Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі "Шульга проти України"

Європейський суд з прав людини (п'ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Ангеліка Нуссбергер (<…>), Голова,

Боштьян М. Зупанчіч (<…>),

Вінсент А. Де Гаетано (<…>), судді,

та Мілан Блашко (<…>), заступник Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 20 жовтня 2015 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

1. Справу було розпочато за заявою (№ 40298/06), яку 29 вересня 2006 року подав до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) громадянин України п. Петро Григорович Шульга (далі - заявник).

2. Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений, на останніх етапах провадження - п. Борис Бабін з Міністерства юстиції України.

3. 20 березня 2013 року про заяву було повідомлено Уряд.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Заявник народився у 1952 році і проживає у селі Байбузи Черкаської області.

А. Провадження у зв'язку із загибеллю дружини заявника у дорожньо-транспортній пригоді (далі - ДТП)

5. 26 вересня 2003 року близько 20 год. дружину заявника, яка їхала на велосипеді, було збито автомобілем, від чого вона померла на місці.

6. Того ж дня міліцією у присутності двох понятих, В. і М. (обидва є жителями с. Байбузи, які прибули на місце пригоди після ДТП), було оглянуто місце дорожньо-транспортної пригоди та складено схему місця ДТП. Було допитано водія автомобіля П. Він засвідчив, що був тимчасово засліплений фарами дальнього світла зустрічного автомобіля. Після цього він побачив у 7-8 метрах попереду свого автомобіля особу, яка їхала на велосипеді. Він не гальмував, і його автомобіль зіткнувся з велосипедом. Подібні покази було надано пасажиркою автомобіля С. Водій також пройшов огляд для встановлення факту вживання ним психоактивної речовини та стану сп'яніння.

7. 27 вересня 2003 року судово-медичний експерт дійшов висновку що смерть дружини заявника настала внаслідок черепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток основи черепа.

1. Кримінальне провадження

8. 29 вересня 2003 року Черкаським районним відділом УМВС України в Черкаській області (далі - Черкаський райвідділ міліції) за фактом ДТП було порушено кримінальну справу за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України у зв'язку зі стверджуваним порушенням правил дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої. Того ж дня слідчий передав начальнику Черкаського райвідділу міліції доручення з проханням надати вказівку встановити можливих свідків ДТП.

9. Наступного дня заявника було визнано потерпілим у цій кримінальній справі.

10. 7 жовтня 2003 року працівник міліції повідомив начальника Черкаського райвідділу міліції про неможливість встановлення очевидців ДТП.

11. 17 жовтня 2003 року було проведено відтворення обстановки і обставин події та винесено постанову про призначення автотехнічної експертизи. Експерт мав встановити взаємне розташування автомобіля і велосипеда у момент зіткнення, чи була у водія технічна можливість уникнути зіткнення та чи порушували водій автомобіля і велосипедист правила дорожнього руху.

12. 27 жовтня 2003 року заявник подав цивільний позов у кримінальній справі.

13. 18 листопада 2003 року експерт дійшов висновку, що дружина заявника порушила правила дорожнього руху при керуванні велосипедом, оскільки на велосипеді не було встановлено фар і світлоповертачів, та що водій не мав технічної можливості уникнути зіткнення.

14. 26 листопада 2003 року кримінальну справу було закрито за відсутністю в діях водія складу злочину.

15. 6 лютого 2004 року прокуратура Черкаського району Черкаської області (далі - прокуратура Черкаського району) скасувала згадану постанову та повернула справу на додаткове розслідування. Прокурор надав вказівки начальнику слідчого відділу, у провадженні якого знаходилась справа, провести низку додаткових слідчих дій. Серед іншого було зазначено, що допит П. та С. був поверховий, не було з'ясовано низку деталей, свідки ДТП належним чином не розшукувалися, а відтворення обстановки і обставин події проведено неналежним чином У схемі ДТП були суттєві виправлення, а у матеріалах справи містилися суперечливі докази. Було також зазначено, що "висновки експерта побудовані фактично на показах П. і С". Відповідно, необхідно було провести ще одну судово-автотехнічну експертизу та надати експертові об'єктивні дані. Було також зазначено, що слідчий повинен перевірити факти та обставини, вказані заявником у його скаргах

16. Листом від 22 березня 2004 року прокуратура Черкаського району у відповідь на скаргу заявника до Генеральної прокуратури України повідомила, розслідування справи дійсно було тривалим та що стосовно двох слідчих порушено дисциплінарне провадження. Районний прокурор надав вказівки прискорити провадження у справі.

17. У червні 2004 року П. і С. знову було допитано, а у липні 2004 року було допитано ще декількох свідків (М., В. та осіб, які зупинилися на місці ДТП після події). 29 вересня 2004 року було проведено відтворення обстановки і обставин події. Було встановлено, що після проїзду автомобіля, який рухався назустріч, велосипед потрапив у поле зору водія автомобіля, і на той момент відстань до велосипеда становила 20 метрів.

18. 5 травня 2005 року було винесено постанову про призначення судово-автотехнічної експертизи. Експерту були поставлені, зокрема, такі запитання: як повинен був діяти водій за обставин, що склались, і чи була у нього можливість уникнути зіткнення. 19 липня 2005 року експерт дійшов висновку, що у П. не було технічної можливості уникнути зіткнення. Обганяти велосипедиста було небезпечно, "оскільки наїзд відбувся під час зустрічного роз'їзду водія П. з зустрічним автомобілем". Експерт зазначив, що згідно з обставинами події, викладеними слідчим, водій автомобіля не порушував правил безпеки дорожнього руху, що могло спричинити ДТП. Експерт також окремо зазначив, що відтворення обстановки і обставин події 29 вересня 2004 року було проведено з порушенням встановленого порядку.

