Преамбула

Стаття 1 - Визначення

Стаття 2 - Надання прав

Стаття 3 - Призначення та надання дозволів на виконання польотів

Стаття 4 - Скасування та обмеження дозволів на виконання польотів

Стаття 5 - Принципи, що регулюють експлуатацію договірних ліній

Стаття 6 - Мита та інші збори

Стаття 7 - Застосування національного законодавства

Стаття 8 - Спільне використання кодів

Стаття 9 - Сертифікати льотної придатності та посвідчення кваліфікацію

Стаття 10 - Безпека польотів

Стаття 11 - Збори з користувача

Стаття 12 - Авіаційна безпека

Стаття 13 - Комерційна діяльність

Стаття 14 - Переказ доходів

Стаття 15 - Затвердження розкладів

Стаття 16 - Тарифи

Стаття 17 - Обмін інформацією

Стаття 18 - Консультації

Стаття 19 - Вирішення спорів

Стаття 20 - Внесення змін і доповнень

Стаття 21 - Реєстрація

Стаття 22 - Термін дії та набрання чинності

Додаток

Кабінет Міністрів України та Уряд Об'єднаних Арабських Еміратів (далі -"Договірні Сторони"),

які є учасниками Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, відкритої для підписання в Чикаго сьомого грудня 1944 року,

бажаючи укласти Угоду відповідно й додатково до вищезазначеної Конвенції з метою встановлення та здійснення повітряних сполучень між Україною й Об'єднаними Арабськими Еміратами і за межами їхніх відповідних територій,

визнаючи важливість повітряних перевезень для налагодження та покращення дружніх відносин, взаєморозуміння та співробітництва між народами двох країн,

бажаючи сприяти розвитку міжнародних перевезень повітряним транспортом,

домовилися про таке:

1. Для цілей цієї Угоди термін:

а. "авіаційна влада" щодо України означає Державну авіаційну службу, а щодо Об'єднаних Арабських Еміратів - Генеральну адміністрацію цивільної авіації або в обох випадках будь-яку особу чи орган, уповноважений виконувати будь-які функції, яких стосується ця Угода;

b. "договірні лінії" означає регулярні міжнародні повітряні сполучення між Україною й Об'єднаними Арабськими Еміратами, а також за межами їхніх відповідних територій, що здійснюються з метою перевезення пасажирів, багажу та вантажу окремо чи комбіновано;

с. "Угода" означає цю Угоду, додаток до неї та будь-які зміни і доповнення до них;

d. "повітряне сполучення", "авіапідприємство", "міжнародне повітряне сполучення" та "зупинка з некомерційними цілями" вживаються в значенні, наведеному в статті 96 Конвенції ;

е. "додаток" включає таблицю маршрутів, яка додається до Угоди та будь-які поправки або примітки, а також будь-які зміни і доповнення, які вносяться до додатку відповідно до положень статті 20 цієї Угоди;

f. "Кабінет Міністрів України" означає Уряд України;

g. "вантаж" включає пошту;

h. "Конвенція" означає Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, відкриту для підписання в Чикаго сьомого грудня 1944 року, яка містить: (i) будь-яку поправку до неї, що набрала чинності відповідно до статті 94 (а) цієї Конвенції та була ратифікована обома Договірними Сторонами; та (ii) будь-який Додаток або поправку до нього, прийняту відповідно до статті 90 цієї Конвенції за умови, що цей Додаток чи поправка чинні для обох Договірних Сторін;

i. "призначені авіапідприємства" означає авіапідприємство або авіапідприємства, які призначені та отримали дозволи на виконання польотів відповідно до статті 3 цієї Угоди;

j. "законодавство Договірної Сторони" означає чинні закони та нормативно-правові акти держави Договірної Сторони;

k. "встановлений маршрут" означає маршрут, визначений у додатку до цієї Угоди;

l. "тариф" означає будь-яку плату, ставку або збір, встановлений авіапідприємствами, включаючи їх агентів, за повітряні перевезення пасажирів, багажу та (або) вантажу (за винятком пошти), а також умови, згідно з якими така плата, ставка або збір застосовується;

m. "територія" означає територію держави Договірної Сторони та вживається у значенні, наведеному в статті 2 Конвенції ;

n. "збори з користувача" означає збори, що стягуються з авіапідприємств компетентними органами держави Договірної Сторони або дозволені ними до стягнення за користування аеропортовими засобами, майном та (або) аеронавігаційними засобами, включаючи користування відповідними послугами та засобами для обслуговування повітряних суден, їх екіпажів, пасажирів, багажу та вантажу.

