Україна та Аргентинська Республіка, далі - "Сторони",

визнаючи принципи суверенітету, рівності і взаємної поваги держав;

враховуючи норми міжнародного права та бажаючи розвивати міждержавне співробітництво в галузі кримінального права;

беручи до уваги, що ці цілі вимагають, щоб іноземці, засуджені до позбавлення волі за вчинення злочину, мали можливість відбувати призначені їм покарання у власному суспільстві;

враховуючи, що таке співробітництво повинне сприяти цілям правосуддя та соціальної реабілітації засуджених осіб;

пам'ятаючи, що найкращим способом досягнення такої мети є передача їх до держави їхнього громадянства, та

керуючись принципами гуманізму і поваги до прав людини,

домовились про таке:

1. Для цілей цього Договору:

a) "держава винесення вироку" означає державу, в якій було призначено покарання особі, яка може бути або вже була передана;

b) "держава виконання вироку" означає державу, в яку засуджену особу може бути передано або вже було передано для відбування покарання;

c) "покарання" означає будь-яке покарання чи захід, що передбачає позбавлення волі за рішенням суду компетентної юрисдикції на визначений або невизначений строк за вчинення злочину;

d) "засуджена особа" означає особу, яку засуджену судом компетентної юрисдикції однієї зі Сторін до покарання, що має наслідком позбавлення волі, або особу, до якої застосовано примусові заходи медичного характеру.

1. Усі запити про передачу, наступні повідомлення і пов'язані з ними офіційні документи, опрацьовуються і передаються однією Стороною іншій через Центральні органи, визначені в цьому Договорі.

Для цих цілей Україна призначає Міністерство юстиції України, Аргентинська Республіка призначає Міністерство юстиції і прав людини Аргентинської Республіки.

2. Без шкоди для надсилання належно засвідчених документів, Центральні органи можуть співпрацювати у міру їхніх-можливостей також шляхом використання електронних засобів зв'язку або будь-яких інших засобів, які уможливлюють кращий і швидший зв'язок між ними.

1. Сторони зобов'язуються якнайширше співпрацювати одна з одною з питань передачі засуджених осіб відповідно до положень цього Договору.

2. Особу, засуджену на території однієї Сторони, може бути передано на територію іншої Сторони відповідно до положень цього Договору для відбування призначеного їй покарання. З цією метою така особа може висловити державі винесення вироку або державі виконання вироку своє бажання бути переданою відповідно до цього Договору.

3. Із запитом про передачу може звертатися держава винесення вироку або держава виконання вироку.

Підставою для розгляду питання про передачу засудженої особи державі, громадянином якої вона є, є направлена Центральному органу будь-якої зі Сторін заява засудженої особи або її законного представника або її близьких родичів. Однак, рішення щодо направлення запиту про передачу приймається Стороною, якій подано відповідну заяву.

1. Засуджену особу може бути передано згідно з цим Договором лише за таких умов:

a) особа має бути громадянином Держави виконання вироку;

b) вирок має набрати законної сили і бути остаточним;

c) в момент отримання запиту про передачу, строк покарання, який залишається відбувати, має становити щонайменше один рік;

d) засуджена особа має надати згоду на передачу;

e) дії або бездіяльність, за які було призначено покарання, є злочином відповідно до законодавства держави виконання вироку. У зв'язку з цим не враховуються відмінності в термінології, які не впливають на кваліфікацію злочину;

f) будь-яка шкода, завдана в результаті злочину, має бути відшкодована, а судові витрати сплачені;

g) держава винесення вироку і держава виконання вироку мають надати згоду на передачу.

2. Сторони можуть надати згоду на передачу, навіть якщо засудженій особі залишається відбувати строк менше одного року або якщо шкода, завдана в результаті злочину, відшкодована не в повному обсязі.

1. Сторони беруть на себе зобов'язання роз'яснювати засудженим особам та їхнім законним представникам можливість звертатися до компетентних органів будь-якої зі Сторін з проханням про передачу засудженої особи до держави, громадянином якої вона є, та правові наслідки такої передачі.

2. Засуджену особу або її законного представника інформують письмово про будь-які заходи, вжиті державою винесення вироку або державою виконання вироку, а також про будь-яке рішення, прийняте будь-якою з цих держав у зв'язку із запитом про передачу.

1. З метою розгляду питання про передачу держава винесення вироку надає державі виконання вироку такі інформацію та документи:

a) ім'я, дату і місце народження засудженої особи;

b) адресу засудженої особи, якщо така є, у державі виконання вироку;

c) тексти статей кримінального закону, на підставі яких особу було засуджено;

d) письмову заяву засудженої особи або у випадках, передбачених у статті 16 цього Договору, її законного представника про згоду на передачу;

e) засвідчену копію рішення, яке набрало законної сили, а в разі зміни покарання - остаточного рішення;

f) документ про тривалість відбутої частини строку покарання, включаючи інформацію про будь-який арешт або досудові заходи, дату закінчення покарання і будь-які інші обставини, що стосуються виконання покарання;

g) у разі необхідності будь-яку інформацію медичного або соціального характеру про засуджену особу, інформацію про поводження з нею у державі винесення вироку і будь-які рекомендації щодо поводження з нею у подальшому у державі виконання вироку;

h) відомості про будь-які відповідні збитки та їх відшкодування.

2. Держава виконання вироку надає державі винесення вироку такі Документи:

a) документ або відомості про те, що засуджена особа є громадянином цієї держави;

b) копію відповідного закону держави виконання вироку, яким встановлюється, що дії або бездіяльність, за які було призначено покарання в державі винесення вироку, є злочином відповідно до законодавства держави виконання вироку.

3. У разі необхідності Сторони можуть запитувати додаткову інформацію.

1. Держава винесення вироку забезпечує, щоб особа, яка дає згоду на передачу відповідно до підпункту "d" пункту 1 статті 5 або статті 16 цього Договору, робила це добровільно і з повним усвідомленням правових наслідків такої згоди.

2. Держава винесення вироку надає державі виконання вироку можливість перевірити за допомогою консула або іншої уповноваженої посадової особи держави виконання вироку, що згода надана згідно з умовами, викладеними в пункті 1 цієї статті.