29 вересня 2016 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Ханлар Гаджиєв (<…>), Голова,

Фаріс Вегабовіч (<…>),

Карло Ранцоні (<…>), судді,

а також Хасан Бакірчі (<…>), заступник Секретаря секції,

беручи до уваги заяви, подані у різні дати, зазначені в таблиці у додатку,

з огляду на декларації про прийняття умов дружнього врегулювання у справах,

після обговорення постановляє таке рішення:

Перелік заявників наведено в таблиці у додатку.

Про скарги заявників за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції на надмірну тривалість кримінальних проваджень і відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

Суд отримав декларації щодо дружнього врегулювання спору, відповідно до яких заявники погодились відмовитись від будь-яких подальших скарг проти України щодо фактів, викладених у цих заявах, в обмін на зобов’язання Уряду сплатити їм суми, вказані в таблиці, що додається. Ці суми будуть конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу та виплачені протягом тримісячного строку від дати отримання повідомлення про ухвалення рішення Судом. У випадку несплати цих сум упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов’язується сплатити пеню у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти, що нараховуватиметься з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку.

Виплата зазначених сум становитиме остаточне вирішення справ.

Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх одночасно в одному рішенні.