Україна та Королівство Марокко (далі - Сторони),

бажаючи зміцнювати дружні відносини, що існують між двома державами,

бажаючи посилити співробітництво між ними у сфері боротьби із злочинністю у всіх її формах,

визнаючи необхідність забезпечення найширшого взаємного співробітництва у кримінальних справах,

бажаючи поліпшити ефективність діяльності компетентних органів обох Сторін, пов’язаної із попередженням злочинів, розслідуванням, судовим розглядом та конфіскацією майна і доходів, одержаних злочинним шляхом,

переконані, що укладення двосторонніх та багатосторонніх договорів з питань екстрадиції сприятиме розвитку більш ефективного міжнародного співробітництва в сфері боротьби із злочинністю,

бажаючи укласти Договір про правову допомогу у кримінальних справах та екстрадицію,

домовились про таке:

1. Сторони відповідно до положень цього Договору надають одна одній найширшу правову допомогу для цілей розслідування та судового розгляду кримінальних справ.

2. Правова допомога включає:

a) отримання показань або заяв осіб;

b) вручення процесуальних документів;

c) встановлення місцезнаходження осіб чи їх ідентифікацію;

d) тимчасову передачу осіб, які тримаються під вартою, як свідків;

е) надання доказів, включаючи предмети та документи;

f) виконання запитів про обшук та виїмку;

g) здійснення заходів щодо арешту, вилучення та конфіскації майна і доходів, одержаних злочинним шляхом;

h) будь-яку іншу правову допомогу, яка не суперечить законодавству запитуваної Сторони.

3. Правова допомога надається незалежно від того, чи є діяння злочином згідно із законодавством запитуваної Сторони.

1. У наданні правової допомоги може бути відмовлено, якщо:

a) на думку запитуваної Сторони, виконання запиту може зашкодити її суверенітету, національній безпеці або публічному порядку;

b) запит стосується злочину, у зв’язку з яким щодо особи здійснюється переслідування, особу було засуджено або виправдано у запитуваній Стороні;

с) запит стосується військового злочину, який не є злочином згідно із звичайним кримінальним правом;

d) запит стосується злочинів, які, на думку запитуваної Сторони, є політичними злочинами або злочинами, пов’язаними з політичними злочинами. Однак для цілей цього Договору не вважаються політичними злочинами посягання на життя Глави держави однієї із Сторін або члена його сім’ї;

е) є вагомі підстави вважати, що запит подано з метою переслідування особи за ознаками її раси, релігії, громадянства, статі, етнічного походження або її політичних переконань, або якщо становищу цієї особи може бути зашкоджено за будь-якою з цих ознак.

2. Запитувана Сторона може відкласти виконання запиту, якщо таке виконання може зашкодити розслідуванню або судовому розгляду, що здійснюють її компетентні органи.

3. Перед відмовою у задоволенні запиту або перед відстрочкою його виконання запитувана Сторона через центральний орган:

- негайно інформує запитуючу Сторону про причини відмови або відстрочки виконання запиту;

- проводить консультації із запитуючою Стороною з метою вирішення, чи правова допомога може бути надана у строки та на умовах, які запитувана Сторона вважає необхідними. Якщо Сторони погодили такі строки та умови, вони забезпечують їх дотримання.

1. Запит має бути складений у письмовій формі, підписаний та скріплений печаткою компетентного органу.

2. Запит повинен містити таке:

a) назву запитуючої установи;

b) предмет та підставу запиту;

c) опис відповідних фактів;

d) відповідні положення кримінального закону.

3. У разі необхідності запит може також містити:

a) ідентифікаційні дані, дату народження та місцезнаходження будь-якої особи, від якої слід отримати показання;

b) ідентифікаційні дані, дату народження та місцезнаходження особи, якій належить вручити документ, її процесуальний статус у справі;

c) будь-яку інформацію про особу, яку необхідно ідентифікувати або встановити;

d) точний опис місця, яке необхідно обшукати, та майна, вилучення якого необхідно здійснити;

е) опис будь-якої спеціальної процедури, про яку просить запитуюча Сторона і якої слід дотримуватись при виконанні запиту;

f) перелік запитань, які мають бути поставлені особі, зазначеній у запиті;

g) виклад підстав вважати, що доказ може знаходитися на території запитуваної Сторони, якщо запит стосується отримання або вилучення речових доказів;

h) причини, у зв'язку з якими вимагається передача особи, яка тримається під вартою, та дата її повернення;

і) у разі запиту про арешт, вилучення або конфіскацію майна і доходів, одержаних злочинним шляхом:

- докладний опис такого майна і таких доходів, у тому числі їх місцезнаходження;

- опис доказів того, що гроші або майно є доходами, одержаними злочинним шляхом.

4. Запит може також містити будь-яку іншу інформацію, яка може бути повідомлена запитуваній Стороні з метою сприяння виконанню нею запиту.

