців побили його кийками та ногами після його протесту проти їхніх нецензурних висловлювань. Згідно з офіційними документами "фізичну силу та кайданки" застосували у відповідь на агресивну поведінку заявника.

4. У записі журналу амбулаторного прийому медичної частини СІЗО зазначено, що того дня у заявника виявили садна та гематоми на підборідді, лобі, волосяній частині голови та шиї, а також на лівому плечі.

5. 18 лютого 2015 року мати заявника поскаржилася до прокуратури на стверджуване жорстоке поводження з її сином.

6. 19 березня 2015 року прокуратура Запорізької області порушила кримінальне провадження за цим фактом.

7. 11 червня 2015 року заявника допитали як потерпілого.

8. 18 серпня 2015 року було складено висновок експерта на підставі наявної медичної документації. З огляду на те, що тим часом, 27 лютого 2015 року, заявник отримав додаткові тілесні ушкодження (див. пункти 11 і 12) і відповідні медичні документи були неточними, експерт вважав неможливим встановити походження тілесних ушкоджень, отриманих заявником 17 лютого 2015 року.

9. Розслідування тричі (29 грудня 2015 року, 22 березня 2017 року і 27 лютого 2022 року) закривалося у зв’язку з відсутністю в діях працівників СІЗО ознак кримінального правопорушення. Усі ці постанови були скасовані як передчасні та незаконні (05 травня 2016 року, 21 грудня 2021 року і 31 травня 2022 року відповідно)-2.

__________

-2 У матеріалах справи Суду відсутні копії постанов, винесених 27 березня 2017 року або після цієї дати.

10. Розслідування досі триває.

11. 27 лютого 2015 року заявника разом із дванадцятьма іншими ув’язненими доставили до Бердянської виправної колонії № 77. Поки заявник і деякі ув’язнені ще перебували в автомобілі, вони нанесли собі тілесні ушкодження, порізавши собі передпліччя одноразовими бритвами. Згідно з твердженнями заявника вони зробили це на знак протесту проти невиправданого застосування сили до ув’язнених після того, як почули звуки жорстокого поводження з одного з блоків автомобіля. Заявник також стверджував, що, хоча ув’язнені не виявляли жодного опору чи насильства, їх жорстоко побили. Згідно з твердженнями заявника його продовжували бити після того, як витягли з автомобіля. Він вказав, що його доставили в якесь промислове приміщення неподалік, де декілька охоронців били його ногами і кулаками, а також облили водою після того, як він знепритомнів. Згідно з твердженнями адміністрації установи виконання покарань до новоприбулих ув’язнених застосували силу після того, як вони відмовилися виходити з автомобіля та завдали собі тілесних ушкоджень після підбурювання їх до цього заявником-3.

__________

-3 Стосовно заявника було порушено кримінальне провадження за підозрою в дезорганізації роботи установи виконання покарань. Справа перебуває на розгляді у суді першої інстанції.

12. 28 лютого 2015 року судово-медичний експерт оглянув заявника. У висновку експерта від 02 березня 2015 року було зазначено, що на тілі заявника були численні синці та садна, які виникли від дії щонайменше дванадцяти травматичних ударів тупими предметами. Крім того, на лівому передпліччі було виявлено різану рану, ймовірно, нанесену собі самостійно лезом бритви.

13. 02 березня 2015 року було порушено кримінальне провадження за твердженням заявника, що 27 лютого 2015 року він був підданий жорстокому поводженню.

14. 06 березня 2015 року його допитали в якості потерпілого (див. пункт 11 стосовно його версії подій). Відповідні охоронці установи виконання покарань, яких також допитали приблизно у той же час, стверджували, що заявник чинив жорстокий опір їхнім спробам вивести його з автомобіля, внаслідок чого вони декілька разів вдарили його кийком. Оскільки підлога автомобіля була слизькою через кров з ран ув’язнених, які вони собі нанесли, охоронці зауважили, що заявник також міг випадково вдаритися сам.

15. 24 листопада 2015 року було складено додатковий висновок експерта. У ньому зазначалося, що версії заявника та охоронців установи виконання покарань стосовно фактів, пов’язаних з походженням тілесних ушкоджень заявника, були однаково правдоподібними.

16. Розслідування чотири рази (31 березня, 12 травня та 26 листопада 2015 року, а також 27 лютого 2022 року) закривалося у зв’язку з відсутністю в діях працівників колонії складу кримінального правопорушення. Усі ці постанови були скасовані як передчасні та протиправні (01 квітня і 28 липня 2015 року, у невизначену дату з 26 листопада 2015 року по 27 лютого 2022 року і 31 травня 2022 року)-4.

__________

-4 У матеріалах справи Суду відсутні копії постанов, винесених після 26 листопада 2015 року.

17. Розслідування триває, його проведенню заважає, зокрема, факт того, що наразі м. Бердянськ перебуває під окупацією Російської Федерації.

18. Заявник стверджував, що зазнав жорстокого поводження з боку працівників Запорізького СІЗО та Бердянської виправної колонії, а також, що не було проведено ефективного розслідування цих випадків на національному рівні.

19. Уряд стверджував, що заявник зловжив своїм правом на подання індивідуальної заяви, не повідомивши Суд про одну з постанов прокуратури від 22 березня 2017 року про закриття кримінального провадження за його скаргою на жорстоке поводження, яке, як стверджується, відбулося 17 лютого 2015 року (див. пункт 9). Уряд також зауважив, що заявник не оскаржив цю постанову і її зрештою скасувала прокуратура за власною ініціативою. Тому Уряд запропонував Суду визнати заяву неприйнятною у зв’язку зі зловживанням правом на подання індивідуальної заяви або у зв’язку з невичерпанням національних засобів юридичного захисту.

20. Суд зазначає, що за відсутності будь-яких ознак наміру заявника ввести Суд в оману, немає підстав відхиляти його скарги у зв’язку зі зловживанням правом на подання індивідуальної заяви, оскільки це винятковий захід у практиці Суду (див. рішення у справах "Миролюбовс та інші проти Латвії" (Mirolubovs and Others v. Latvia), заява № 798/05, пункт 62, від 15 вересня 2009 року, та "Гросс проти Швейцарії" [ВП] (Gross v. Switzerland) [GC], заява № 67810/10, пункт 28, ЄСПЛ 2014).