2. Додаток до цієї Угоди становить її невід'ємну частину.

3. Застосовуючи цю Угоду, Договірні Сторони діють відповідно до положень Конвенції в тій мірі, в якій ці положення застосовуються до міжнародних повітряних сполучень.

1. Кожна Договірна Сторона надає іншій Договірній Стороні права, зазначені в цій Угоді, з метою надання своїм призначеним авіапідприємствам можливості встановлення та експлуатації договірних ліній за встановленими маршрутами.

2. Призначені авіапідприємства кожної Договірної Сторони користуються такими правами:

а. здійснювати проліт території іншої Договірної Сторони без посадки;

b. здійснювати зупинки на території іншої Договірної Сторони з некомерційними цілями; та

c. здійснювати зупинки на території іншої Договірної Сторони в пунктах, зазначених для цього маршруту в додатку до цієї Угоди, з метою прийняття на борт і (або) зняття з нього міжнародного комерційного завантаження - пасажирів, багажу та вантажу, що перевозяться окремо чи комбіновано під час експлуатації договірних ліній.

3. Авіапідприємства кожної Договірної Сторони, які не призначені відповідно до статті 3 цієї Угоди, також користуються правами, зазначеними в пунктах 2(а) та 2(b) цієї статті.

4. Зазначене в цій статті не розглядається як надання права призначеним авіапідприємствам однієї Договірної Сторони приймати на борт повітряного судна на території іншої Договірної Сторони пасажирів, багаж і вантаж для перевезення до іншого пункту на території цієї іншої Договірної Сторони за винагороду або на умовах оренди (права каботажу).

5. Якщо у випадку збройного конфлікту, політичної нестабільності або політичного процесу або особливих і надзвичайних обставин призначене авіапідприємство однієї Договірної Сторони не може здійснювати перевезення за звичайним маршрутом, інша Договірна Сторона вживає всіх можливих заходів для забезпечення безперервності таких перевезень за відповідними тимчасово зміненими маршрутами, взаємно визначеними Договірними Сторонами.

6. Призначені авіапідприємства мають право користуватися всіма повітряними трасами, аеропортами та іншими засобами, що надаються Договірними Сторонами на недискримінаційній основі.

1. Кожна Договірна Сторона має право призначити одне або більше авіапідприємств з метою експлуатації договірних ліній за встановленими маршрутами, а також відкликати чи змінити такі призначення. Такі призначення та будь-які зміни до них оформлюються в письмовій формі та передаються іншій Договірній Стороні дипломатичними каналами.

2. Після отримання повідомлення про призначення, його заміну або змін до нього та заявок, поданих призначеним авіапідприємством за встановленою формою та в порядку, передбаченому для видачі дозволів на виконання польотів, інша Договірна Сторона без затримки надає відповідні дозволи за умови, що авіапідприємство чи контрольний пакет акцій авіапідприємства належить державі Договірної Сторони, яка призначає авіапідприємство, і (або) громадянам держави цієї Договірної Сторони, а також забезпечується фактичний контроль.

3. Авіаційна влада однієї Договірної Сторони може вимагати від авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, доказів того, що воно здатне виконувати умови, передбачені законодавством цієї Договірної Сторони, які звичайно та обґрунтовано застосовуються такою владою для здійснення міжнародних повітряних сполучень відповідно до положень Конвенції.

4. Якщо авіапідприємство призначено й отримало дозвіл на виконання польотів, воно може в будь-який час розпочати експлуатацію договірних ліній або їх частини за умови дотримання авіапідприємством положень цієї Угоди, зокрема статті 15.

1. Кожна Договірна Сторона має право скасувати дозвіл на виконання польотів або тимчасово припинити користування правами, зазначеними в пункті 2 статті 2 цієї Угоди, авіапідприємством, призначеним іншою Договірною Стороною, або встановити тимчасово або на постійній основі такі умови, які вважатиме за необхідне для користування цими правами у випадку, якщо:

а. авіапідприємство чи контрольний пакет акцій авіапідприємства не належить державі Договірної Сторони, яка призначає авіапідприємство, та (або) громадянам держави цієї Договірної Сторони, або не забезпечується фактичний контроль;

b. Договірна Сторона, яка призначає авіапідприємство, не дотримується положень статті 10 або статті 12 цієї Угоди;

с. авіапідприємство не дотримується законодавства, яке звичайно та обґрунтовано застосовується авіаційною владою Договірної Сторони, яка надає ці права відповідно до Конвенції; або

d. авіапідприємство не в змозі здійснювати повітряні сполучення відповідно до умов, передбачених цією Угодою.

