2 грудня 2014 року Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

Ангеліка Нуссбергер (<…>), Голова,

Боштьян М. Зупанчіч (<…>),

Вінсент А. Де Гаетано (<…>), судді,

а також Стівен Філліпс (<…>), Секретар секції,

беручи до уваги зазначену заяву, подану 8 квітня 2008 року,

з огляду на односторонню декларацію щодо вилучення Судом заяви з реєстру справ, подану Урядом держави-відповідача 20 листопада 2013 року, та відповідь заявника на цю декларацію,

після обговорення постановляв таке рішення:

Заявниця, пані Казимира Фридрихівна Зеленська, є громадянкою України, народилася у 1953 році і проживає у м. Чернівцях. У Суді її інтереси представляв п. Б.В. Фокій - юрист, що практикує у м. Чернівцях.

Уряд України (далі - Уряд) представляв його Уповноважений.

Заявниця скаржилася за пунктом 1 статті 6 Конвенції на те, що провадження у її цивільній справі було необґрунтовано тривалим. Вона також скаржилася за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції на стверджувану несправедливість розгляду справи та відсутність ефективних засобів юридичного захисту. Зрештою, вона скаржилася за статтею 1 Першого протоколу на незадовільний результат провадження.

Про заяву було повідомлено Уряд.

1. Заявниця скаржилася на надмірну тривалість провадження у справі, в якій вона була стороною. Вона посилалася на пункт 1 статті 6 Конвенції.

Після невдалих спроб досягти дружнього врегулювання листом від 20 листопада 2013 року Уряд повідомив Суд про односторонню декларацію з метою врегулювання питання, яке порушувалось цією заявою. Урядом також було запропоновано Суду вилучити заяву з реєстру справ відповідно до статті 37 Конвенції.

Декларація містила наступне:

"Уряд визнає надмірну тривалість розгляду справи заявниці національними судами.

Уряд пропонує виплатити пані Казимирі Фридрихівні Зеленській 360 (триста шістдесят) євро, що є відшкодуванням будь-якої моральної шкоди та компенсацією судових витрат, а також додатково будь-який податок, який може стягуватись із заявниці.

Ця сума буде конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу та виплачена протягом трьох місяців з дати повідомлення про ухвалення Судом рішення відповідно до пункту 1 статті 37 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У випадку несплати цієї суми упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов’язується сплатити пеню, що дорівнює граничній позичковій ставці Європейського центрального банку, до якої мав бути додано три відсоткові пункти. Виплата становитиме остаточне вирішення справи.".

У листі від 8 січня 2014 року заявниця висловила свою незгоду а умовами цієї односторонньої декларації.

Суд нагадує, що стаття 37 Конвенції передбачає, що Суд може на будь-якій стадії провадження у справі прийняти рішення про вилучення заяви з реєстру справ, якщо обставини справи дають підстави дійти одного з висновків, визначених у підпунктах "а", "b" чи "с" пункту 1 цієї статті. Зокрема, підпункт "с" пункту 1 статті 37 Конвенції надає Суду право вилучити заяву з реєстру, якщо;