Уряд України і Уряд Турецької Республіки,

бажаючи укласти Протокол про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Турецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно, вчиненої 27 листопада 1996 року у м. Анкара, (далі - Угода),

домовилися про таке:

Пункт 3 статті 2 "Податки, на які поширюється Угода" Угоди викласти в такій редакції:

"3. Податками, на які поширюється ця Угода, зокрема, є:

a) у випадку України:

(i) податок на прибуток підприємств; і

(ii) податок на доходи фізичних осіб;

(надалі "український податок").

b) у випадку Туреччини:

i) податок на доходи; та

ii) корпоративний податок;

(надалі "турецький податок").".

Пункт 2 статті 3 "Загальні визначення" Угоди викласти в такій редакції:

"2. При застосуванні цієї Угоди у будь-який час Договірною Державою, будь-який термін, не визначений у ній, якщо з контексту не випливає інше, має те значення, яке йому надається на той час законодавством цієї Держави щодо податків, на які поширюється Угода, будь-яке значення відповідно до діючого податкового законодавства цієї Держави має перевагу над значенням, яке надається цьому терміну відповідно до інших законів цієї Держави".

Пункт 1 статі 4 "Резидент" Угоди викласти у такій редакції:

"1. Для цілей цієї Угоди термін "резидент Договірної Держави" означає будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місцеперебування, зареєстрованого офісу, місця реєстрації, місця управління або іншого аналогічного критерію, а також включає цю Державу та будь-яку її адміністративно-територіальну одиницю або місцевий орган влади. Однак цей термін не включає особу, яка підлягає оподаткуванню у цій Державі, лише стосовно доходів або приросту вартості майна з джерел у цій Державі.".

Пункт 2 статті 8 "Міжнародні перевезення" Угоди викласти в такій редакції:

"2. Для цілей цієї статті прибутки від експлуатації морських, річкових, повітряних суден або дорожніх транспортних засобів у міжнародних перевезеннях включають прибутки від використання, утримання або здавання в оренду контейнерів (включаючи трейлери і супутнє устаткування для транспортування контейнерів), використовуваних для транспортування товарів чи виробів, де така оренда, таке використання або утримання, залежно від випадку, є побічними стосовно експлуатації морських, річкових, повітряних суден або дорожніх транспортних засобів у міжнародних перевезеннях ".

Пункт 2 статті 10 "Дивіденди" Угоди викласти в такій редакції:

"2. Однак дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, можуть також оподатковуватись у цій Державі відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо бенефіціарний власник дивідендів є резидентом іншої Договірної Держави, то податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

а) 10 відсотків від загальної суми дивідендів, якщо бенефіціарним власником дивідендів є компанія (інша ніж партнерство), яка безпосередньо або опосередковано володіє принаймні 25 відсотками капіталу компанії, яка сплачує дивіденди;

в) 15 відсотків від загальної суми дивідендів в усіх інших випадках".

1. Пункт 1 статті 11 "Проценти" Угоди викласти в такій редакції:

"1. Проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі.".

2. Пункт 2 статті 11 "Проценти" Угоди викласти в такій редакції:

"2. Однак проценти, які виникають у Договірній Державі, можуть також оподатковуватись у цій Державі відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо бенефіціарний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 відсотків від загальної суми процентів.".

3. Пункт 3 статті 11 "Проценти" Угоди викласти в такій редакції:

"3. Незважаючи на положення пункту 2 цієї статті, проценти, про які йдеться у пункті 1, оподатковуються тільки у Договірній Державі, резидентом якої є бенефіціарний власник, якщо проценти сплачуються:

a) цій Державі, її адміністративно-територіальній одиниці або місцевому органу влади або центральному банку;

b) Державою, в якій виникають проценти, або адміністративно-територіальною одиницею, або місцевим органом влади; а

c) стосовно позички, боргової вимоги чи кредиту, які належать, зроблені, надані, гарантовані або застраховані цією Державою або її адміністративно-територіальною одиницею або місцевим органом влади".

1. Пункт 1 статті 12 "Роялті" Угоди викласти в такій редакції:

"1. Роялті, які виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі.".

2. Пункт 2 статті 12 "Роялті" Угоди викласти в такій редакції:

"2. Однак роялті, що виникають у Договірній Державі, можуть також оподатковуватись у цій Державі відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо бенефіціарний власник роялті є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 відсотків від загальної суми роялті.".

Пункт 3 статті 15 "Залежні особисті послуги" Угоди викласти в такій редакції:

"3. Незалежно від положень пунктів 1 і 2, платня та інша винагорода, одержувані резидентом Договірної Держави за роботу, що здійснюється в іншій Договірній Державі, не оподатковуються в цій іншій Договірній Державі, якщо вона виконується особами:

a) у зв'язку з будівельними майданчиками, спорудами, монтажними або складальними об'єктами відповідно до підпункту 3 статті 5 цієї Угоди;

b) у зв'язку з роботою, що здійснюється на борту морського, річкового, повітряного судна або дорожнього транспортного засобу, які експлуатуються в міжнародних перевезеннях підприємством Договірної Держави, резидентом якої є це підприємство.".

Статтю 26 "Обмін інформацією" Угоди викласти в такій редакції:

"Стаття 26

Обмін інформацією

1. Компетентні органи Договірних Держав обмінюються інформацією, яка є очікувано значимою для виконання положень цієї Угоди або адміністрування чи виконання національних законів, що стосуються податків будь-якого виду та визначення, які стягуються від імені Договірних Держав або їхніх адміністративно-територіальних одиниць, або місцевих органів влади тією мірою, якою оподаткування, згідно з такими законами, не суперечить цій Угоді. Обмін інформацією не обмежується статтями 1 та 2.

2. Будь-яка інформація, одержана Договірною Державою відповідно до пункту 1, вважається конфіденційною так само, як і інформація, одержана відповідно до національного законодавства цієї Договірної Держави, вона може розкриватися тільки особам або органам влади (у тому числі судам і адміністративним органам), які займаються нарахуванням або збором, примусовим стягненням податків, зазначених у пункті 1, або судовим розслідуванням, або розглядом апеляцій стосовно таких податків, або наглядом за вищенаведеним. Такі особи або органи використовують інформацію тільки з цією метою. Вони можуть розкривати інформацію під час відкритого судового засідання або в тексті судових рішень. Незважаючи на вищевикладене, інформація, отримана Договірною Державою, може використовуватись для інших цілей, якщо така інформація може використовуватися для таких інших цілей відповідно до законодавств обох Держав, і якщо компетентний орган Держави, яка надає інформацію, дав дозвіл на таке використання.