5. Якщо запитувана Сторона вважає, що інформація, надана у запиті, є недостатньою для забезпечення його виконання, вона може запитати додаткову інформацію.

6. Запити на підставі цього Договору передаються безпосередньо Центральним органом запитуючої Сторони Центральному органу запитуваної Сторони.

1. Запити про правову допомогу виконуються відповідно до законодавства запитуваної Сторони.

2. На прохання, висловлене запитуючою Стороною, запитувана Сторона повідомляє їй дату та місце виконання запиту про правову допомогу. У разі згоди компетентних органів запитуваної Сторони особи, визначені Центральним органом запитуючої Сторони, представники компетентних органів запитуючої Сторони або інші особи, зазначені у запиті, можуть бути присутніми під час його виконання в межах, дозволених законодавством запитуваної Сторони.

3. Якщо запитуюча Сторона звернеться з проханням про виконання запиту за спеціальною процедурою, запитувана Сторона виконує таке прохання, якщо це не суперечить її законодавству.

4. Центральний орган запитуваної Сторони невідкладно інформує центральний орган запитуючої Сторони про результати виконання запиту.

1. Витрати, пов’язані з виконанням запиту, несе запитувана Сторона. Запитуюча Сторона несе витрати, пов’язані з:

a) залученням експертів і перекладачів на території запитуваної Сторони;

b) явкою осіб у запитуючу Сторону відповідно до статті 8 цього Договору;

c) тимчасовою передачею осіб, які тримаються під вартою, відповідно до статті 9 цього Договору.

2. Якщо в ході виконання запиту стало очевидним, що його виконання призведе до витрат надзвичайного характеру, центральні органи Сторін проводять консультації з метою визначення строків та умов, за яких виконання запиту може бути продовжено.

1. На прохання запитуючої Сторони запитувана Сторона докладає усіх зусиль для дотримання конфіденційності запиту про правову допомогу, його змісту та підтверджувальних документів, а також факту надання правової допомоги. Якщо запит неможливо виконати без порушення конфіденційності, запитувана Сторона інформує про це запитуючу Сторону, яка вирішує, чи слід виконувати запит за таких умов.

Запитувана Сторона повинна також забезпечувати конфіденційність інформації, отриманої в ході виконання запиту про надання правової допомоги.

2. Запитуюча Сторона забезпечує конфіденційність доказів та інформації, наданих запитуваною Стороною, у тій мірі, у якій це можливо, враховуючи потреби розслідування та судового розгляду, зазначених у запиті.

Запитуюча Сторона не може без згоди запитуваної Сторони використовувати або передавати інформацію чи докази, надані останньою, для іншого розслідування або судового розгляду, ніж зазначені у запиті.

1. Будь-яка особа, яка перебуває на території запитуваної Сторони та від якої запитуються показання відповідно до цього Договору, може бути зобов’язана з’явитися до компетентних органів останньої відповідно до її внутрішнього законодавства для дачі показань або надання документів чи інших доказів.

2. Особа може відмовитися від дачі показань, якщо законодавство запитуваної або запитуючої Сторони вимагає або дозволяє такій особі за подібних обставин відмовитися від дачі показань у кримінальній справі.

1. Якщо запитуюча Сторона вирішить, що присутність особи у компетентних органах на її території є необхідною для дачі показань у кримінальній справі, вона про це зазначає у своєму запиті про вручення виклику. Запитувана Сторона інформує про це особу і повідомляє запитуючій Стороні відповідь особи.

2. У випадку, зазначеному в пункті 1 цієї статті, у виклику зазначаються приблизна сума, яка підлягає сплаті особі, та витрати на проїзд і проживання, що підлягають відшкодуванню.

3. У разі необхідності особа, зазначена у пункті 1 цієї статті, може отримати через консульські установи запитуючої Сторони аванс на покриття частини або всіх витрат на її проїзд.

4. Особа незалежно від її громадянства, яка на виклик однієї зі Сторін добровільно з’явилась до компетентних органів іншої Сторони, не може бути притягнута до відповідальності або затримана за будь-яке діяння чи для виконання судових рішень, які передували її від’їзду із запитуваної Сторони.

Цей імунітет закінчується, якщо особа, маючи можливість залишити територію запитуючої Сторони, протягом тридцяти (30) календарних днів з дати, після якої її присутність більше не була необхідною її компетентним органам, тим не менш залишилася на цій території або, виїхавши з неї, знову туди повернулась.

5. Особа, яка не з’явилася до суду згідно з викликом, про вручення якого було запитано або який було вручено відповідно до цього Договору, не може підлягати будь-якому покаранню або примусовому заходу, навіть якщо цей виклик містить попередження про покарання.

1. На запит запитуючої Сторони та якщо на це погодились запитувана Сторона та особа, яка тримається під вартою на її території, така особа тимчасово передається на територію запитуючої Сторони для дачі показань або надання іншої допомоги у кримінальному провадженні.