19. 1 листопада 2005 року кримінальну справу було закрито за відсутністю в діях водія складу злочину.

20. Листом від 3 листопада 2005 року Управління МВС України у Черкаській області повідомило заявника, зокрема, що слідчого К., у провадженні якого знаходилась справа, було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з затягуванням провадження у справі.

21. 23 листопада 2005 року постанову від 1 листопада 2005 року було скасовано прокуратурою Черкаського району, а справу повернуто на додаткове розслідування У постанові зазначалося про необхідність допиту інших свідків допиту працівника міліції щодо виправлень у схемі ДТП, про проведення, за необхідності, відтворення обстановки і обставин події, проте за участю спеціаліста з безпеки дорожнього руху.

22. 26 грудня 2005 року провадження було зупинено у зв'язку з тим, що "довести вину особи, що вчинила наїзд на дружину заявника, неможливо". Проте листом від 7 березня 2007 року прокуратура Черкаської області повідомила заявника що судово-автотехнічна експертиза у його справі ще проводиться.

23. У серпні 2008 року справу було передано іншому слідчому. 9 серпня 2008 року було винесено постанову, схожу за змістом на постанову від 26 грудня 2005 року.

24. 24 червня 2009 року постанову від 9 серпня 2008 року було скасовано прокуратурою Черкаського району і зазначено, зокрема, про необхідність допиту низки свідків проведення відтворення обстановки і обставин події та допиту працівників міліції з приводу виправлень у схемі ДТП.

25. Проте наступного дня слідчий УМВС України в Черкаській області знову закрив кримінальну справу у зв'язку з відсутністю у діях водія складу злочину.

26. 15 червня 2011 року цю постанову було скасовано прокуратурою Черкаського району, а справу направлено на додаткове розслідування У постанові було зазначено про необхідність виконання вказівок прокуратури від 23 листопада 2005 року та 24 червня 2009 року.

27. 8 серпня 2011 року було призначено судово-автотехнічну експертизу.

28. 25 червня 2012 року експерт дійшов висновку про неможливість надання відповідей на запитання щодо існування у П. можливості уникнути зіткнення, а також про те, чи порушив П. правила дорожнього руху, спричинивши тим самим ДТП. Експерт зазначив, що відтворення обстановки і обставин події 29 вересня 2004 року було проведено з порушенням методичних рекомендацій, а тому отримані дані не можуть бути використані для експертного висновку. Проте експерт зазначив, що дружина заявника порушила правила дорожнього руху, оскільки не мали фар на своєму велосипеді, що спричинило зіткнення.

29. 29 червня 2012 року слідчий, посилаючись на зазначений вище висновок експерта, закрив кримінальну справу.

2. Цивільне провадження

30. 10 серпня і 22 вересня 2004 року заявник подав до П. два позови про відшкодування шкоди. 14 вересня і 28 жовтня 2004 року Черкаський районний суд Черкаської області залишив позовні заяви заявника без розгляду у зв'язку з тим, що він не усунув недоліків. Заявник ці ухвали суду не оскаржував і не подавав нових позовів, які б відповідали процесуальним вимогам.

В. Участь заявника у місцевих виборах

31. 26 березня 2006 року заявник взяв участь у місцевих виборах в якості кандидата на посаду голови місцевої сільської громади і посів друге місце набравши на три голоси менше переможця. 3 квітня 2006 року Черкаський районний суд Черкаської області скасував результати виборів. 6 квітня 2006 року апеляційний суд Черкаської області скасував рішення суду від 3 квітня 2006 року та залишив без задоволення скаргу заявника на те, що деяким виборцям не дали змоги проголосувати. 25 травня 2006 року Вищий адміністративний суд України залишив касаційну скаргу заявника без розгляду, оскільки рішення від 6 квітня 2006 року оскарженню не підлягало.

І. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТТІ 2 КОНВЕНЦІЇ

32. Заявник скаржився на відсутність ефективного розслідування обставин смерті його дружини. Він посилався на статті 2, 6 і 13 Конвенції. Суд нагадує що йому належить провідна роль щодо здійснення юридичної кваліфікації фактів справи. У цій справі Суд вважає, що скарга заявника стосується виключно непроведення державними органами влади ефективного розслідування обставин смерті його дружини. Отже, скаргу слід розглядати за процесуальним аспектом статті 2 Конвенції, відповідні положення якої передбачають таке:

"1. Право кожного на життя охороняється законом...".

А. Прийнятність

33. Уряд не надав зауважень щодо прийнятності цієї скарги.

34. Суд зазначає, що ця скарга не є явно необґрунтованою у розумінні підпункту "а" пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятною з будь-яких інших підстав. Тому вона має бути визнана прийнятною.

В. Суть

1. Доводи сторін

(а) Заявник

35. Заявник стверджував, що його не було повідомлено про його права у кримінальному провадженні та про низку постанов, винесених у справі, зокрема про постанови про закриття кримінальної справи. На думку заявника, слідчі докладали усіх зусиль для того, щоб захистити П., замість того, щоб розслідувати справу. Схему ДТП було змінено, а фотографії з місця події було втрачено або приховано. Заявник також зазначав, що П. і "особи, які супроводжували його", після ДТП перемістили тіло дружини заявника та її велосипед; що автомобіль П. рухався на швидкості, вищій за повідомлену ним; що зустрічного автомобіля, який засліпив П не було; що Ст. бачив, як автомобіль П. рухався з увімкненими фарами дальнього світла, але його допитано не було; та що слідчі органи належним чином не провели відтворення обстановки і обставин події.