Україна та Аргентинська Республіка (далі - Сторони),

бажаючи зробити співробітництво у боротьбі зі злочинністю між обома країнами більш ефективним шляхом укладення договору про видачу правопорушників,

домовилися про таке:

Сторони погоджуються видавати одна одній за запитом та за умови дотримання положень цього Договору будь-яку особу, яка розшукується в запитуючій Стороні для притягнення до кримінальної відповідальності за злочин, що тягне видачу, або для винесення чи виконання вироку у виді позбавлення волі у зв’язку з таким злочином.

1. Видача здійснюється за діяння, що становить злочин за законами запитуючої Сторони і запитуваної Сторони, який карається за законодавством обох Сторін покаранням у виді позбавлення волі на максимальний строк не менше двох років, незважаючи на його назву чи юридичну кваліфікацію.

2. Видача для виконання вироку, винесеного судами запитуючої Сторони, здійснюється у зв’язку зі злочинами, зазначеними у пункті 1 цієї статті, за умови, що тривалість покарання, що залишається відбути, становить не менше одного року.

3. Якщо видача особи запитується за вчинення злочину, пов’язаного з порушенням правил щодо ставок або тарифів, податків, митних зборів, валютного регулювання або будь-яких інших податкових положень, у видачі не може бути відмовлено на підставі того, що законодавство запитуваної Сторони не встановлює такий самий вид податку або мита чи не передбачає такого самого виду податку, мита чи валютного регулювання, як законодавство запитуючої Сторони.

4. Якщо запит про видачу стосується кількох окремих злочинів, кожен з яких карається за законодавством обох Сторін покаранням у виді позбавлення волі, але деякі з них не відповідають умові щодо тривалості покарання, що може бути призначене, запитувана Сторона також має право здійснити видачу за такі злочини.

Видача не здійснюється:

а) якщо злочин, у зв’язку з яким запитується видача, розглядається запитуваною Стороною за її законодавством як злочин політичного характеру. Для цілей цього Договору політичний злочин не включає:

і) злочин, що підпадає під дію будь-якого багатостороннього міжнародного договору, підписаного обома Сторонами, і який покладає на них зобов’язання видати або притягнути до відповідальності розшукувану особу;

іі) вбивство або замах на вбивство або напад на Главу Держави або Главу Уряду або члена його сім’ї;

ііі) терористичні акти, геноцид, воєнні злочини або злочини проти людяності;

b) якщо запитувана Сторона має вагомі підстави вважати, що запит зроблено з метою переслідування або покарання особи у зв’язку з расою, статтю, релігією, національністю, етнічним походженням, політичними переконаннями або, що у зв’язку з будь-якою з цих причин становище такої особи у суді може бути погіршене;

c) якщо злочин, у зв’язку з яким запитується видача, є злочином, передбаченим військовим законом, та не є злочином за загальним кримінальним законом;

d) якщо в запитуваній Стороні щодо особи винесено остаточний вирок у зв’язку зі злочином, за який запитується видача особи;

e) якщо розшукувана особа звільняється від притягнення до кримінальної відповідальності або покарання у зв’язку із закінченням строку давності за законодавством запитуючої Сторони.

1. Кожна Сторона має право відмовити у видачі своїх громадян.

2. Якщо видача не здійснюється, запитувана Сторона, якщо це вимагається запитуючою Стороною, передає справу своїм компетентним органам з метою вжиття заходів відносно особи відповідно до свого національного законодавства. З цією метою запитуюча Сторона надає запитуваній Стороні документи та докази, що стосуються справи.

