Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі "Чернов проти України"

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Стефані Моро-Вікстром (<…>), Голова,

Ганна Юдківська (<…>),

Ладо Чантурія (<…>), судді,

та Мартіна Келлер (<…>), заступник Секретаря секції,

з огляду на:

заяву (№ 16432/10), яку 13 березня 2010 року подав до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) громадянин України п. Олександр Геннадійович Чернов (далі - заявник),

рішення повідомити Уряд України (далі -Уряд) про скаргу за статтею 4 Протоколу № 7 до Конвенції, а також визнати решту скарг у заяві неприйнятними,

зауваження сторін,

після обговорення за зачиненими дверима 12 листопада 2020 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

Заява стосується права не бути притягненим до суду або покараним двічі. Після відбуття триденного адміністративного арешту за вчинення дрібного хуліганства заявник згодом у зв’язку з тими самими фактами був визнаний винним у вчиненні хуліганства у порядку кримінального провадження.

1. Заявник народився у 1965 році і проживає у м. Суми. Заявника, якому було надано правову допомогу, представляла пані Г.В. Овдієнко - юрист, що практикує у м. Харкові.

2. Уряд представляв його Уповноважений, п. І. Ліщина.

3. Факти справи, надані сторонами, можуть бути узагальнені таким чином.

I. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО ЗАЯВНИКА

4. 20 червня 2007 року заявника затримали за вчинення адміністративного правопорушення.

5. 21 червня 2007 року Зарічний районний суд міста Суми встановив, що 20 червня 2007 року близько 22 год. 00 хв. заявник, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння на вулиці Прокоф’єва у м. Суми, висловлювався нецензурною лайкою, агресивно реагував на зауваження працівників міліції, висловлював на їхню адресу брутальну лайку та намагався зчинити бійку, чим порушив громадський порядок і спокій, а також образив людську гідність та мораль. Суд визнав заявника винним у вчиненні "дрібного хуліганства" - правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та наклав на нього стягнення у виді триденного адміністративного арешту.

6. Ця постанова набрала законної сили та не підлягала оскарженню.

7. Заявник відбував своє покарання з 21 по 23 червня 2007 року.

8. 28 січня 2008 року прокурор подав протест на постанову. У відповідному витягу із протесту зазначалося:

"... [Заявник] був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку і ображання людської гідності та моралі, що виразилося в намаганні вчинити бійку, нереагуванні на зауваження працівників міліції, висловлюванні брутальної лайки, що мало місце 20 червня 2007 року близько 22 години біля будинку № 6 по вулиці Прокоф’єва у м. Суми.

За даним фактом … прокурором Зарічного району міста Суми М. 16 липня 2007 року порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 296 Кримінального кодексу України , по якій на даний час Чернова О.Г. притягнуто в якості обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого частиною третьою статті 296 Кримінального кодексу України.

Згідно зі статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність за порушення, передбачені Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальну відповідальність. В даному ж випадку вчинені Черновим О.Г. дії тягнуть за собою кримінальну відповідальність …".

9. 06 лютого 2008 року Зарічний районний суд міста Суми скасував свою постанову від 21 червня 2007 року.

10. Заявник оскаржив цю постанову до Апеляційного суду Сумської області.

11. 25 лютого 2008 року Апеляційний суд Сумської області залишив без змін постанову Зарічного районного суду міста Суми від 06 лютого 2008 року.

II. КРИМІНАЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО ЗАЯВНИКА

12. 22 червня 2007 року на підставі направлення помічника прокурора Зарічного району міста Суми від 21 червня 2007 року була проведена судово-медична експертиза двох осіб, Му. та П., і встановлено, що у них були легкі тілесні ушкодження, які вони могли отримати 20 червня 2007 року.

13. 16 липня 2007 року прокурор Зарічного району міста Суми порушив кримінальну справу щодо заявника за підозрою у вчиненні 20 червня 2007 року хуліганства - злочину, передбаченого статтею 296 Кримінального кодексу України. Прокурор встановив, що 20 червня 2007 року близько 22 год. 00 хв. на вулиці Прокоф’єва у м. Суми заявник з хуліганських спонукань спричинив тілесні ушкодження Му. та П.

14. 04 серпня 2007 року заявника було оголошено у розшук.

15. 14 вересня 2007 року на підставі постанови слідчого Зарічного відділу міліції СМВ УМВС в Сумській області від 20 серпня 2007 року було проведено ще одну судово-медичну експертизу Му. та П. Посилаючись на описову частину судово-медичної експертизи від 22 червня 2007 року, експерт дійшов висновку, що Му. і П. мали легкі тілесні ушкодження, які могли утворитися в результаті дії тупих предметів.

