Кабінет Міністрів України та Уряд Республіки Польща (далі - Сторони),

прагнучи інтенсифікувати свої стратегічно важливі двосторонні відносини,

визнаючи необхідність зробити свій внесок у постійне зміцнення миру та взаємної довіри у світі,

усвідомлюючи важливість співпраці у сфері оборони,

діючи відповідно до своїх національних законодавств та норм міжнародного права,

відповідно до своїх міжнародних політичних зобов'язань,

беручи до уваги застосування права Європейського Союзу Республікою Польща,

особливо з урахуванням:

Статуту Організації Об'єднаних Націй та Статуту Міжнародного Суду, вчинених в місті Сан-Франциско 26 червня 1945 року;

Віденської конвенції про право міжнародних договорів, вчиненої в місті Відні 23 травня 1969 року;

Договору між Україною і Республікою Польща про добросусідство, дружні відносини і співробітництво, підписаного в місті Варшаві 18 травня 1992 року;

Угоди між Державами-учасницями Північноатлантичного Договору та іншими державами, які беруть участь у програмі "Партнерство заради миру", щодо статусу їхніх збройних сил, Додаткового протоколу до цієї Угоди, підписаного у місті Брюсселі 19 червня 1995 року;

Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про додаткові заходи зміцнення довіри та безпеки , підписаної в місті Варшаві 16 квітня 2004 року;

Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Польща про взаємні поставки озброєння, військової техніки та надання послуг у військово-технічній галузі, підписаної в місті Києві 10 жовтня 1996 року,

домовилися про таке:

1. Ця Генеральна угода створює правові основи та рамки для співпраці Сторін у сфері оборони.

2. Уповноваженими державними органами, які насамперед відповідають за застосування цієї Генеральної угоди, є:

1) Міністерство оборони, Міністерство економічного розвитку і торгівлі - від України;

2) Міністр національної оборони та міністр, відповідальний за економічні відносини - від Республіки Польща.

3. Інші уповноважені державні органи, не зазначені у пункті 2 цієї статті, можуть залучатися до виконання Генеральної угоди, відповідно до національного законодавства Сторін.

У цій Генеральній угоді терміни:

1) "Сторона, що відряджає" означає Сторону, яка направляє свій військовий та цивільний персонал на територію Сторони, що приймає, відповідно до цієї Генеральної угоди;

2) "Сторона, що приймає" означає Сторону, яка приймає військовий та цивільний персонал Сторони, що відряджає, на своїй території відповідно до цієї Генеральної угоди.

Співробітництво Сторін у сфері оборони здійснюється за такими напрямами:

1) військовий зв'язок та інформаційні системи;

2) проведення науково-дослідних робіт для потреб збройних сил;

3) оборонна політика та планування;

4) логістичне забезпечення збройних сил;

5) військове транспортування;

6) проведення військових інженерно-технічних робіт;

7) військова інфраструктура;

8) військова стандартизація, контроль якості та кодифікація;

9) розробка, модернізація, виготовлення та поставки оборонного обладнання, співробітництво у сфері оборонної промисловості;

10) військова преса та зв'язки з громадськістю;

11) військові інформаційно-психологічні операції;

12) військова соціальна політика;

13) військова історія та військові музеї;

14) військова підготовка;

15) військова освіта;

16) правове забезпечення діяльності збройних сил;

17) дотримання прав людини під час проходження військової служби;

18) контроль над озброєннями та заходи зміцнення довіри і безпеки;

19) військова медицина та медична підтримка;

20) захист від зброї масового ураження;

21) захист навколишнього середовища у зв'язку із забрудненням у результаті військових операцій;

22) операції з підтримання миру та безпеки;

23) правоохоронні органи у складі збройних сил;

24) операції сил спеціального призначення.

Співробітництво Сторін у сфері оборони здійснюється у таких формах:

1) обмін інформацією, документацією та матеріалами;

2) демонстрація озброєння та військового обладнання;

3) спільні технічні програми щодо розробки озброєння та військової техніки;

4) спільні військові наукові програми;

5) двосторонні та багатосторонні військові навчання;

6) військові культурні заходи та спортивні змагання;

7) курси, конференції, навчання, стажування, тренування та симпозіуми, організовані військовими навчальними закладами та вищими військовими навчальними закладами;

8) підготовка юрисконсультів із застосування та дотримання норм міжнародного гуманітарного права, правил застосування сили під час збройних конфліктів, антитерористичних операцій, операцій з підтримання миру та безпеки;

9) безоплатна передача та дарування озброєння, товарів подвійного використання та небойового військового майна;

10) обмін експозиціями військових музеїв;

11) офіційні та робочі візити делегацій;

12) візити військової авіації та військових кораблів.

1. Основний обмін інформацією підтримується між:

1) Аташе з питань оборони при Посольстві України в Республіці Польща, Військовим аташе, Військово-морським аташе, Військово-повітряним аташе та структурними підрозділами Міністерства національної оборони або Збройних сил Республіки Польща;

2) Аташе з питань оборони при Посольстві Республіки Польща у Києві, Військовим аташе, Військово-морським аташе, Військово-повітряним аташе та структурними підрозділами Міністерства оборони або Збройних сил України.

2. Положення пункту 1 цієї статті не виключають додаткового обміну інформацією на експертному рівні між зацікавленими структурними підрозділами.