11 березня 2021 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Івана Джеліч (<...>), Голова,

Ганна Юдківська (<...>),

Арнфінн Бордсен (<...>), судді,

та Лів Тігерштедт (<...>), в.о. заступника Секретаря секції,

беручи до уваги зазначену заяву, подану 26 грудня 2019 року,

беручи до уваги офіційну декларацію про прийняття умов дружнього врегулювання у справі,

після обговорення постановляє таке рішення:

Відомості щодо заявниці наведені у таблиці в додатку.

Про скарги заявниці за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції на надмірну тривалість цивільного провадження та на відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

Суд отримав підписану сторонами декларацію щодо дружнього врегулювання спору, згідно з якою заявниця погодилися відмовитись від будь-яких подальших скарг проти України щодо фактів, які стали підставою для подання цієї заяви, в обмін на зобов’язання Уряду сплатити їй суму, вказану в таблиці у додатку. Ця сума буде конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу та виплачена протягом тримісячного строку від дати отримання повідомлення про ухвалення рішення Судом. У випадку несплати цієї суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов’язується сплатити пеню у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти, що нараховуватиметься з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку.

Виплата зазначеної суми становитиме остаточне вирішення справи.