16. 23 грудня 2007 року заявника затримали за підозрою у вчиненні хуліганства - злочину, передбаченого частиною третьою статті 296 Кримінального кодексу України , а саме: заподіянні тілесних ушкоджень Му. та П. 20 червня 2007 року приблизно о 22 год. 00 хв. на вулиці Прокоф’єва у м. Суми.

17. 29 січня 2008 року заявнику було пред’явлено обвинувачення у вчиненні хуліганства, передбаченого частиною третьою статті 296 Кримінального кодексу України .

18. 14 липня 2008 року Зарічний районний суд міста Суми визнав заявника винним у вчиненні хуліганства, передбаченого частиною третьою статті 296 Кримінального кодексу України , та обрав йому покарання у виді позбавлення волі на строк два роки. Суд нічого не вказав стосовно провадження у справі про адміністративне правопорушення або триденний адміністративний арешт заявника. Заявник, його два представники та прокурор оскаржили цей вирок до Апеляційного суду Сумської області.

19. 07 жовтня 2008 року Апеляційний суд Сумської області скасував вирок у зв’язку з невідповідністю між фактами справи та висновком суду (суд першої інстанції вказав 17 год. 00 хв. як час вчинення злочину, тоді як у постанові про порушення кримінальної справи та показаннях потерпілих робилося посилання на 22 год. 00 хв.; суд першої інстанції не описав "хуліганські дії", оскільки вони були викладені в диспозиції відповідного закону), а також на тій підставі, що вирок був занадто м’який. Суд повернув справу на новий розгляд.

20. 29 жовтня 2008 року суддя Ма. Зарічного районного суду міста Суми, яка розглядала адміністративну справу щодо заявника та ухвалила постанову у справі про адміністративне правопорушення, заявила про самовідвід від розгляду кримінальної справи. У відповідній частині її заяви про самовідвід було зазначено:

"В моє провадження була передана кримінальна справа № 1-464/08 по обвинуваченню [заявника] за частиною третьою статті 296 Кримінального кодексу України .

… Вважаю, що існують обставини, що виключають мою участь як судді у розгляді вказаної справи з наступних підстав. … 21 червня 2007 року мною був розглянутий адміністративний матеріал № 312128/07 про притягнення Чернова О.Г. до адміністративної відповідальності за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення. За результатами розгляду вказаної справи прийнята постанова про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, накладено стягнення у вигляді арешту строком на три доби. В подальшому зазначена постанова мною була скасована за протестом прокурора Зарічного району внаслідок того, що в ході додаткової перевірки, проведеної прокуратурою, в діях Чернова О.Г., за які він був притягнутий судом до адміністративної відповідальності, вбачалися ознаки злочину, передбаченого статтею 296 Кримінального кодексу України. Тому я заявляю собі самовідвід".

21. 29 грудня 2008 року Зарічний районний суд міста Суми встановив, що 20 червня 2007 року близько 22 год. 00 хв. заявник, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння на вулиці Прокоф’єва у м. Суми, зустрів Му. та безпричинно схопився за золотий ланцюжок, який знаходився на шиї останнього, і пошкодив його. Заявник, висловлюючись нецензурною лайкою, почав бити Му. ногами та руками по голові та різних частинах тіла, і цим заподіяв йому легкі тілесні ушкодження.

22. Ще одна потерпіла, П., в судовому засіданні пояснила, що була знайома з Му., оскільки вони раніше працювали разом у відділі міліції. 20 червня 2007 року близько 22 год. 00 хв. П. зустріла Му. на вулиці Прокоф’єва та розмовляла з ним, коли заявник почав бійку. П. почала кричати, що вона зателефонує до міліції. Потім заявник пішов. Му. телефонував до міліції зі свого мобільного телефону, коли заявник підбіг до нього, вихопив його телефон і кинув на проїжджу частину. Потім заявник знову пішов. Му. зателефонував до міліції з мобільного телефону П. Поки Му. розмовляв по телефону з черговим працівником міліції, заявник знову повернувся до нього. П. намагалася зупинити заявника, схопивши його за рукав сорочки, але заявник, чинивши опір, пошкодив її футболку та наніс їй удар кулаком в обличчя, заподіявши легкі тілесні ушкодження і пошкодивши її окуляри. Потім він знову пішов. У цей момент прибули працівники міліції. П. та Му. пояснили, що сталося, та вказали прикмети заявника. Через декілька хвилин працівники міліції зупинили заявника. Му. і П. підтвердили, що це була та сама людина, яка розпочала бійку. Згодом заявника доставили до відділу міліції.

