1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Договір


ДОГОВІР
між Україною та Федеративною Республікою Бразилія про взаємну правову допомогу та правові відносини у цивільних справах
( Договір ратифіковано Законом № 452-IX від 14.01.2020 )
Україна та Федеративна Республіка Бразилія, які далі іменуються "Сторони",
сповнені бажання подальшого розвитку дружніх відносин та зміцнення міжнародного правового співробітництва у цивільних справах на основі принципів державного суверенітету, рівності прав та невтручання у внутрішні справи,
вирішили укласти цей Договір про міжнародне правове співробітництво у цивільних справах, домовившись про таке:
ГЛАВА І
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1
Сфера застосування
Сторони надають одна одній відповідно до цього Договору найширший обсяг міжнародного правового співробітництва у цивільних справах, що охоплює цивільні, комерційні та адміністративні справи, включаючи визнання та виконання судових рішень у таких справах, а також вироків у кримінальних справах в частині цивільного позову про відшкодування шкоди відповідно до їх національного законодавства.
Стаття 2
Предмети запитів про взаємну правову допомогу
1. Правова допомога згідно цього Договору включає:
a) вручення документів;
b) збирання і передачу доказів, включаючи проведення експертизи;
c) отримання заяв та показань;
d) отримання та виконання забезпечувальних заходів таких як постанови про арешт, конфіскацію та інші заходи, що стосуються майна та прав;
e) розподіл і повернення активів;
f) отримання інформації стосовно законодавства, правил, судових рішень та судової практики; і
g) надання будь-якого іншого виду міжнародної правової допомоги в цивільних справах, яка не заборонена законодавством Сторін.
Стаття 3
Доступ до правосуддя
1. Для захисту своїх прав, свобод та інтересів громадяни будь-якої зі Сторін та особи, що постійно проживають на її території, мають вільний доступ до правосуддя і такі самі права та обов'язки у провадженні на території іншої Сторони на тих самих умовах, як і громадяни цієї Сторони та особи, що постійно проживають на її території.
2. Громадяни та особи, що постійно проживають на території однієї Сторони, звільняються на території іншої Сторони від сплати судових витрат та внесення застави за подання позову, оскарження до судів або інших компетентних органів, їм надається безоплатна правова допомога на тих самих умовах і у тому самому обсязі, що і громадянам та особам, що постійно проживають на території цієї Сторони.
3. Коли особі надано право на одержання безоплатної правової допомоги на території однієї зі Сторін під час провадження, внаслідок якого постановлено рішення, ця особа має право без нової перевірки на таку саму безоплатну правову допомогу на території іншої Сторони з метою визнання або виконання цього рішення.
4. Положення цієї статті застосовуються так само і до юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства будь-якої зі Сторін.
Стаття 4
Центральні органи та порядок зносин
1. Запити про правову допомогу надсилаються через Центральні органи Сторін.
2. В Україні Центральним органом є Міністерство юстиції. У Федеративній Республіці Бразилія Центральним органом є Міністерство юстиції.
3. Будь-які зміни у призначенні Центрального органу однією Стороною негайно повідомляються через дипломатичні канали іншій Стороні.
4. Для цілей цього Договору Центральні органи зносяться між собою безпосередньо.
5. Запит про допомогу складається письмово. У термінових випадках Центральний орган запитуваної Сторони може прийняти запит в іншій формі, включаючи запити, подані електронними засобами зв'язку. У будь-якому такому винятковому випадку запит підтверджується наданням підписаного письмового примірника запиту якнайшвидше після цього, якщо тільки Центральний орган запитуваної Сторони не погодиться на інше.
Стаття 5
Мова
1. Запити про правову допомогу та супровідні документи складаються мовою запитуючої Сторони та супроводжуються перекладами на державну мову запитуваної Сторони, якщо Центральні органи не домовилися про інше у кожному окремому випадку.
2. Документи, отримані в результаті виконання запиту, можуть не перекладатися.
3. Для цілей цього Договору Центральні органи Сторін користуватимуться англійською мовою.
Стаття 6
Обмін інформацією
Центральні органи Сторін на запит на взаємній основі надають один одному інформацію про своє законодавство, судову практику та правозастосування в їхніх державах щодо правових питань, які складають предмет цього Договору. Переклад інформації на державну мову запитуючої Сторони не вимагається.