У видачі може бути відмовлено:

а) якщо розшукувана особа притягається до відповідальності у запитуваній Стороні у зв’язку зі злочином або злочинами, за які запитується видача;

b) якщо злочин, у зв’язку з яким запитується видача, було вчинено за межами території будь-якої зі Сторін, і законодавство запитуваної Сторони не встановлює юрисдикції щодо такого злочину, вчиненого за межами її території, за подібних обставин;

c) якщо злочин, у зв’язку з яким запитується видача, розглядається за законодавством запитуваної Сторони як такий, що було вчинено повністю або частково в межах цієї Сторони або її юрисдикції;

d) якщо розшукувана особа постала перед судом та була виправдана або засуджена у третій державі за злочин або злочини, за які запитується видача;

e) якщо вирок у запитуючій Стороні, який є підставою для запиту про видачу, винесений заочно, і така Сторона не надає гарантій того, що справу буде відкрито для отримання свідчень засудженої особи, надання можливості такій особі захищатися та винесення нового вироку.

1. Запит про видачу складається у письмовій формі, належним чином підписується та скріплюється печаткою і передається дипломатичними каналами.

2. До запиту про видачу додаються:

а) оригінал або завірена копія ордера на арешт, виданого компетентним органом запитуючої Сторони, і, якщо запит стосується засудженої особи, оригінал або завірена копія вироку;

b) довідка з викладенням обставин злочину, в тому числі часу, місця, діяння, що становить злочин, та його наслідків;

c) текст відповідних положень законодавства, що регулює кримінальну юрисдикцію щодо злочинів і призначення покарання за злочин, та законодавства, яким встановлюється строк давності притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку;

d) якомога більш точний опис розшукуваної особи разом з будь-якою іншою інформацією, яка може допомогти встановити її особу, місцезнаходження та громадянство;

е) відомості щодо невідбутої частини покарання, що підлягає виконанню, якщо особа розшукується для відбування покарання у виді позбавлення волі.

3. Супровідні документи до запиту засвідчуються компетентним органом запитуючої Сторони та скріплюються його печаткою.

4. Якщо запитувана Сторона вважає, що інформації, наданої для цілей цього Договору, недостатньо для прийняття рішення за запитом, вона може запросити надання додаткової інформації у визначений нею строк.

1. У термінових випадках компетентні органи запитуючої Сторони можуть звернутися із запитом про тимчасовий арешт розшукуваної особи. Компетентні органи запитуваної Сторони вирішують це питання відповідно до законодавства запитуваної Сторони.

2. У запиті про тимчасовий арешт зазначається про наявність одного з документів, наведених у підпункті "а" пункту 2 статті 6, і про намір надіслати запит про видачу. В ньому також зазначається, за який злочин буде запитуватися видача, де і коли такий злочин було вчинено, а також надається опис розшукуваної особи.

3. Запит про тимчасовий арешт надсилається компетентним органам запитуваної Сторони через дипломатичні канали поштою або будь-якими іншими способами, які дозволяють отримати письмове підтвердження, або через Міжнародну організацію кримінальної поліції (ІНТЕРПОЛ). Запитуючу Сторону невідкладно інформують про результати розгляду її запиту.

4. Особу, заарештовану відповідно до вищевказаного запиту про тимчасовий арешт, звільняють, якщо після спливу 45 (сорока п'яти) днів з дня арешту запитуюча Сторона не передала органам запитуваної Сторони запит про видачу. Незважаючи на зазначене, запитуюча Сторона може з належно обґрунтованих підстав та до спливу строку, визначеного у цій статті, попросити про його продовження на 15 (п’ятнадцять) днів.

5. Звільнення не перешкоджає повторному арешту та видачі, якщо запит про видачу отримано згодом.

1. Особу, видану згідно з цим Договором, не може бути заарештовано, притягнуто до відповідальності або засуджено на території запитуючої Сторони за інші злочини, вчинені до дати фактичної передачі, і у зв’язку з якими не надавалася згода на видачу, крім таких випадків:

а) коли видана особа, маючи можливість залишити територію Сторони, якій таку особу було передано, добровільно залишилася на такій території більш ніж на 45 (сорок п’ять) днів після остаточного звільнення такої особи або, залишивши її, повернулася на таку територію;