Державна авіаційна служба України (Державіаслужба), юридично призначена в якості Уповноваженого органу з питань цивільної авіації в Україні, та Генеральний директорат цивільної авіації (DGCA), юридично призначений в якості Уповноваженого органу цивільної авіації в Турецькій Республіці, зазначені в цьому документі, далі "Сторони":

- з урахуванням Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, підписану в м. Чикаго 7 грудня 1944 року, сторонами якої є Україна і Турецька Республіка;

- прагнучи підвищити безпеку польотів і якість навколишнього природного середовища;

- відзначаючи спільні проблеми безпечної експлуатації повітряних суден цивільної авіації;

- визнаючи зростаючу тенденцію до міжнародної кооперації у проектуванні, виробництві та взаємному використанню виробів цивільної авіаційної техніки;

- прагнучи до розширення співпраці і підвищення ефективності в питаннях, що стосуються безпеки польотів повітряних суден цивільної авіації, на основі рівності, взаємності і взаємної вигоди, як описано нижче, і в межах чинного законодавства кожної Сторони;

- з урахуванням можливого скорочення економічного тягаря, що накладається на авіаційну галузь шляхом надлишкових технічних перевірок, оцінок і випробувань; а також

- визнаючи взаємну вигоду від процедур взаємного визнання схвалень льотної придатності, екологічних схвалень або випробувань, контролю і схвалень льотних тренажерів, схвалень організацій з технічного обслуговування повітряних суден, схвалень персоналу з технічного обслуговування та схвалень льотного персоналу;

досягли наступного порозуміння:

Для цілей цього Меморандуму про взаєморозуміння (далі - Меморандум) Сторони домовилися:

1. сприяти визнанню кожною Стороною схвалень льотної придатності і екологічних схвалень та випробувань виробів цивільної авіаційної техніки, для яких Сторона-експортер є первинним Уповноваженим органом цивільної авіації стосовно організації, відповідальної за типову конструкцію;

2. сприяти визнанню кожною Стороною офіційних схвалень і контролю іншої Сторони щодо виробничих потужностей та/або технічного обслуговування, змін та/або модифікації повітряних суден;

3. сприяти визнанню кожною Стороною погодження та контролю іншої Сторони щодо закладів з навчання персоналу з технічного обслуговування повітряних суден та свідоцтв такого персоналу;

4. забезпечувати співпрацю і допомогу в області первинної льотної придатності і підтримання льотної придатності виробів цивільної авіаційної техніки, які знаходяться в експлуатації, в тому числі для виконання, за запитом, діяльності від імені одна одної;

5. забезпечувати співпрацю, допомогу і обмін інформацією та даними щодо авіаційних технічних напрямків, що становлять спільний інтерес, а також забезпечувати встановлення засобів передачі для обміну інформацією в міру необхідності;

6. забезпечувати ознайомлення з організаційними структурами, статутами, правилами, методами і процедурами одна одної;

7. забезпечувати обмін візитами між фахівцями цивільної авіації та делегаціями та участь в семінарах цивільної авіації, а також у роботі в галузі цивільної авіації іншої Сторони;

8. забезпечувати спеціальні заходи для підготовки та іншу технічну допомогу в галузі цивільної авіації; а також

9. забезпечувати інші форми співпраці в сфері безпеки цивільної авіації за взаємною згодою.

У цьому Меморандумі використовуються наступні визначення термінів:

1. Льотний персонал означає пілоти, бортінженери, бортрадисти, штурмани та бортпровідники.

2. Схвалення льотної придатності означає надання сертифікату льотної придатності, схвалення або визнання, що прийнятно, на основі висновку про те, що типова конструкція або зміна типової конструкції виробу цивільної авіаційної техніки відповідає стандартам, погодженим між Сторонами, або висновку про те, що виріб цивільної авіаційної техніки відповідає схваленій типовій конструкції що, як було встановлено, відповідає цим стандартам і знаходиться в стані, придатному для безпечної експлуатації.

3. Критерії льотної придатності означають всі критерії, що регулюють конструкцію, характеристики, матеріали, якість виготовлення, виробництво або модифікацію виробів цивільної авіаційної техніки відповідно до приписів Сторони-імпортеру, з тим щоб вона могла визначити, що конструкція, виробництво і стан цих виробів цивільної авіаційної техніки відповідають законам, правилам, стандартам і вимогам льотної придатності Сторони-імпортеру. Це включає вимоги до льотної придатності, їх тлумачення і методи визначення відповідності.

4. Заявник означає будь-яку фізичну чи юридичну особу, яка звертається до Державіаслужби або DGCA за отриманням відповідного схвалення або за наданням послуги.

5. Виріб цивільної авіаційної техніки означає будь-яке повітряне судно цивільної авіації, авіаційний двигун або повітряний гвинт; збиральну одиницю, обладнання, матеріал, частину або компонент, які повинні бути встановлені на них, нові або які були в експлуатації.

6. Пов’язані з конструкцією експлуатаційні вимоги означають експлуатаційні або екологічні вимоги, що визначають конструктивні особливості або пов’язані з експлуатацією конструктивні параметри цього виробу цивільної авіаційної техніки, які роблять його придатним для конкретного виду експлуатації в Україні або в Турецькій Республіці.

7. Екологічне схвалення означає висновок про те, що виріб цивільної авіаційної техніки відповідає стандартам, що застосовуються кожною Стороною щодо авіаційного шуму та/або емісії авіаційних двигунів.

8. Екологічні критерії означають всі критерії, що регулюють конструкцію, характеристики, матеріали, якість виготовлення, виробництво або модифікацію виробів цивільної авіаційної техніки, відповідно до приписів Сторони-імпортеру, з тим щоб вона могла визначити, що вироби цивільної авіаційної техніки відповідають законодавству, стандартам і вимогам держави Сторони-імпортеру щодо зменшення авіаційного шуму та зменшення емісії авіаційних двигунів. Це включає екологічні вимоги, їх тлумачення та методи визначення відповідності.