2. Якщо вжиття негайних заходів не є необхідним для запобігання подальшим порушенням, зазначеним у пункті 1(b), 1(с) або 1(d) цієї статті, то права, встановлені цією статтею, використовуються тільки після консультацій з іншою Договірною Стороною. Такі консультації розпочнуться протягом тридцяти (30) днів з дати отримання запиту іншою Договірною Стороною, якщо Договірні Сторони не домовились про інше.

3. В разі дій однієї Договірної Сторони відповідно до цієї статі права іншої Договірної Сторони відповідно до статті 19 не повинні порушуватися.

1. Кожна Договірна Сторона на основі взаємності дозволяє призначеним авіапідприємствам обох Договірних Сторін вільно конкурувати під час здійснення міжнародних повітряних сполучень, які регулюються цією Угодою.

2. Кожна Договірна Сторона вживає всіх відповідних заходів у межах своєї компетенції для усунення всіх форм дискримінації та антиконкурентної практики під час користування правами, передбаченими цією Угодою.

3. Кожне призначене авіапідприємство Договірних Сторін може визначати частоту перевезень та ємність на кожному встановленому маршруті, виходячи з комерційних умов ринку повітряних перевезень. Не існує жодних обмежень щодо ємності та кількості частот та (або) типа(ів) повітряних суден, які експлуатуються призначеними авіапідприємствами обох Договірних Сторін під час здійснення будь-якого виду перевезень (пасажирів, вантажу, окремо або комбіновано).

4. Авіаційна влада жодної Договірної Сторони не встановлює в односторонньому порядку обмежень щодо частоти, ємності або типу повітряних суден, які експлуатуються призначеними авіапідприємствами іншої Договірної Сторони, якщо тільки це не викликано митними, технічними, експлуатаційними вимогами або вимогами стосовно охорони навколишнього середовища згідно з єдиними умовами, зазначеними в статті 15 Конвенції .

5. Жодна Договірна Сторона не буде застосовувати до призначених авіапідприємств іншої Договірної Сторони право першої відмови, завищені ставки, необгрунтовані платежі або будь-які інші вимоги щодо ємності, частот або обсягу перевезень, які б не відповідали цілям цієї Угоди.

1. Кожна Договірна Сторона на основі взаємності звільняє призначені авіапідприємства іншої Договірної Сторони від обмежень на імпорт, мит, прямих або непрямих податків, зборів за огляд і всіх інших державних та (або) місцевих податків і зборів на повітряні судна, а також їх комплектне бортове обладнання, паливо, мастильні матеріали, витратні технічні запаси, запасні частини, включаючи двигуни, бортові запаси (включаючи, але не обмежуючись такими продуктами як продукти харчування, алкогольні та безалкогольні напої, тютюнові вироби та інші продукти, призначені для продажу або користування пасажирами під час польоту), та інші предмети, призначені для використання призначеним авіапідприємством іншої Договірної Сторони або які використовуються ним виключно в зв'язку з експлуатацією або обслуговуванням повітряних суден, що здійснюють перевезення на договірних лініях, а також бланки авіаквитків для автоматизованого заповнення, авіавантажні накладні, форма персоналу, комп'ютери та принтери, що використовуються призначеним авіапідприємством для бронювання місць і роздрукування авіаквитків, будь-які друковані матеріали з зображенням на них товарного знаку призначеного авіапідприємства, а також рекламні матеріали, які розповсюджуються таким призначеним авіапідприємством безкоштовно.

2. Звільнення, надані цією статтею, поширюються на зазначені в пункті 1 цієї статті предмети:

а. які ввезені на територію однієї Договірної Сторони призначеним авіапідприємством іншої Договірної Сторони або від його імені;

b. які знаходяться на борту повітряного судна призначеного авіапідприємства однієї Договірної Сторони з моменту прибуття до, відправлення з території іншої Договірної Сторони та (або) споживаються під час польоту над цією територією;

с. які прийняті на борт повітряного судна призначеного авіапідприємства однієї Договірної Сторони на території іншої Договірної Сторони та призначені для використання під час експлуатації договірних ліній;

незалежно від того використовуються чи споживаються такі предмети цілком або частково в межах території Договірної Сторони, яка надає звільнення, за умови, що такі предмети не відчужуються на території згаданої Договірної Сторони.

