Україна та Республіка Казахстан, що далі іменуються "Сторони",

прагнучи розвивати співробітництво між компетентними органами обох Сторін у кримінальних справах,

бажаючи створити двосторонню основу співробітництва і сприяти застосуванню положень багатосторонніх міжнародних договорів, учасницями яких є Сторони, у сфері правової допомоги у кримінальних справах,

домовились про таке:

1. Відповідно до положень цього Договору Сторони надають одна одній по можливості максимальну правову допомогу у кримінальних справах щодо злочинів, які на момент подання запиту про допомогу відносяться до юрисдикції компетентних органів Запитуючої Сторони.

2. Правова допомога включає:

a) вручення документів;

b) встановлення місцезнаходження або ідентифікація осіб та предметів;

c) отримання показань і заяв, у тому числі шляхом відеоконференції;

d) тимчасову передачу осіб, які тримаються під вартою;

e) здійснення розшуку, вилучення і конфіскації;

f) огляд предметів, місць і документів;

g) обмін інформацією і доказами;

h) створення спільних слідчих груп;

i) будь-які інші форми допомоги, передбачені національним законодавством Сторін.

1. Для цілей цього Договору центральні органи, визначені Сторонами, взаємодіють між собою безпосередньо.

2. Центральними органами є:

для України - Генеральна прокуратура України (на стадії досудового розслідування) та Міністерство юстиції України (на стадії судового провадження та виконання вироку);

для Республіки Казахстан - Генеральна прокуратура Республіки Казахстан - для запитів щодо досудових процедур, що вимагають санкції прокурора (суду), Верховний Суд Республіки Казахстан - для запитів у справах, що перебувають у провадженні судів, а також Комітет національної безпеки, Агентство у справах державної служби і протидії корупції, міністерства оборони, внутрішніх справ, фінансів Республіки Казахстан - для інших запитів.

3. Якщо центральний орган, що отримав запит, не компетентний його розглядати, запит негайно перенаправляється відповідному центральному органу.

4. У випадку зміни назв центральних органів або передачі їхніх функцій іншим державним органам Сторони повідомляють про це одна одну дипломатичними каналами.

1. Запит складається у письмовій формі, підписується і завіряється печаткою компетентного органу Запитуючої Сторони.

2. Запит включає в себе наступне:

a) назву компетентного органу, що склав запит;

b) мету і опис запитуваної допомоги;

c) опис діяння і його правову кваліфікацію;

d) посилання на положення національного законодавства, що застосовуються;

e) перелік запитуваних дій та обґрунтування їх зв'язку з кримінальною справою;

f) у необхідних випадках відомості про виплати і компенсації, на отримання яких має право особа, викликана для явки; і

g) у необхідних випадках зазначення осіб, чия присутність запитується при виконанні запиту.

3. За можливості запит також включає в себе:

a) інформацію про особу і місцезнаходження особи, якій вручаються документи, її процесуальний статус і спосіб, у який слід вручити документи;

b) інформацію про особу і місцезнаходження особи, яка має дати показання чи надати інше сприяння у кримінальному провадженні, її процесуальний статус;

c) інформацію про особу чи предмет, місцезнаходження яких має бути встановлено;

d) точний опис місця або особи, які підлягають обшуку, а також засобів, об'єктів, активів та майна, які підлягають арешту, вилученню і конфіскації;

e) опис способу, у який показання чи заяви мають бути отримані і зафіксовані;

f) перелік запитань, які слід поставити особі;

g) опис процедури, якої слід дотримуватися при виконанні запиту;

h) вимоги щодо забезпечення конфіденційності; і

i) будь-яка інша інформація, яка може бути надана Запитуваній Стороні, щоб сприяти виконанню запиту.

4. Для передачі запиту про допомогу відповідно до вказаного Договору можуть бути використані відповідні електронні засоби зв'язку, зокрема факс, за умови направлення оригіналу запиту поштою.

1. Запит і додані до нього документи складаються мовою Запитуючої Сторони та супроводжуються завіреним перекладом на мову Запитуваної Сторони або на російську мову.

2. Документи щодо виконання запиту складаються мовою Запитуваної Сторони і супроводжуються завіреним перекладом на мову Запитуючої Сторони або на російську мову.

1. Запитувана Сторона має право відмовити у наданні запитуваної допомоги повністю або частково, якщо:

a) виконання запиту становить загрозу суверенітету, безпеці, громадському порядку, іншим суттєвим інтересам Запитуваної Сторони або суперечить її законодавству;

b) запит стосується примусових заходів або процесуальних дій, що вимагають спеціального дозволу, у зв'язку з діянням, що не є злочином за законодавством Запитуваної Сторони;

c) існують вагомі підстави вважати, що запит направлено з метою кримінального переслідування особи за ознаками її расової належності, статі, віросповідання, національності, етнічного походження чи політичних переконань або становищу цієї особи може бути завдано шкоду з будь-якої з цих причин.

2. Перш ніж відмовити у наданні допомоги, центральний орган Запитуваної Сторони консультується з центральним органом Запитуючої Сторони щодо можливості її надання за певних умов.

3. Будь-яка відмова у наданні допомоги має бути мотивованою і підстави для відмови повинні бути повідомлені Запитуючій Стороні.

