Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі "Осіпов проти України"

Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Габріеле Куцско-Штадльмайер (<...>), Голова,

Ганна Юдківська (<...>),

Маттіас Гуйомар (<...>), судді,

та Енн-Марі Дуге (<...>), в.о. заступника Секретаря,

з огляду на:

заяву, яку 10 грудня 2008 року подав до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) громадянин України п. Олександр Сергійович Осіпов (далі - заявник),

рішення повідомити Уряд України (далі - Уряд) про скаргу щодо дотримання принципу рівності сторін, а також визнати решту скарг у заяві неприйнятними,

зауваження сторін,

після обговорення за зачиненими дверима 15 вересня 2020 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

Заява стосується питання справедливого судового розгляду цивільної справи заявника. Заявник, який представляв свої інтереси самостійно, просив апеляційний суд відкласти засідання у справі у зв’язку з його плановим стаціонарним лікуванням. Суд продовжив розгляд справи за відсутності заявника, але в присутності представників відповідача.

1. Заявник народився у 1959 році і проживає у м. Херсоні. Його представляв п. О.І. Борисенко - юрист, що практикує у м. Херсоні.

2. Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений, п. І. Ліщина з Міністерства юстиції.

3. Факти справи, надані сторонами, можуть бути узагальнені таким чином.

4. 06 березня 2005 року було викрадено автомобіль заявника.

5. Того ж дня слідчий місцевого відділу міліції порушив кримінальну справу у зв’язку з цим.

6. У серпні 2005 року заявник звернувся до Суворовського районного суду міста Херсона з цивільним позовом, вимагаючи від держави відшкодувати йому матеріальну шкоду на підставі статті 1177 Цивільного кодексу України, яка передбачає надання відшкодування матеріальної шкоди державою потерпілим від злочину, якщо не встановлено особу, що вчинила злочин, або якщо така особа є неплатоспроможною.

7. 20 жовтня 2005 року Суворовський районний суд міста Херсона відмовив у задоволенні позову заявника на тій підставі, що досудове слідство ще тривало та існувала можливість знайти особу, яка вчинила злочин. Крім того, суд вказав на відсутність спеціального закону, який би визначав порядок застосування положень статті 1177.

8. 26 грудня 2005 року Апеляційний суд Херсонської області (далі - апеляційний суд) провів розгляд справи за відсутності сторін і залишив без змін рішення суду першої інстанції. В ухвалі апеляційного суду не зазначалося, чи було заявника повідомлено про це засідання.

9. Заявник звернувся з касаційною скаргою, поскаржившись на те, що йому не надходило повідомлення про розгляд справи в апеляційному суді.

10. 11 березня 2008 року Апеляційний суд Кіровоградської області, який діяв як суд касаційної інстанції, скасував ухвалу від 26 грудня 2005 року, встановивши невідповідність між протоколом судового засідання від 26 грудня 2005 року та матеріалами справи. У протоколі було зазначено, що заявник був належним чином повідомлений про розгляд справи, тоді як у матеріалах були відсутні докази, які б підтвердили це твердження. Посилаючись на статтю 338 Цивільного процесуального кодексу України, Апеляційний суд Кіровоградської області направив справу на новий розгляд до апеляційного суду.

11. 07 травня 2008 року заявник звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи, призначеного на 27 травня 2008 року, у зв’язку з очікуваним стаціонарним лікуванням у місцевій лікарні з 13 травня 2008 року. Як підтверджено печаткою з датою про отримання, канцелярія апеляційного суду отримала останнє клопотання. У своїх доводах у національних судах, у тому числі у клопотанні про відкладення розгляду справи, заявник зазначав, що був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції 1-ї категорії.

12. 27 травня 2008 року апеляційний суд провів засідання за відсутності заявника. Представники відповідача, один з яких був прокурором, брали участь у судовому засіданні, виклали свої усні зауваження та просили апеляційний суд відхилити скаргу заявника. В ухвалі апеляційного суду не було зазначено жодної інформації щодо клопотання заявника про відкладення розгляду справи або повідомлення заявника про засідання. Суд узагальнив аргументи заявника, викладені в його апеляційній скарзі, та не встановивши підстав для іншого висновку, залишив без змін рішення суду першої інстанції.

13. Заявник звернувся до суду з касаційною скаргою. Він скаржився, inter alia, на порушення своїх процесуальних прав, передбачених статтею 305 Цивільного процесуального кодексу України. Зокрема, він скаржився на те, що апеляційний суд проігнорував його клопотання про відкладення розгляду справи від 07 липня 2008 року. Крім того, він не міг отримати повідомлення про час, дату та місце проведення розгляду справи, оскільки після операції, з 13 по 24 травня 2008 року, перебував на стаціонарному лікуванні, а з 25 травня по 06 червня 2008 року - на амбулаторному лікуванні.

14. 09 вересня 2008 року Верховний Суд України відмовив у відкритті касаційного провадження. Суд постановив ухвалу на одній сторінці, визнавши необґрунтованою касаційну скаргу заявника, не розглянувши жодної з його зазначених скарг.

ВІДПОВІДНЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО

15. Відповідні положення Цивільного процесуального кодексу України 2004 року передбачають:

Стаття 158 - Розгляд судом [першої інстанції] справи у судовому засіданні

"1. Розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов’язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі ...".

Стаття 304 - Порядок розгляду справи апеляційним судом

"1. Справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими цією главою ...".

Стаття 305 - Наслідки неявки в судове засідання осіб, які беруть участь у справі

"1. Апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини [її] неявки буде визнано судом поважними.

2. Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи [судом].".

Стаття 338 - Підстави для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд [судом касаційної інстанції]

"1. Судове рішення підлягає обов’язковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо:

...

3) справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання;

...

4. Висновки і мотиви суду касаційної інстанції, з яких скасовані рішення, є обов’язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.".

16. Інші відповідні положення наведені в рішенні у справі "Редакція газети "Гривна" проти України" (Editorial Board of Grivna Newspaper v. Ukraine), заява № 41214/08, пункти 44 та 46, від 16 квітня 2019 року.

I. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 КОНВЕНЦІЇ

17. Заявник скаржився на проведення засідання апеляційного суду від 27 травня 2008 року (далі - судове засідання) за його відсутності, та на невиправлення Верховним Судом України цього процесуального порушення. Він посилався на пункт 1 статті 6 Конвенції, який передбачає:

"Кожен має право на справедливий … розгляд його справи … судом, …, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру ...".

A. Прийнятність

18. Суд зазначає, що ця скарга не є ані явно необґрунтованою, ані неприйнятною з будь-яких інших підстав, перелічених у статті 35 Конвенції. Отже, вона має бути визнана прийнятною.

B. Суть

1. Доводи сторін

19. Заявник стверджував, що апеляційний суд провів розгляд справи без його участі в судовому засіданні. Отже, він не мав можливості представити свою справу, тоді як представники відповідача брали участь у судовому засіданні та прокоментували його зауваження. Заявник стверджував, що були порушені гарантії справедливого судового розгляду, передбачені пунктом 1 статті 6 Конвенції.

20. Уряд надав лист в.о. голови Херсонського міського суду Херсонської області від 04 березня 2019 року, яким Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини інформували про те, що 16 грудня 2014 року всі матеріали, окрім процесуальних документів, які стосувалися справи, були знищені. Тому Уряд не мав інформації, якою була відповідь апеляційного суду у зв’язку з клопотанням заявника про відкладення розгляду справи або щодо причин неявки заявника у судове засідання.