16 березня 2017 року Європейський суд з прав людини (четверта секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Вінсент А. Де Гаетано (<…>), Голова,

Егідіюс Кюріс (<…>),

Габріеле Куцско-Штадльмайєр (<…>), судді,

а також Карен Рейд (<…>), Секретар секції,

беручи до уваги заяву, подану у дату, зазначену в таблиці у додатку,

з огляду на декларації про прийняття умов дружнього врегулювання у справі,

після обговорення постановляє таке рішення:

Відомості щодо заявника наведено в таблиці у додатку.

Про скарги заявника за пунктом 1 статті 6 та статті 13 Конвенції на надмірну тривалість кримінального провадження та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту було повідомлено Уряд України (далі - Уряд). Уряд також було повідомлено про інші скарги щодо тих самих фактів, але за іншими положеннями Конвенції.

Суд отримав декларації щодо дружнього врегулювання спору, відповідно до яких заявник погодився відмовитись від будь-яких подальших скарг проти України щодо фактів, викладених у цій заяві, в обмін на зобов’язання Уряду сплатити йому суму, вказану в таблиці, що додається. Ця сума буде конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу та виплачена протягом тримісячного строку від дати отримання повідомлення про ухвалення рішення Судом. У випадку несплати цієї суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов’язується сплатити пеню у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти, що нараховуватиметься з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку.

Виплата зазначеної суми становитиме остаточне вирішення справи.