1. Запити виконуються відповідно до національного законодавства Запитуваної Сторони.

2. Запитувана Сторона виконує запит про допомогу у якомога коротші строки.

3. Якщо запит не може бути виконаний повністю або частково відповідно до процедурних вимог, що вказані у запиті, Запитувана Сторона виконує запит у тій мірі, в якій це не суперечить її основоположним правовим принципам, навіть якщо такі вимоги не передбачені її національним законодавством.

4. На прохання Запитуючої Сторони Запитувана Сторона заздалегідь повідомляє про час і місце виконання запиту для того, щоб представники компетентного органу Запитуючої Сторони могли бути присутніми при виконанні запиту.

5. Запитувана Сторона має право відстрочити виконання запиту, якщо таке виконання перешкоджає кримінальному розгляду, що проводиться компетентними органами Запитуваної Сторони.

6. До відкладення надання допомоги Запитувана Сторона після консультацій із Запитуючою Стороною розглядає, чи може вона виконати запит повністю або частково на певних умовах.

7. Будь-яке рішення про відстрочку виконання запиту має бути мотивованим.

8. Матеріали, отримані при виконанні запиту, направляються центральному органу Запитуючої Сторони, якщо центральні органи Сторін не погодили інший порядок їх надання.

9. Матеріали повинні бути завірені підписом і скріплені печаткою компетентного органу.

1. Запитуюча Сторона може запитати у Запитуваної Сторони про забезпечення конфіденційності запиту, його змісту і матеріалів, отриманих у результаті його виконання. Якщо Запитувана Сторона не може виконати вимогу про конфіденційність, вона невідкладно повідомляє про це Запитуючу Сторону, яка визначає, чи повинен запит все ще бути виконаним.

2. Без згоди Запитуваної Сторони Запитуюча Сторона не може використовувати будь-яку інформацію або докази, отримані відповідно до цього Договору, в інших цілях, окрім тих, які зазначені у запиті.

1. Запитувана Сторона здійснює вручення документів, переданих їй з цією метою Запитуючою Стороною.

2. Запитувана Сторона після вручення направляє Запитуючій Стороні відповідне підтвердження з підписом посадової особи і печаткою органу, що здійснив вручення, із зазначенням дати, часу, місця і способу доставки, а також відомостей про особу, якій вручено документи. Якщо вручення не здійснено, Запитувана Сторона невідкладно інформує про це Запитуючу Сторону і повідомляє про причини невручення.

3. Повістки про виклик, що вимагають від особи з'явитися до компетентних органів Запитуючої Сторони, передаються Запитуваній Стороні принаймні за шістдесят (60) календарних днів до дати призначеної явки. У невідкладних випадках Запитувана Сторона може узгодити більш короткий строк.

4. Особа, яка не з'явилася до компетентного органу Запитуючої Сторони, не підлягає жодному покаранню або примусовому заходу, навіть якщо повістка містить попередження про можливу відповідальність у випадку неявки.

1. Особа незалежно від свого громадянства, яка з'явилась за повісткою до компетентного органу Запитуючої Сторони, не може підлягати кримінальному переслідуванню, бути взятою під варту чи підлягати будь-якому іншому обмеженню її особистої свободи на території цієї Сторони щодо діянь чи судимостей, що передували її в'їзду на територію Запитуючої Сторони і не вказані у повістці.

2. Пункт 1 цієї статті не застосовується, якщо зазначена в ньому особа:

a) не залишає територію Запитуючої Сторони упродовж тридцяти (30) днів з того моменту, коли її було офіційно повідомлено про те, що її присутність більше не є необхідною. Цей строк не включає період, упродовж якого вищевказана особа не залишила територію Запитуючої Сторони з незалежних від неї причин;

b) залишивши територію Запитуючої Сторони, добровільно повертається назад.

1. Будь-яка зі Сторін може запитати іншу Сторону встановити місцезнаходження, ідентифікувати осіб та повідомити місце проживання чи місце реєстрації розшукуваних осіб, які повинні з'явитись до компетентних органів у кримінальному процесі і ймовірно знаходяться на території Запитуваної Сторони.

2. Будь-яка із Сторін може запитати від іншої Сторони встановити місцезнаходження, ідентифікувати предмети і повідомити відповідні дані чи застосувати будь-який інший захід, який дозволяє встановити місцезнаходження та ідентифікацію відповідно до свого національного законодавства.

3. Запитувана інформація повинна бути повідомлена Запитуючій Стороні на підставі запиту, направленого у відповідності зі статтею 3 цього Договору.

1. Особа, яка тримається під вартою у Запитуваній Стороні, особиста явка якої в якості свідка запитується Запитуючою Стороною, тимчасово передається на територію цієї Сторони за умови, що вона буде передана назад у строк, вказаний Запитуваною Стороною, який не повинен перевищувати шести (6) місяців. Запитуюча Сторона може попросити продовження вказаного строку.

2. У передачі може бути відмовлено, якщо:

a) особа, яка тримається під вартою, не дає на це згоди;

b) присутність особи необхідна у ході кримінального провадження, що здійснюється на території Запитуваної Сторони;

c) строк тримання під вартою особи може сплинути у період тимчасової передачі;

d) є інші підстави для відмови у передачі.