3. Комплектне бортове обладнання, а також матеріали та запаси, які звичайно знаходяться на борту повітряного судна, яке використовується призначеним авіапідприємством будь-якої Договірної Сторони, можуть бути вивантажені на території іншої Договірної Сторони тільки за згодою митних органів держави цієї іншої Договірної Сторони. У такому випадку на таке обладнання та предмети поширюються звільнення, передбачені пунктом 1 цієї статті, за умови, що до них може бути висунута вимога стосовно перебування під наглядом зазначених органів доти, доки вони не будуть вивезені в зворотному напрямку або використані іншим чином відповідно до митного законодавства цієї Договірної Сторони.

4. Звільнення, передбачені цією статтею, також надаються у випадку, якщо призначені авіапідприємства будь-якої Договірної Сторони досягли домовленостей з іншим авіапідприємством або авіапідприємствами стосовно тимчасового користування або передачі на території іншої Договірної Сторони комплектного бортового обладнання та інших матеріалів, зазначених у пункті 1 цієї статті, за умови, що іншому авіапідприємству або авіапідприємствам також надаються такі звільнення цією іншою Договірною Стороною.

1. Законодавство однієї Договірної Сторони, яке стосується доступу на її територію, перебування в її межах або відправлення з неї повітряних суден, зайнятих у міжнародній аеронавігації, або стосується експлуатації та навігації таких повітряних суден під час їхнього перебування в межах її території, застосовується до повітряних суден, які експлуатуються авіапідприємствами іншої Договірної Сторони, незалежно від їхньої державної реєстрації, так само, як воно застосовується до своїх власних, і буде дотримуватись такими повітряними суднами під час прибуття на територію цієї Договірної Сторони, відправлення з неї або перебування в межах цієї території.

2. Законодавство однієї Договірної Сторони, яке стосується доступу на її територію, перебування в її межах або відправлення з неї пасажирів, багажу, екіпажу та вантажу, що перевозяться на борту повітряних суден, включаючи правила щодо в'їзду, розмитнення, авіаційної безпеки, імміграційного, паспортного, митного, валютного, медичного, санітарного контролю та карантину, поширюється на пасажирів, екіпаж або осіб, які діють від їхнього імені, а також застосовується до багажу та вантажу, а поштові правила - до пошти, під час прибуття на територію першої Договірної Сторони, відправлення з неї або перебування в межах цієї території.

3. При застосуванні законодавства, передбаченого цією статтею, жодна Договірна Сторона не надає переваги своєму або будь-якому іншому авіапідприємству або авіапідприємствам по відношенню до призначеного авіапідприємства або авіапідприємств іншої Договірної Сторони.

4. Пасажири, багаж і вантаж, які прямують транзитом через територію будь-якої Договірної Сторони та не залишають зон аеропорту, відведених для такої мети, підлягають лише спрощеному контролю, за винятком заходів з авіаційної безпеки для запобігання насильству, повітряному піратству та заходів з контролю за обігом наркотичних речовин. Такий багаж і вантаж звільняється від мит, акцизних зборів та інших подібних державних і (або) місцевих податків та зборів.

1. Здійснюючи або пропонуючи повітряні сполучення за встановленими маршрутами, будь-яке призначене авіапідприємство однієї Договірної Сторони може укладати спільні маркетингові домовленості, включаючи, але не обмежуючись домовленостями про надання блоку крісел і про спільне використання кодів з призначеним авіапідприємством або авіапідприємствами будь-якої Договірної Сторони, а також з авіапідприємством або авіапідприємствами третьої країни, яке має відповідний дозвіл на виконання польотів за такими маршрутами. Якщо така третя країна не уповноважує чи не надає дозвіл на укладення подібних домовленостей між призначеними авіапідприємствами іншої Договірної Сторони та іншими авіапідприємствами для здійснення перевезень на територію такої третьої країни, з цієї території та через неї, авіаційна влада відповідної Договірної Сторони має право не визнавати такі домовленості.

2. Кожне авіапідприємство, яке уклало домовленості про спільне використання кодів відповідно до цієї статті, по відношенню до будь-якого квитка, проданого ним, повинно в пункті продажу інформувати покупця про авіапідприємство, яке фактично здійснюватиме перевезення на кожному з секторів, і з яким авіапідприємством(ами) покупець матиме договірні відносини.

3. Призначені авіапідприємства кожної Договірної Сторони можуть також пропонувати перевезення зі спільним використанням кодів між будь­якими пунктами на території іншої Договірної Сторони під час здійснення міжнародних перевезень, за умови, що такі перевезення зі спільним використанням кодів здійснюються авіапідприємством або авіапідприємствами іншої Договірної Сторони.

