Україна і Республіка Сенегал, далі - "Договірні Сторони",

Виходячи з того, що покарання має на меті соціальну реабілітацію засуджених осіб,

Вважаючи, що для досягнення цієї мети їхнім громадянам, позбавленим волі за кордоном внаслідок вчинення злочину, належить надати можливість відбувати покарання в суспільному середовищі, з якого вони походять,

Вважаючи, що найкращим способом досягнення цієї мети є їхня передача до власних держав,

Домовились про таке:

Для цілей цього Договору:

a) "держава винесення вироку" означає державу, в якій було засуджено особу, яку може бути передано;

b) "держава виконання вироку" означає державу, в яку засуджену особу може бути або вже було передано;

c) "вирок" означає будь-яке покарання чи захід, який передбачає позбавлення волі на визначений чи невизначений термін, призначені рішенням суду за кримінальне правопорушення;

d) "рішення суду" означає рішення суду, яким призначено покарання.

1. Договірні Сторони зобов'язуються якнайширше співпрацювати одна з одною у відповідності до положень цього Договору у тому, що стосується передачі засуджених осіб.

2. Особу, засуджену на території однієї Договірної Сторони, може бути передано на територію іншої Договірної Сторони відповідно до положень цього Договору для відбування призначеного їй покарання. З цією метою така особа може висловити державі винесення вироку або державі виконання вироку побажання бути переданою відповідно до цього Договору.

3. Пропозиція про передачу може виходити як від держави винесення вироку, так і від держави виконання вироку.

1. Цей Договір застосовується лише за таких умов:

a) засуджена особа є громадянином держави виконання вироку на момент запиту про її передачу;

b) вирок набрав законної сили;

c) дія чи бездіяльність, за які був винесений вирок, є злочином згідно з законодавством держави виконання вироку, навіть якщо їхня кваліфікація не є однаковою;

d) на день отримання запиту про передачу строк покарання або примусового заходу, що залишився, складає не менш як один рік;

e) засуджена особа погодилась на передачу або, якщо вона нездатна зробити це самостійно, її законний представник;

f) платоспроможна засуджена особа сплатила штрафи, судові витрати, відшкодування у порядку цивільного позову або грошові відшкодування будь-якого виду, які їй можуть бути призначені згідно з вироком; або надала державі винесення вироку достатні гарантії цих виплат;

g) держава винесення вироку і держава виконання вироку погодилися на передачу засудженої особи.

2. У виняткових випадках Договірні Сторони можуть погодитися на передачу засудженої особи, навіть якщо їй залишилося відбувати покарання протягом строку, меншого, ніж установлено підпунктом "d" пункту 1 цієї статті.

3. Неплатоспроможність засудженої особи не є перешкодою для її передачі.

4. Згода засудженої особи не потрібна у випадках, передбачених статтею 7 цього Договору.

1. Компетентні органи Договірних Сторін повинні інформувати кожного засудженого громадянина іншої Договірної Сторони про можливості, які йому надає застосування цього Договору, та про правові наслідки передачі.

2. Якщо засуджена особа звернулася до держави винесення вироку з заявою про свою передачу у відповідності до положень цього Договору, ця держава має поінформувати про це державу виконання вироку якомога раніше після набрання рішенням суду законної сили. Інформація має містити:

а) прізвище, дату та місце народження засудженої особи;

b) її адресу, якщо вона є, в державі виконання вироку;

с) викладення фактів, що призвели до вироку;

d) характер, тривалість і дату початку виконання вироку.

3. Засуджена особа має бути поінформована у письмовій формі про будь-які заходи, вжиті державою винесення вироку або державою виконання вироку на виконання попередніх пунктів, а також про будь-які рішення, прийняті кожною державою стосовно запиту про її передачу.

1. Запити про передачу і відповіді на них виконуються у письмовій формі.

2. Ці запити адресуються і походять від Міністерств юстиції Договірних Сторін. Відповіді мають надсилатися тими ж каналами.

3. Запитувана Сторона у найкоротші строки інформує запитуючу Сторону, про своє рішення прийняти чи відхилити запит про передачу.

1. Засуджена особа може звернутися із заявою про свою передачу до держави винесення вироку або до держави виконання вироку.

2. Згода засудженої особи на передачу має бути чітко висловленою. У разі звернення держави виконання вироку, держава винесення вироку надає їй можливість перевірити, що засуджена особа ознайомлена з правовими наслідками передачі, та що вона надала згоду на передачу добровільно.

1. Якщо громадянин однієї Договірної Сторони, стосовно якого на території іншої Договірної Сторони винесено вирок, що набрав законної сили, має на меті уникнути відбування покарання або продовження відбування покарання у державі винесення вироку, переховуючись на території першої Договірної Сторони до завершення відбування покарання, держава винесення вироку може направити клопотання іншій Договірній Стороні з тим, щоб вона взяла на себе виконання вироку.

2. На прохання запитуючої Сторони запитувана Сторона, до отримання документів, що підтверджують клопотання, або в очікуванні рішення щодо цього клопотання може вдатися до арешту засудженої особи або вжити будь-яких інших належних заходів з метою забезпечення перебування цієї особи на її території в очікуванні рішення щодо клопотання. Будь-яке прохання з цією метою супроводжується інформацією, зазначеною в пункті 2 статті 4 цього Договору. Арешт засудженої особи у такому разі не може призвести до погіршення її становища згідно з вироком.