Кабінет Міністрів України та Уряд Словацької Республіки (далі - Сторони),

переконані у необхідності співробітництва між обома державами,

з метою надання взаємної добровільної допомоги у разі надзвичайних ситуацій,

усвідомлюючи, що ці ситуації можуть виникнути в будь-який час,

домовились про таке:

Ця Угода регулює умови співробітництва та добровільного надання допомоги у разі надзвичайних ситуацій на території держави іншої Сторони.

У цій Угоді використовуються терміни, що мають такі значення:

надзвичайна ситуація - стан, спричинений стихійним лихом, техногенною аварією або катастрофою, який загрожує життю, здоров'ю людей, майну або довкіллю;

Сторона, що запитує - Сторона, яка звертається за допомогою;

Сторона, що надає - Сторона, яка задовольнила прохання іншої Сторони і надає необхідну допомогу;

компетентний орган - орган Сторони, якому надані компетенції для управління і координації робіт, пов'язаних з реалізацією цієї Угоди;

військовий персонал - військовослужбовці військ цивільного захисту (оборони) держави однієї із Сторін;

оснащення - матеріали, технічні, транспортні засоби і спорядження груп з надання допомоги, предмети особистого вжитку членів груп з надання допомоги;

група з надання допомоги - група фахівців на чолі з керівником, у тому числі військовий персонал, призначена для надання допомоги та забезпечена необхідним оснащенням;

предмети допомоги - предмети, призначені для безкоштовного розподілу серед населення, яке потерпіло внаслідок надзвичайної ситуації на території держави Сторони, яка запитує, надані на її прохання.

1. Допомога надається на підставі звернення.

2. Органи (посадові особи), які можуть звертатись з проханням надати допомогу:

за Україну - Прем'єр-міністр України або Міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

за Словацьку Республіку - Голова Уряду Словацької Республіки або Міністр внутрішніх справ Словацької Республіки.

3. У запиті про надання допомоги зазначаються її форма і обсяг.

4. Компетентні органи обмінюються списками предметів допомоги, які може поставити Сторона, що надає.

5. Сторони негайно повідомляють одна одну по дипломатичних каналах про зміну компетентних органів.

1. Допомога надається шляхом направлення груп з надання допомоги, постачання предметів допомоги або в іншій формі.

2. Групи з надання допомоги можуть бути залучені для виконання рятувальних робіт, робіт з локалізації та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Матеріальне і технічне забезпечення груп з надання допомоги повинно бути достатнім для проведення автономних дій на місці протягом 72 годин. У подальшому або за умови вичерпання матеріальних і технічних засобів, необхідних для проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, ці групи забезпечує Сторона, що запитує.

Сторони відповідно до їх законодавства здійснюють співробітництво на основі принципів рівноправності та взаємної вигоди за такими напрямами:

1) зменшення наслідків надзвичайних ситуацій шляхом обміну інформацією науково-технічного характеру, спільних переговорів, семінарів, співробітництва в дослідницьких програмах, підготовки фахівців на спеціальних курсах, особливо в галузі цивільного захисту. Положення цієї Угоди поширюються також на спільні навчання;

2) розроблення спільної системи заходів, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям і ліквідацію їхніх наслідків;

3) обмін інформацією:

а) про можливе або фактичне виникнення надзвичайної ситуації, яка може мати наслідки на території держави іншої Сторони;

б) про допомогу з боку міжнародних організацій;

в) про аналіз імовірностей виникнення надзвичайних ситуацій;

4) обмін фахівцями і науковцями;

5) обмін технологіями;

6) підготовка публікацій, лекцій і тематичних досліджень;

7) підготовка фахівців;

8) в іншій діяльності, пов'язаній з надзвичайними ситуаціями на основі згоди компетентних органів Сторін.

1. Компетентними органами, визначеними для управління та координації робіт, пов'язаних з реалізацією цієї Угоди, є:

в Україні:

Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

в Словацькій Республіці:

Міністерство внутрішніх справ Словацької Республіки.

2. Органи (посадові особи), зазначені в пункті 2 статті 3 можуть уповноважити інші органи просити про надання допомоги та приймати прохання про надання допомоги.

3. Керівництво всіма роботами, які виконуються на території держави Сторони, що запитує, здійснюється компетентним органом цієї Сторони.

4. Накази групам з надання допомоги Сторони, що надає, адресуються виключно керівникам цих груп, які визначають спосіб їх виконання.

5. Компетентний орган Сторони, яка запитує, забезпечує групи з надання допомоги охороною, безоплатною медичною допомогою і організовує необхідну взаємодію.

1. Групи з надання допомоги перетинають спільний державний кордон у пунктах пропуску, визначених Угодою між Урядом України і Урядом Словацької Республіки про пункти пропуску через спільний державний кордон від 15 червня 1995 р. У виняткових випадках за узгодженням з прикордонними службами держав сторін перетин державного кордону може бути здійснено поза пунктами пропуску.

2. Транспортування груп з надання допомоги, їхнього оснащення і предметів допомоги може здійснюватися автомобільним, залізничним, повітряним та водним транспортом.

3. Пропуск через спільний державний кордон членів груп з надання допомоги здійснюється за паспортами або документами, що їх замінюють, та списками, підписаними уповноваженими особами компетентних органів. Пропуск через спільний державний кордон військовослужбовців строкової служби, які входять до складу військового персоналу, здійснюється за документами, що посвідчують особу, та списками, які надаються керівниками груп з надання допомоги, підписаними командирами військових частин і скріпленими гербовими печатками. Члени груп з надання допомоги під час надання допомоги можуть перебувати на території держави іншої договірної Сторони без віз та дозволів на перебування.

4. Члени груп з надання допомоги мають право носити уніформу на території держави Сторони, яка запитує, якщо це є їх звичайним оснащенням.

5. Положення, про які йдеться в пунктах 1-3, стосуються і осіб, які у разі виникнення надзвичайної ситуації повинні бути евакуйовані.

6. На членів груп з надання допомоги протягом усього періоду їхнього перебування на території держави Сторони, яка запитує, поширюється її внутрішнє законодавство. Якщо до складу групи для надання допомоги входить і військовий персонал, то протягом його перебування на території держави Сторони, яка запитує, поширюється також законодавство держави Сторони, яка надає, яким регулюється статус військовослужбовця.