1. Сертифікати льотної придатності, посвідчення про кваліфікацію та свідоцтва, які видані або визнані дійсними відповідно до законодавства однієї Договірної Сторони і строк дії яких не завершився, визнаються дійсними іншою Договірною Стороною з метою експлуатації договірних ліній за умови, що вимоги, згідно з якими такі сертифікати льотної придатності, посвідчення про кваліфікацію або свідоцтва були видані або визнані дійсними, дорівнюють мінімальним стандартам, встановленим згідно з Конвенцією, або перевищують їх.

2. Якщо умовами видачі свідоцтв, сертифікатів льотної придатності або посвідчень про кваліфікацію, зазначених в пункті 1 цієї статті, та виданих або визнаних дійсними однією Договірною Стороною, передбачається відмінність від стандартів, встановлених згідно з Конвенцією, і така відмінність зареєстрована в Міжнародній організації цивільної авіації (далі - ІКАО), авіаційна влада іншої Договірної Сторони, не порушуючи прав першої Договірної Сторони відповідно до пункту 2 статті 10 цієї Угоди, може направити запит про проведення консультацій між авіаційними властями Договірних Сторін, щоб переконатися в тому, що така практика є для неї прийнятною. У разі неможливості досягти згоди, виникають підстави для застосування пункту 1 статті 4 цієї Угоди.

3. Проте, кожна Договірна Сторона залишає за собою право відмовити у визнанні дійсними для здійснення польотів над її територією посвідчень про кваліфікацію та свідоцтв, виданих громадянам її держави або визнаних дійсними іншою Договірною Стороною.

1. Кожна Договірна Сторона може в будь-який час направити іншій Договірній Стороні запит про проведення консультацій стосовно стандартів з безпеки польотів, щодо екіпажу, повітряних суден або їх експлуатації, прийнятих іншою Договірною Стороною. Такі консультації розпочнуться протягом тридцяти (30) днів з дати отримання такого запиту.

2. Якщо за результатами таких консультацій одна Договірна Сторона виявляє, що інша Договірна Сторона не дотримується та належним чином не застосовує стандарти з безпеки польотів, які принаймні дорівнюють мінімальним стандартам, встановленим на той час згідно з Конвенцією, перша Договірна Сторона повідомляє іншій Договірній Стороні про виявлені недоліки, а також про заходи, які необхідно вжити для приведення у відповідність до цих мінімальних стандартів, а інша Договірна Сторона повинна усунути виявлені недоліки. Якщо інша Договірна Сторона не може вжити відповідних заходів протягом п'ятнадцяти (15) днів або протягом більш тривалого погодженого періоду, то це буде підставою для застосування статті 4 цієї Угоди.

3. Договірні Сторони домовились, що відповідно до статті 16 Конвенції повітряні судна, які експлуатуються авіапідприємством однієї Договірної Сторони для перевезень на територію іншої Договірної Сторони або з неї, можуть під час перебування на території іншої Договірної Сторони бути об'єктом для проведення уповноваженими представниками авіаційної влади іншої Договірної Сторони огляду на борту та навколо повітряного судна з метою перевірки дійсності бортових документів і документів членів екіпажу, а також стану повітряного судна та його обладнання (у цій статті - "інспекція на пероні") за умови, що це не призведе до необґрунтованої затримки.

4. Якщо при проведенні інспекції на пероні або серії інспекцій на пероні виникають серйозні підстави вважати, що:

а. повітряне судно або його експлуатація не відповідає мінімальним стандартам, встановленим на той час згідно з Конвенцією, або

b. відсутні ефективне впровадження та дотримання стандартів з безпеки польотів, встановлених на той час згідно з Конвенцією,

то Договірна Сторона, яка проводить інспекцію на пероні, може в цілях статті 33 Конвенції дійти висновку, що вимоги, згідно з якими були видані або визнані дійсними посвідчення чи свідоцтва щодо цього повітряного судна або його екіпажу, або вимоги стосовно експлуатації повітряного судна не відповідають мінімальним стандартам, встановленим згідно з Конвенцією.

5. У разі відмови представника авіапідприємства однієї Договірної Сторони в проведенні згідно з пунктом 3 цієї статті інспекції на пероні повітряного судна, яке експлуатується цим авіапідприємством, інша Договірна Сторона може зробити висновок, про який йдеться в пункті 4 цієї статті.

6. Кожна Договірна Сторона залишає за собою право негайно призупинити дію дозволу на виконання польотів авіапідприємства або авіапідприємств іншої Договірної Сторони або змінити його умови, якщо перша Договірна Сторона за результатами інспекції на пероні, серії інспекцій на пероні, у разі відмови в проведенні інспекції на пероні, за результатами консультацій або в інших випадках вирішить, що такі дії є необхідними для забезпечення безпеки польотів авіапідприємства.