2. У разі передачі особи відповідно до пункту 1 цієї статті:

a) передану особу тримають під вартою на території запитуючої Сторони, якщо запитувана Сторона не дозволить її звільнити;

b) запитуюча Сторона повертає передану особу під вартою запитуваній Стороні у дату, зазначену у запиті, якщо Центральні органи не домовляться про інше;

c) час перебування під вартою у запитуючій Стороні зараховується переданій особі до строку покарання, призначеного вироком, винесеним у запитуваній Стороні, і не може перевищувати невідбутого строку покарання.

1. Центральні органи Сторін щонайменше один раз на рік інформують один одного про вироки, проголошені судами однієї Сторони стосовно громадян іншої Сторони.

2. У випадку кримінального переслідування в одній із Сторін її компетентні органи можуть негайно отримати від компетентних органів іншої Сторони відомості про судимість відносно переслідуваної особи.

1. Запитувана Сторона відповідно до свого законодавства здійснює вручення процесуальних, документів, переданих з цією метою запитуючою Стороною.

2. Запит про вручення виклику пересилається запитуваній Стороні не менше як за шістдесят (60) днів до дати, встановленої для явки. У термінових випадках Сторони можуть не застосовувати цю вимогу.

3. Запитувана Сторона надсилає запитуючій Стороні підтвердження про вручення процесуальних документів із зазначенням дати вручення та з підписом особи, яка отримала документи. Якщо вручення неможливо здійснити, запитуючу Сторону сповіщають без зволікань із зазначенням причин.

1. Будь-яка зі Сторін може відповідно до свого законодавства надіслати запит іншій Стороні з проханням вжити заходів з метою розшуку, арешту, вилучення або конфіскації на її території майна та доходів, одержаних злочинним шляхом, і повідомити запитуючу Сторону про результати.

Такі заходи вживаються у межах, встановлених законодавством запитуваної Сторони.

2. Запитуюча Сторона додає до свого запиту постанову компетентного органу цієї Сторони про розшук, арешт, вилучення або конфіскацію.

3. Якщо Сторони не домовились про інше, запитувана Сторона розпоряджається майном та доходами, одержаними злочинним шляхом, конфіскованими на її території, відповідно до свого законодавства.

4. У будь-якому разі права добросовісних третіх осіб при здійсненні вищезазначених заходів захищаються відповідно до законодавства запитуваної Сторони.

Будь-які предмети, включаючи оригінали або копії документів, передані запитуючій Стороні відповідно до цього Договору, повертаються запитуваній Стороні настільки швидко, наскільки це можливо, якщо остання не відмовиться від їх отримання.

Сторони зобов’язуються відповідно до положень цього Договору взаємно видавати одна одній будь-яку особу, яка переслідується компетентними органами запитуючої Сторони за вчинення злочину або яка розшукується зазначеними органами з метою виконання вироку.

1. Для цілей цього Договору під злочинами, що тягнуть екстрадицію, розуміються злочини, які згідно із законодавством обох Сторін караються позбавленням волі на строк не менше одного (1) року або більш суворим покаранням. Якщо запит про екстрадицію стосується особи, яка вже засуджена за скоєння такого злочину і розшукується для виконання покарання у виді позбавлення волі, екстрадиція дозволяється лише, якщо особі призначено покарання на строк не менше шести (6) місяців або більш суворе покарання або якщо до. завершення строку відбуття покарання залишається не менше шести (6) місяців.

2. Для цілей цієї статті не має значення неоднакова кваліфікація відповідного діяння або його належність до різних категорій злочинів згідно із законодавствами Сторін.

3. Якщо запит про екстрадицію стосується декількох різних злочинів, з яких однак деякі не відповідають умовам екстрадиції особи, передбаченим у пункті 1 цієї статті, запитувана Сторона може погодитись на екстрадицію, якщо особа, якої стосується екстрадиція, вчинила принаймні один із злочинів, що тягнуть екстрадицію.

4. У випадках запиту про екстрадицію за злочини, пов’язані з податками, зборами, митом чи валютою, в екстрадиції не може бути відмовлено на тій підставі, що законодавством запитуваної Сторони не передбачені такі самі податки, збори або митні чи валютні правила, як в запитуючій Стороні.

1. Сторони не здійснюють екстрадицію осіб, що є їх громадянами.

2. Відмовляючи у задоволенні запиту про екстрадицію особи на підставі громадянства, запитувана Сторона бере на себе зобов’язання відповідно до внутрішнього законодавства здійснювати кримінальне переслідування такої особи, якщо вона скоїла правопорушення, яке визнається злочином чи проступком в обох Сторонах. У такому випадку запитуюча Сторона надсилає запит дипломатичними каналами про кримінальне переслідування разом з матеріалами справи, документами та доказами, наявними в її розпорядженні.