23. У своєму вироку Зарічний районний суд міста Суми зазначив, що показання потерпілих слід покласти в основу для винесення обвинувального вироку, оскільки ці показання були логічними, послідовними та доповнювалися іншими доказами. Суд кваліфікував поведінку заявника як "хуліганство" - злочин, передбачений частиною третьою статті 296 Кримінального кодексу України , та обрав йому покарання у виді позбавлення волі на строк два роки та один місяць.

24. Заявник, його представник і прокурор звернулися до Апеляційного суду Сумської області з апеляційними скаргами. Заявник скаржився, inter alia, на те, що, обираючи йому покарання у виді позбавлення волі на строк два роки та один місяць, Зарічний районний суд міста Суми не врахував його триденного адміністративного арешту.

25. 10 березня 2009 року Апеляційний суд Сумської області залишив без змін вирок суду першої інстанції в частині щодо визнання заявника винним, але зменшив строк позбавлення волі з двох років та одного місяця до двох років. Покарання було зменшено у зв’язку з тим, що у своєму вироку від 07 жовтня 2008 року колегія суддів Апеляційного суду Сумської області не посилалася на строк позбавлення волі, і незважаючи на будь-які аргументи щодо м’якості призначеного покарання, Зарічний районний суд міста Суми не мав права погіршувати становище заявника, продовжуючи строк позбавлення волі до двох років та одного місяця, відступаючи, таким чином, від попереднього вироку суду першої інстанції, яким заявнику було обрано покарання у виді позбавлення волі на строк два роки. Прокурор, заявник та його представник подали касаційні скарги. Заявник скаржився, inter alia, на те, що його двічі притягнули до відповідальності за одне і те саме правопорушення.

26. 24 вересня 2009 року Верховний Суд України залишив ухвалу апеляційного суду без змін. У відповідь на скаргу заявника, що його двічі притягнули до відповідальності за одне і те саме правопорушення, суд пояснив, що Зарічний районний суд міста Суми задовольнив протест прокурора щодо скасування постанови від 21 червня 2007 року та "закрив" справу про адміністративне правопорушення. З цієї причини суд дійшов висновку, що заявник не притягався до відповідальності двічі за одне і те саме правопорушення.

27.Стаття 61 Конституції України від 28 липня 1996 року передбачає:

"Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення...

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер".

28. Відповідні частини Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року (у редакції, чинній на момент подій) передбачали:

Стаття 9 - Поняття адміністративного правопорушення

"...Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.".

Стаття 173 - Дрібне хуліганство

"Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян,- тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, а в разі, якщо за обставинами справи, з урахуванням особи порушника, застосування цих заходів буде визнано недостатнім,- адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.".

Стаття 287 - Право оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення

"Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим ...

Постанова … суду про накладення адміністративного стягнення є остаточною і оскарженню … не підлягає …".

Стаття 290 - Опротестування постанови по справі про адміністративне правопорушення

"Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором.".

29.Стаття 296 Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року (у редакції, чинній на момент подій) передбачала:

Стаття 296 - Хуліганство

"1. Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом,- карається … обмеженням волі на строк до п’яти років.

...

3. Дії, передбачені частинами першою … цієї статті, якщо вони … пов’язані з опором представникові влади … [або] іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії,- караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років".

30.Пункт 9 статті 6 Кримінально-процесуального кодексу України від 28 грудня 1960 року (у редакції, чинній на момент подій) передбачав:

Стаття 6 - Обставини, що виключають провадження в кримінальній справі

"Кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю [якщо]:

...

(9) щодо особи, про яку є вирок по тому ж обвинуваченню, що набрав законної сили, або ухвала чи постанова суду про закриття справи з тієї ж підстави;

...".

I. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТТІ 4 ПРОТОКОЛУ № 7 ДО КОНВЕНЦІЇ

31. Заявник скаржився на те, що оскільки його притягнули до кримінальної відповідальності за вчинення "хуліганства" після того, як раніше його було притягнено до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення "дрібне хуліганство", у зв’язку з яким він відбув триденний арешт, його вдруге притягнули до суду за одне і те саме правопорушення. Він посилався на статтю 4 Протоколу № 7 до Конвенції, яка передбачає: