3 березня 2016 року Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Андре Потоцький (<…>), Голова,

Ганна Юдківська (<…>),

Сіофра О'Лірі (<…>), судді,

а також Хасан Бакірчі (<…>), в. о. заступника Секретаря секції,

беручи до уваги заяви, подані у різні дати, зазначені в таблиці у додатку,

з огляду на декларації щодо вилучення Судом заяв з реєстру справ, подані Урядом держави-відповідача, та відповіді заявників на ці декларації,

після обговорення постановляє таке рішення:

Перелік заявників наведено в таблиці у додатку.

Про скарги заявників за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції на надмірну тривалість цивільних проваджень у їхніх справах та відсутність в національному законодавстві будь-яких ефективних засобів юридичного захисту було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).

Після невдалих спроб досягти дружнього врегулювання Уряд повідомив Суд про декларації з метою врегулювання питань, порушених цими скаргами. У зв'язку з цим Уряд просив Суд вилучити заяви з реєстру справ.

Уряд визнав надмірну тривалість цивільних проваджень та відсутність в національному законодавстві будь-яких ефективних засобів захисту. Він пропонував сплатити заявникам суми, вказані у таблиці, що додається, та просив Суд вилучити заяви з реєстру справ відповідно до підпункту "с" пункту 1 статті 37 Конвенції . Ці суми будуть конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу і виплачені протягом тримісячного строку від дати повідомлення про рішення Суду. У випадку несплати цих сум протягом зазначеного тримісячного строку Уряд зобов'язався сплатити пеню за період з моменту спливу тримісячного строку і до моменту остаточного розрахунку у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в цей період, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

Виплати становитимуть остаточне вирішення справ.

Заявники повідомили Суд про їхню згоду з умовами декларацій.

Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх одночасно в одному рішенні.