ГЛАВА II
ПРАВОВА ДОПОМОГА
Стаття 7
Зміст запитів
1. Запит про правову допомогу включає:
a) назву та адресу запитуючого органу;
b) назву справи і характер провадження, в якому запитується правова допомога, та імена сторін провадження;
c) детальний опис запитуваного заходу, інформації або доказу, які мають бути отримані;
d) мету запитуваного заходу;
e) за можливості, повний і чіткий опис особи, якої стосується запит, у тому числі його/її роль у провадженні, повне ім'я, адресу, дату та місце народження і, коли можливо, ім'я його або її батька та матері, номер паспорта фізичної особи або найменування та адресу юридичної особи, а також інші дані, необхідні для виконання запиту;
f) перелік запитань, які слід поставити в запитуваній Стороні, коли захід передбачає допит особи; та
g) будь-яку іншу необхідну інформацію для виконання запиту відповідно до характеру провадження.
2. Запит про вручення викликів до суду має бути переданий запитуваній Стороні принаймні за сто вісімдесят (180) днів до дата засідання.
3. Запит про правову допомогу та супровідні документи до нього мають бути підписані посадовою особою запитуючого органу із зазначенням місця і дати.
4. Якщо документи, отримані запитуваним органом, не підготовлені відповідно до попередніх пунктів цієї статті, запитувана Сторона просить запитуючу Сторону надати необхідну інформацію чи документи або негайно повертає пакет документів запитуючій Стороні для дооформлення.
Стаття 8
Відмова у наданні допомоги
1. Правова допомога не надається, якщо вважається, що надання такої правової допомоги призвело б до порушення суверенітету, безпеки або публічного порядку запитуваної Сторони. Запитуючій Стороні повідомляють про причини відмови у письмовій формі.
2. У виконанні запиту не може бути відмовлено тільки на тій підставі, що відповідно до її внутрішнього законодавства запитувана Сторона має і виключну юрисдикцію щодо предмету справи, або що її внутрішнім законодавством не передбачено право на позов щодо нього.
Стаття 9
Виконання запитів
1. Запит про правову допомогу виконується відповідно до законодавства запитуваної Сторони. Однак запитувана Сторона дотримується будь-якого спеціального способу чи процедури, які чітко вказані у запиті у тій мірі, в якій це не суперечить її законодавству або практиці.
2. Запити виконуються без зволікань.
3. Запитуючій Стороні на її запит повідомляється про час і місце проведення судового засідання з тією метою, щоб заінтересовані сторони та їхні представники, якщо такі є, могли бути присутні. Центральні органи обмінюються такими запитами та відповідями на них.
Стаття 10
Забезпечувальні заходи
На запит компетентного органу запитуючої Сторони забезпечувальні заходи вживаються, застосовуються та примусово виконуються в запитуваній Стороні в тій мірі, в якій це відповідає її законодавству, якщо вони підлягають примусовому виконанню в запитуючій Стороні, у відповідності з положеннями статей 8 та 9 цього Договору.
Стаття 11
Вручення документів
1. Запитувана Сторона вручає документи відповідно до свого чинного законодавства, якщо документи складені мовою запитуваної Сторони або супроводжені перекладом на неї.
2. Якщо документ не може бути вручено за адресою, зазначеною у запиті про вручення, запитувана Сторона вживає необхідних заходів для встановлення правильної адреси. Якщо правильну адресу встановити неможливо, запитувана Сторона інформує про це запитуючу Сторону та повертає їй документи.
3. Вручення документів підтверджується відповідно до правил, що діють на території запитуваної Сторони. Вручення підтверджується підписом особи, якій вручено документи. У підтвердженні повинні бути зазначені дата і місце вручення, а також ім'я особи, якій вручено документ.
Стаття 12
Виклик свідка або експерта за кордон
1. Свідок або експерт, який на виклик добровільно з'явився до компетентного органу запитуючої Сторони, не може на території цієї Сторони переслідуватися, затримуватися або бути покараним за кримінальне правопорушення, вчинене до прибуття на цю територію.
2. Свідок або експерт позбавляється цього імунітету, якщо він не залишив територію запитуючої Сторони протягом п'ятнадцяти (15) днів з моменту повідомлення запитуючою установою про те, що його присутність більше не є необхідною. Такий період не включає будь-який строк, протягом якого свідок або експерт не міг залишити територію запитуючої Сторони з незалежних від нього причин.
3. Свідки та експерти, які на запит з'явилися на території запитуючої Сторони, мають право отримати від запитуючої Сторони кошти та витрати, пов'язані з проїздом та перебуванням за кордоном.
4. До свідка або експерта, який не з'явився на виклик до компетентного органу запитуючої Сторони, відповідно до цього Договору не може бути застосовано будь-яке покарання або обмежувальний захід, навіть якщо виклик містить повідомлення про покарання за таку неявку.
Стаття 13
Відеоконференція
1. Запитуюча Сторона може звернутися із запитом про отримання заяв і показань та проведення інших процесуальних дій, які можуть бути узгоджені Центральними органами, шляхом відеоконференції.

................
Перейти до повного тексту